15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.

Стаття 1. Управління республікою передається імператорові, який набуває титулу імператора французів. Правосуддя здійснюється іменем імператора призначуваними ним посадовими особами.

Стаття 2. Наполеон Бонапарт, теперішній перший консул республіки, є імператором французів.

159

Стаття 3. Імператорський сан передається у спадщину по низхідній лінії кровним і законним нащадкам Наполеона Бонапарта по чоловічій лінії і в порядку першорідності, з постійним виключенням жінок та їх нащадків.

15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.

Про судову поліцію

8. Судова поліція розслідує злочини, проступки і правопорушення, збирає докази і доставляє винних у трибунали, вповноважені судити їх.

9. Повноваження судової поліції будуть здійснювати ... сільські і лісові стражники, комісари поліції, мери та їх помічники, мирові судді, офіцери жандармерії...

Про трибунали поліції

137. Будуть розглядатися як поліцейські порушення ті діяння, які ... можуть потягти за собою або штраф до 15 франків... або тюремне ув'язнення до 5 днів.

138. Розслідування поліцейських порушень здійснюється мировим суддею і мером...

Суд присяжних і спосіб його утворення

381. Ніхто не може бути присяжним, якщо йому не виповнилося 30 років і якщо він не користується політичними і громадянськими правами.

382. Присяжні будуть обиратись з: 1) членів виборчих колегій; 2) 300 великих платників податків департаменту; 3) посадових осіб, призначених імператором; 4) докторів і ліцензіатів факультетів права, медицини, природничих наук, літератури, членів і кореспондентів академій та інших наукових товариств, визнаних урядом; 5) нотаріусів; 6) банкірів, міняльщиків, купців і торгівців, що мають патент одного з двох перших класів; 7) державних службовців, що мають платню не менше 4 000 франків...

383. Ніхто не може бути присяжним у тій справі, у якій він брав участь як посадова особа судової поліції, свідка, перекладача, експерта або сторони...

160

387. Префект складає список присяжних... 393. Щоб створити суд присяжних, необхідні дванадцять присяжних.

15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.

Стаття 1. Злочинне діяння, яке закони карають поліцейськими покараннями, є порушенням. Злочинне діяння, яке закони карають виправними покараннями, є проступком. Злочинне діяння, яке закони карають мученицькими або ганебними покараннями, є злочином.

Стаття 4. Жодне порушення, жоден проступок, жоден злочин не можуть каратися покараннями, які не були встановлені законом до їх вчинення.

Стаття 5. Постанови цього кодексу не застосовуються щодо військових порушень, проступків і злочинів.

Стаття 6. Покараннями кримінальними є покарання мученицькі і ганебні або лише ганебні.

Стаття 7. Покараннями мученицькими або ганебними є: 1) смерть; 2) каторжні роботи довічні; 3) депортація; 4) каторжні роботи строкові; 5 ) усмирнюючий дім.

У визначених законом випадках спільно з покараннями мученицькими можуть призначатись таврування і загальна конфіскація.

Стаття 8. Покараннями ганебними є: 1) виставлення біля стовпа в нашийнику; 2) вигнання; 3) громадянська деградація.

Стаття 9. Покараннями виправними є: 1) ув'язнення на певний термін в виправній установі; 2) тимчасове позбавлення деяких прав — політичних, громадянських або сімейних; 3) штраф.

Злочини і проступки проти безпеки держави

Стаття 75. Будь-який француз, що підняв зброю проти Франції, карається смертю.

Стаття 76. Той, хто вдається до інтриг або вступить у зносини з іноземними державами або агентами з метою схилити їх вчинити ворожі дії або розпочати війну проти Франції, або доставити їм для цього засоби, карається смертю.

6 О. Шевченко

161

Стаття 86. Замах або змова проти життя або особи імператора є образою величності, цей злочин карається як батьковбивство і, окрім того, конфіскацією майна.

Стаття 88. Дія, виконана або почата з метою здійснення цих злочинів, хоча б вони і не були здійснені, вважається замахом.

Стаття 89. Якщо двоє або більша кількість змовників дійшли згоди і вирішили діяти, хоча б замаху і не було, то це вважається змовою.

Стаття 91. Замах або змова, метою яких є збудження громадянської війни через озброєння або підштовхування громадян чи жителів озброюватись один проти одного, або здійснити погром, різню і пограбування в одній або декількох громадах, караються смертною карою, майно ж винних конфіскується...

Стаття 101. Під словом «зброя» розуміються будь-якого роду машини, засоби або інструменти — ті, що ріжуть, колять або й тупі.

Карманні ножі і ножиці, прості патериці вважаються зброєю тільки у випадку, коли вони були застосовані для вбивства, завдання ран і ударів.

Стаття 102. Караються як винні у злочинах, у змовах усі, хто в промовах, проголошених у публічних місцях і зібраннях, у розклеєних афішах або у надрукованих творах прямо закликає громадян до здійснення цих злочинів.

У випадку, коли зазначені заклики не мали ніяких наслідків, винні в них караються тільки вигнанням.

Про злочини і проступки проти особи

Стаття 295. Навмисне позбавлення життя вважається навмисним вбивством.

Стаття 296. Будь-яке навмисне вбивство, здійснене із задумом або із засідки, вважається навмисним вбивством.

Стаття 299. Батьковбивством вважається навмисне вбивство батьків або матерів законних, незаконних чи за всиновленням або кого-небудь іншого висхідного законного родича.

Стаття 302. Кожен винний у навмисному вбивстві, батьковбивстві, дітовбивстві і отруєнні карається смертною карою...

162

Стаття 304. Навмисне вбивство тягне за собою смертну кару, якщо воно передувало іншому злочинові або проступкові, супроводжувало їх або слідувало за ними. У будь-якому іншому випадку винний у навмисному вбивстві карається довічними каторжними роботами.

Незаконний арешт і позбавлення волі

Стаття 341. Строковими каторжними роботами караються ті, хто без наказу встановлених властей і окрім випадків, коли закон зобов'язує затримання обвинувачуваних, заарештують, ув'язнять і позбавлять волі кого-небудь.

Стаття 342. Якщо ув'язнення або позбавлення волі продовжувалось більше одного місяця, то як покарання застосовуються довічні каторжні роботи.

Злочини і проступки проти власності

Стаття 381. Смертною карою караються особи, винні у крадіжці, здійсненій при сукупності таких п'яти обставин: 1) якщо крадіжка була здійснена вночі; 2) якщо вона була вчинена двома або декількома особами; 3) якщо винні або один з них мали при собі явно або приховано зброю; 4) якщо злочин було вчинено ними через зовнішній злам, залізання або підроблених ключів, в будинку, квартирі, кімнаті або приміщенні — в яких мешкають чи пристосованих під житло, або прибудовах, або ж через привласнення звання публічної посадової особи чи службовця цивільного або військового відомства, переодягання в мундир або форменний одяг посадової особи чи влади; 5) якщо злочин було здійснено ними через насилля або погрози застосувати зброю.

Стаття 382. Карається довічними каторжними роботами будь-яка особа, винна у здійсненні крадіжки за допомогою насилля і, окрім того, за наявності двох з перших чотирьох обставин, передбачених попередньою статтею. Якщо ж насилля, за допомогою якого було здійснено крадіжку, залишило сліди поранень або вдарів, то тільки цієї обставини досить, щоб були призначені довічні каторжні роботи...

б*

163

Стаття 401. Інші крадіжки, так як і замахи на проступки, караються тюремним ув'язненням на термін від одного до п'яти років і можуть потягти за собою штраф від 16 до 500 франків.

Стаття 434. Той, хто навмисне підпалить приміщення, кораблі, суди, магазини, лісові склади, ліси або посіви, або паливні речі, розташовані так, що від них вогонь може піти на ці предмети або на один з них, карається смертною карою.