- •Історія держави і права зарубіжних країн /Хрестоматія Шевченко о.О.
- •1.2. Закони Ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
- •2.2. Арістотель про спартанські установи
- •2.3. Арістотель про реформи Клісфена
- •2.4. Плутарх про реформи Солона
- •3.1. Громадянські списки
- •3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
- •3.3. Архонти
- •3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
- •3.5. Організація судів
- •4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
- •4.2. Закони XII таблиць
- •4.3. Інституції Гая
- •5.1. Салічна правда
- •5.2. Королівське пожалування
- •5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
- •5.4. Прекарна грамота
- •5.5. Зобов'язання
- •5.6. Кабальна грамота
- •6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
- •6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
- •6.3. Королівська декларація 1626 р. Про знищення фортець
- •6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
- •7.1. «Золота булла» 1356 р.
- •Глава II
- •Глава VII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XVII
- •8.1. «Земське право»
- •8.2. «Ленне право»
- •Глава II
- •8.3. Кароліна
- •8.4. Магдебурзьке право
- •9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.Ст.)
- •9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
- •9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
- •9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
- •9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. За правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
- •9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
- •10.1. З Корану
- •11.1. Соборное Уложение 1649 г.
- •Глава II. О государской чести, и как его государское здоровье оберегать
- •Глава III. О государеве дворе, чтоб на государеве дворе ни от кого никаного безчинства и брани не бьіло
- •Глава IV. О подпишиках, и которьіе печати поддельївают
- •Глава V. О денежньїх мастерех, которьіе учнут делати воровския деньги
- •Глава VI. О проезжих грамотах в иньїя государства
- •Глава VII. О службе всяких ратных людей Московского
- •Глава VIII. О искуплении пленных
- •Глава X. О суде
- •Глава XI. Суд о крестьянех
- •Глава XII. О суде Патриарших, приказных и дворовых всяких людей и крестьян
- •Глава XIII. О монастырском приказе
- •Глава XIV. О крестном целовании
- •Глава XV. О вершеных делах
- •Глава XVI. О поместных землях
- •Глава XVII. О вотчинах
- •Глава XIX. О посадских людех
- •Глава XX. Суд о холопех
- •Глава XXI. О разбойных и о татиных делах
- •Глава XXIII. О стрельцах
- •Глава XXV. Указ о корчмах
- •13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
- •13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
- •13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
- •13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
- •13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
- •13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
- •13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
- •13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
- •13.9. Білль про права (1689 р.)
- •13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
- •13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
- •13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
- •13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
- •13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
- •13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
- •13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках з'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
- •13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
- •14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
- •14.2. Статті конфедерації 1781 року
- •14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.Іх.1787 р.)
- •14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
- •14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
- •14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
- •14.7. Додатки до Конституції сша
- •14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
- •14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
- •15.1. Декларація прав людини і громадянина
- •15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. Про знищення феодальних прав і привілеїв
- •15.3. Французька Конституція 1791 р.
- •Глава I Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
- •Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5 Про судову владу
- •15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
- •15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
- •15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
- •15.7. Декрет 25 березня 1793 р. Про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
- •15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. Про відрядження народних представників в армію
- •15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. Про масовий набір
- •15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
- •15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
- •15.12. Закон 29 вересня 1793 р. Про максимум
- •15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
- •15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
- •15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
- •15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
- •15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
- •15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
- •15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
- •15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
- •15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
- •15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
- •15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
- •15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
- •15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •15.26. Конституція Французької республіки (4.Хі.1848 р.)
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VIII
- •15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
- •15.28. Декларація Комуни до французького народу
- •15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
- •15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
- •16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
- •16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
- •16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
- •17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
- •17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
- •19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
- •19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
- •19.3. Закон Вагнера (5.07л935 p.)
- •19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
- •§ 1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
- •19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
- •§ 2. Із даних, наданих різноманітними комітетами Сенату і Палати представників, Конгрес робить висновок, що:
- •§ 22. Не дозволяється в'їзд до сша будь-якому іноземцю, який підпадає під будь-яку із таких категорій:
- •19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
- •19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •19.8. Додатки до Конституції сша
- •20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
- •20.2. З Декрету про мир
- •20.3. З Декрету про землю
- •20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
- •20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята рнк 2.11.1917 р.)
- •20.6. Про суд (Декрет рнк 22.11.1917 р.)
- •20.7. Декрет вцвк і рнк від 2(15) грудня 1917 р. Про врнг
- •20.8. З протоколу рнк № 21 про створення внк (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
- •20.9. Декрет вцвк. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
- •20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
- •20.11. Декрет вцвк і рнк від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
- •20.12. Декрет вцвк від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
- •20.13. Декрет рнк від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
- •20.14. Декрет рнк від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
- •20.15. Декрет рнк від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
- •20.16. Постанова врнг від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
- •20.17. Постанова рнк від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
- •20.18. Декрет вцвк від золі. 1918 р. Про народний суд ррфср
- •20.19. Постанова вцвк від 17.02.1919 р. Про внк
- •20.20. Декрет вцвк від 12.04.1919 р.
- •20.21. Декрет вцвк від 24.10.1919 р. Про ревкоми
- •20.22. Декрет вцвк від 8.02.1920 р. Про рсі
- •20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
- •20.24. Постанова вцвк від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
- •20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права ррфср. Про кримінальне право
- •20.26. Конституція (Основний закон) ррфср (прийнята у Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 6
- •20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет вцвк від 21.03.1921 р.)
- •20.28. Про обмін (Декрет рнк від 21.05.1921 р.)
- •20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет рнк від 15.06.1921 р.)
- •20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет вцвк і рнк від 10.12.1921 р.)
- •20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет вцвк ррфср 1.06.1919 р.)
- •20.32. Конституція срср 1924 р.
- •Глава 1
- •Глава 2
- •21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
- •21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
- •21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
- •21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
- •21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
- •21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
- •22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
- •22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
- •22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
- •22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
- •22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
- •22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
- •23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
- •Глава II. Парламент
- •Глава V. Про Президента Республіки
- •Глава VI. Про Раду Міністрів
- •23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
- •Глава II. Розподіл місць між списками
- •23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. Про обрання членів Національних зборів
- •23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
- •23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
- •24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
- •24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
- •24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
- •24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
- •24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
- •24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
Глава XXIII. О стрельцах
А в ней 3 статьи
1. Стрельцов во всяких делех, опричь разбою и татьбы с поличным, судити и управа меж ими чинити в Стрелецком приказе. А почему у стрельцов с их исков по судным делам пошлин имати, и то писано выше сего.
105
Глава XXV. Указ о корчмах
А в ней 21 статья
1. У кого корчму вымут впервые, или кто на продажу вино курит и на тех впервые заповеди правити по пяти рублев, а на питухах по полуполтине на человека. А у кого корчму вдругоряд вимут; и на тех людех заповеди правити вдвое, по десять рублев, а на питухах по полтине на человеке, да тех же людей, у кого корчму вымут вдругоряд, бити кнутом по торгом, а питухов бити батоги.
2. А будет у кого корчемное продажное питье и питухов вымут втретие: и на тех заповеди имати по дватцати рублев на человеке, а на питухах по рублю на человеке, да их же бити кнутом, да продавцов же сажати в тюрьму, до Государева указу.
3. А которые люди будут в корчмах в приводех, а в роспро-се скажут, что они у корчемников вино покупали, или у кого покупая, на дворех пили, а корчемники в винной продаже запрутся: и тех куп пытати, а с пыток купцы не сговорят, и против того пытати корчемников...
8. А которым людем пития у себя безъявочно держати не велено, а они у себя питие держати учнут, не явя, и то неявочное питие у них вымут; и на тех людех имати заповеди по пяти рублев на человеке, а питие имати на Государя.
11. ... На Москве и в городех о табаке заказ учинен крепкой под смертною казнию, чтоб нигде Русские люди и иноземцы всякие табаку у себя не держали и не пили, и табаком не торговали. А кто Русские люди и иноземцы табак учнут держати, или табаком учнут торговати: и тех людей продавцов и купцов велено имати, и присылати в Новую Четверть, и за то тем людем чинити наказанье большое без пощады, под смертною казнью, и дворы их и животы имая, продавати, а деньги имати в Государеву казну...
18. А которые объезжие Головы, и дети Боярские, взяв откуп, корчемника или табачника отпустят, а в Новую Четверть их не приведут, а про то будет в Новой Четверти ведомо, и сыщется про то допряма: и тех Голов, и детей Боярских пытать и наказанье чинить, бити кнутом, и в приказе им впредь не быть.
13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
Беручи до уваги, що у відповідності із статутами англійського королівства парламент повинен скликатися для усунення зла у крайньому випадку раз на рік, але призначення часу і місця для його засідань завжди належало, як і треба, його величності і його королівським попередникам і беручи до уваги, як це доказано досвідом, що нескликан-ня парламентів призводило до різноманітних великих бідувань і незручностей для його величності короля, церкви і держави, для попередження можливих подібних дій і незручностей, постановлено його королівською величністю за згодою духовних, світських лордів і громад, що засідають у даному парламенті, що у випадку, коли відсутній парламент скликаний указом з доданою печаткою Англії, зібраний і працюючий до 10 вересня найближчого третього року після дня останнього зібрання, ... то у кожному такому випадку парламент, повинен зібратися і засідати у звичному місці у Вестмінстері таким чином і такими способами, як викладено і постановлено у цьому акті, а не інакше: у другий понеділок, який наступить у листопаді місяці, що наступає за зазначеним вище вереснем...
(У випадку нескликання парламенту у зазначений вище термін лорд-канцлер Англії або лорд-зберігач печатки Англії і кожен комісіонер або комісіонери, що зберігають цю печатку, зобов'язані, не чекаючи розпоряджень короля, видати указ про скликання нового парламенту. У випадку, коли цей указ ними не буде видано, вони втрачають свої посади і підлягають покаранню... Право ж скликання парламенту переходить до перів, які повинні зібратися у звичному місці
107
своїх засідань у Вестмінстері у третій понеділок зазначеного вище листопада місяця і видати указ про скликання парламенту на третій понеділок найближчого січня місяця. Для права видання такого указу кворум перів визначено у кількості 12 осіб. Невиконання перами скликання парламенту спричиняє перехід права його скликання до шерифів, адміністрації університетів, а також до міського голови і радників міста Бервік на Твіді. Якщо ж і вони не скличуть парламент, володільці вільних володінь у графствах, викладачі і студенти університетів і решта громадян, що мають право голосу, мають право зібратися за власною ініціативою і провести вибори.
І далі постановлено, що віднині жоден скликаний парламент не може бути розпущений... протягом у крайньому випадку 50 днів після дати, призначеної для його зібрання, інакше, як за згодою його величності, його спадкоємців або наступників і обох палат, що засідають у парламенті, і що ні засідання палати перів, ні палати громад не повинні бути перервані протягом 50 днів після їх зібрання, за винятком добровільної згоди кожної із зазначених палат.
(Члени кожної палати мають право обирати своїх голів — спікерів — на свій розсуд).