- •Історія держави і права зарубіжних країн /Хрестоматія Шевченко о.О.
- •1.2. Закони Ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
- •2.2. Арістотель про спартанські установи
- •2.3. Арістотель про реформи Клісфена
- •2.4. Плутарх про реформи Солона
- •3.1. Громадянські списки
- •3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
- •3.3. Архонти
- •3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
- •3.5. Організація судів
- •4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
- •4.2. Закони XII таблиць
- •4.3. Інституції Гая
- •5.1. Салічна правда
- •5.2. Королівське пожалування
- •5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
- •5.4. Прекарна грамота
- •5.5. Зобов'язання
- •5.6. Кабальна грамота
- •6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
- •6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
- •6.3. Королівська декларація 1626 р. Про знищення фортець
- •6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
- •7.1. «Золота булла» 1356 р.
- •Глава II
- •Глава VII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XVII
- •8.1. «Земське право»
- •8.2. «Ленне право»
- •Глава II
- •8.3. Кароліна
- •8.4. Магдебурзьке право
- •9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.Ст.)
- •9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
- •9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
- •9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
- •9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. За правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
- •9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
- •10.1. З Корану
- •11.1. Соборное Уложение 1649 г.
- •Глава II. О государской чести, и как его государское здоровье оберегать
- •Глава III. О государеве дворе, чтоб на государеве дворе ни от кого никаного безчинства и брани не бьіло
- •Глава IV. О подпишиках, и которьіе печати поддельївают
- •Глава V. О денежньїх мастерех, которьіе учнут делати воровския деньги
- •Глава VI. О проезжих грамотах в иньїя государства
- •Глава VII. О службе всяких ратных людей Московского
- •Глава VIII. О искуплении пленных
- •Глава X. О суде
- •Глава XI. Суд о крестьянех
- •Глава XII. О суде Патриарших, приказных и дворовых всяких людей и крестьян
- •Глава XIII. О монастырском приказе
- •Глава XIV. О крестном целовании
- •Глава XV. О вершеных делах
- •Глава XVI. О поместных землях
- •Глава XVII. О вотчинах
- •Глава XIX. О посадских людех
- •Глава XX. Суд о холопех
- •Глава XXI. О разбойных и о татиных делах
- •Глава XXIII. О стрельцах
- •Глава XXV. Указ о корчмах
- •13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
- •13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
- •13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
- •13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
- •13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
- •13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
- •13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
- •13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
- •13.9. Білль про права (1689 р.)
- •13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
- •13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
- •13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
- •13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
- •13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
- •13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
- •13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках з'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
- •13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
- •14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
- •14.2. Статті конфедерації 1781 року
- •14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.Іх.1787 р.)
- •14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
- •14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
- •14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
- •14.7. Додатки до Конституції сша
- •14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
- •14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
- •15.1. Декларація прав людини і громадянина
- •15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. Про знищення феодальних прав і привілеїв
- •15.3. Французька Конституція 1791 р.
- •Глава I Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
- •Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5 Про судову владу
- •15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
- •15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
- •15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
- •15.7. Декрет 25 березня 1793 р. Про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
- •15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. Про відрядження народних представників в армію
- •15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. Про масовий набір
- •15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
- •15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
- •15.12. Закон 29 вересня 1793 р. Про максимум
- •15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
- •15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
- •15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
- •15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
- •15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
- •15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
- •15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
- •15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
- •15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
- •15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
- •15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
- •15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
- •15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •15.26. Конституція Французької республіки (4.Хі.1848 р.)
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VIII
- •15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
- •15.28. Декларація Комуни до французького народу
- •15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
- •15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
- •16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
- •16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
- •16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
- •17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
- •17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
- •19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
- •19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
- •19.3. Закон Вагнера (5.07л935 p.)
- •19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
- •§ 1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
- •19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
- •§ 2. Із даних, наданих різноманітними комітетами Сенату і Палати представників, Конгрес робить висновок, що:
- •§ 22. Не дозволяється в'їзд до сша будь-якому іноземцю, який підпадає під будь-яку із таких категорій:
- •19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
- •19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •19.8. Додатки до Конституції сша
- •20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
- •20.2. З Декрету про мир
- •20.3. З Декрету про землю
- •20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
- •20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята рнк 2.11.1917 р.)
- •20.6. Про суд (Декрет рнк 22.11.1917 р.)
- •20.7. Декрет вцвк і рнк від 2(15) грудня 1917 р. Про врнг
- •20.8. З протоколу рнк № 21 про створення внк (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
- •20.9. Декрет вцвк. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
- •20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
- •20.11. Декрет вцвк і рнк від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
- •20.12. Декрет вцвк від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
- •20.13. Декрет рнк від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
- •20.14. Декрет рнк від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
- •20.15. Декрет рнк від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
- •20.16. Постанова врнг від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
- •20.17. Постанова рнк від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
- •20.18. Декрет вцвк від золі. 1918 р. Про народний суд ррфср
- •20.19. Постанова вцвк від 17.02.1919 р. Про внк
- •20.20. Декрет вцвк від 12.04.1919 р.
- •20.21. Декрет вцвк від 24.10.1919 р. Про ревкоми
- •20.22. Декрет вцвк від 8.02.1920 р. Про рсі
- •20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
- •20.24. Постанова вцвк від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
- •20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права ррфср. Про кримінальне право
- •20.26. Конституція (Основний закон) ррфср (прийнята у Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 6
- •20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет вцвк від 21.03.1921 р.)
- •20.28. Про обмін (Декрет рнк від 21.05.1921 р.)
- •20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет рнк від 15.06.1921 р.)
- •20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет вцвк і рнк від 10.12.1921 р.)
- •20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет вцвк ррфср 1.06.1919 р.)
- •20.32. Конституція срср 1924 р.
- •Глава 1
- •Глава 2
- •21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
- •21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
- •21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
- •21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
- •21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
- •21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
- •22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
- •22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
- •22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
- •22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
- •22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
- •22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
- •23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
- •Глава II. Парламент
- •Глава V. Про Президента Республіки
- •Глава VI. Про Раду Міністрів
- •23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
- •Глава II. Розподіл місць між списками
- •23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. Про обрання членів Національних зборів
- •23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
- •23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
- •24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
- •24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
- •24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
- •24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
- •24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
- •24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
Жоден з адміністративних або секційних органів влади і ніхто із завідуючих громадськими роботами не може видати зайнятим у них робітникам і поденникам жалування у більшому розмірі, ніж те, яке встановлено законом.
15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
1. Негайно після опублікування цього декрету усі підозрілі особи, що перебувають на території Республіки і користуються все ще свободою, повинні бути заарештовані.
2. Оголошуються підозрілими: 1) ті, хто своєю поведінкою або зв'язками, промовами або творами проявили себе прибічниками тиранії, феодалізму і ворогами свободи; 2) ті, хто не може підтвердити джерела свого існування і факт виконання своїх громадських обов'язків; 3) ті, кому відмовлено у виданні свідоцтва про благонадійність; 4) державні службовці, усунені або зміщені із своїх посад Національним Конвентом або його комісарами... 5) ті, з колишніх дворян, які є чоловіками, дружинами, батьками, матерями, синами або дочками, братами, сестрами або колишніми служками емігрантів, якщо вони не проявили постійно своєї відданості Республіці; 6) ті, хто емігрував у період від 1 липня 1789 р. до 8 квітня 1792 p., хоча б вони і повернулися до Франції...
152
3. Наглядові комітети ... повинні скласти кожен у межах свого округу список підозрілих осіб, видати наказ про їх арешт і опечатати їх папери. Командуючі військовими силами, яким подаються ці накази, зобов'язані негайно виконати їх під загрозою відставки.
5. Особи, затримані як підозрілі, спочатку направляються у місця ув'язнення за місцем свого арешту; коли ж тюрми відсутні, то вони залишаються під домашнім арештом і наглядом.
6. Протягом наступного тижня вони переводяться до національних приміщень, які мають бути підготовлені для цієї мети адміністративною владою департаменту негайно після отримання цього декрету.
8. Витрати на охорону ув'язнених здійснюються за їх рахунок і розподіляються між ними порівну. Охорона ув'язнених доручається переважно батькам сімейства і родичам тих громадян, які перебувають на фронті або направляються туди. Винагорода кожному членові охорони встановлюється у розмірі півтораденного заробітку.
15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
Власність патріотів священна і недоторкана. Майно осіб, визнаних ворогами революції, секвеструється на користь республіки; ці особи підлягають арешту аж до настання миру, а потім виганяються назавжди за межі республіки.
15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
Розділ II
Стаття 1. Розподіл громадської власності буде здійснено між жителями комуни, що постійно в ній проживають, подушно, незалежно від статі і віку та від їх присутності або відсутності у даний момент у межах комуни.
Стаття 3. Буде вважатись жителем комуни кожен французький громадянин, що поселився в ній не пізніше ніж за рік до дня оприлюднення закону 14 серпня 1792 р. ...
153
Стаття 4. Орендарі, половники, наймити, слуги і взагалі усі громадяни будуть мати право брати участь у розподілі за умови, щоб вони відповідали вимогам, необхідним для визнання їх жителями комуни.
Стаття 12. Усі жителі будуть користуватися як повновладні власники тими долями, які дістануться їм при розподілі.
Стаття 13. Проте вони не будуть мати права відчужувати свої долі протягом десяти років після оприлюднення цього закону, і продаж цих доль буде недійсним.
Розділ III.
Стаття 1. Розподіл громадських земель не є обов'язковим.
Стаття 2. Через вісім днів після опублікування цього закону муніципалітет, а коли він відсутній, то адміністрація дистрикту, в районі якого розташовані громадські землі, зобов'язані скликати усіх громадян, що мають право брати участь у голосуванні.
Стаття 5. Кожен громадянин незалежно від статі, який досяг 21 року і має право брати участь у розподілі, має право брати участь у голосуванні.
Стаття 9. Якщо одна третина голосів висловиться за розподіл, то його має бути здійснено.
Стаття 10. Після прийняття такого рішення постанова на користь проведення розподілу уже не може бути скасована.
Стаття 26. Доля кожного буде визначена через жеребкування.