Глава VII

Про успадкування князів-виборців

... Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбутню небезпеку, встановлюємо і імператорською владою постановляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських

56

князів-виборців сконає, право, голос і влада у цих виборах перейшли без перешкод до його законного першорід-ного сина недуховного звання...

Глава IX

Про золоті і срібні та інші рудники

Цією постановою, що має бути чинною на вічні часи, ми встановлюємо і, після належного розгляду, оголошуємо, що наші спадкоємці, королі Богемії, а також князі-виборці, усі разом і кожен зокрема, які коли-небудь будуть, — духовні і світські, — усіма копальнями, золотими і срібними, і рудниками олова, міді, заліза, свинцю та інших будь-яких металів, а також солі, як знайденими, так і тими, що можуть бути знайдені коли-небудь опісля у згаданому королівстві, у землях, йому належних, і у володіннях, належних тому ж королівству, — можуть повністю тримати і законно володіти з усіма, без винятку, правами, оскільки (речі) можуть перебувати і, як правило, перебувають у (чиємусь) володінні...

Глава X

Про монети

Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному майбутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу нашим попередникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і частинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де король накаже і де йому забажається, — будь-яким способом і у будь-якій формі, які до цього часу існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)...

Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як говорилося вище.

57

Глава XI

Про імунітет князів-виборців

Ми постановляємо також, що ніякі графи, барони, сеньйори, ленники, васали, володільці фортець, лицарі, слуги, міщани ... і ніякі (взагалі) особи, піддані церков кельнської, майнцської і трірської, якого б становища, стану і сану вони не були, (як) і колись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути притягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза межами цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду архієпископа майнцського, трірського і кельнського і їх суддів, як цього дотримувались, наскільки нам відомо, у минулі часи...

Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону повністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і маркграфа бранденбурзького, князів-виборців світських або недухов-них, на їх спадкоємців, наступників і підданих — у тих видах і на усіх тих умовах, як сказано вище...

Глава XI

Про зібрання князів-виборців

...Ми, провівши переговори з цими князями-виборцями і за їх порадою, знайшли за необхідне разом з названими князями-виборцями, як духовними, так і світськими, для загальної користі і блага встановити, що ці князі-виборці мають надалі особисто збиратися щорічно один раз.