Глава II. Розподіл місць між списками

Стаття 13. Місця розподіляються у кожному виборчому окрузі у відповідності з правилом найбільшого середнього. Це правило полягає у послідовному наданні місць тим спискам, стосовно яких поділ кількості одержаних списком голосів на кількість уже наданих йому місць плюс одне дає найбільший результат.

23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. Про обрання членів Національних зборів

Стаття 1. Депутати Національних зборів від Французької метрополії обираються за мажоритарною системою в один

240

тур за департаментськими списками при об'єднанні списків...

Стаття 13. Обраним вважається список, що одержав абсолютну більшість.

Якщо жоден окремий список не відповідає цій умові і якщо яке-небудь об'єднання списків отримало більше 50 відсотків поданих голосів, то усі місця передаються йому і розподіляються між об'єднаними списками за правилом найбільшого середнього.

У випадку, коли жоден список і жодне об'єднання списків не відповідає вищезазначеним умовам, місця будуть розподілені за правилом пропорційного представництва і найбільшого середнього, до того ж об'єднані списки розглядаються як спільний список при наданні місць, які розподіляються між списками за правилом найбільшого середнього.

23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)

Стаття 54 f. Кожен робітник, службовець або учень, що працює в індустріальній, торговельній або вільній галузі або у кооперативному товаристві, а також підмайстер або учень ремісничої майстерні мають право після одного року безперервної служби на оплачувану відпустку мінімальною тривалістю 14 днів, включаючи 12 робочих днів...

Якщо звичайний період відпусток на підприємстві наступає після шести місяців постійної роботи, то робітник, службовець, підмайстер або учень має право на оплачувану відпустку тривалістю один тиждень.

Стаття 54 d. Робітник, службовець, підмайстер або учень отримує за свою відпустку... винагороду, що становить:

1. Коли він оплачується погодинно — жалування, яке він отримує за період відпустки.

2. Коли йому платять іншим чином — винагороду, яку він у середньому одержував за період на рік, що передує відпустці.

241

При встановленні винагороди мають бути враховані допомога багатосімейним, а також додаткові і натуральні виплати, якими неможливо користуватися під час відпустки.

23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)

Ст. 6. На промислових, торговельних і ремісничих підприємствах або приватних, світських та релігійних, а також у благочинних установах і професійних школах ... тривалість ... праці робітників і службовців обох статей і будь-якого віку не може перевищувати 4-х годин на тиждень.

Ст. 8. На підземних рудниках тривалість перебування кожного робітника у руднику не може перевищувати 38 годин 40 хвилин на тиждень.

24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)

Основні статті конституції

Стаття 1. 1) Чехословацька держава — Народно-Демократична Республіка.

2) Народ — єдине джерело усієї влади в державі.

Стаття II. 1) Чехословацька Республіка — спільна держава двох рівноправних народів — чехів і словаків.

Стаття III. 1) Народно-Демократична Республіка не визнає привілеїв. Праця на користь суспільства і участь у захисті держави є загальним обов'язком.

2) Держава гарантує усім своїм громадянам, як чоловікам, так і жінкам, свободу особи і вільне виявлення її і турбується про те, щоб перед усіма відкривались рівні можливості і усі мали однакові шанси для їх здійснення.

3) Усі громадяни мають право на освіту, право на працю, на справедливу винагороду за виконувану роботу і право на відпочинок. Через народне соціальне страхування громадянам надається матеріальне забезпечення у випадку втрати працездатності.

Стаття IV. 2) Виборче право до представницьких органів — загальне, рівне, пряме і таємне. Обирати може кожен громадянин у віці 18 років. Обраним може бути кожен громадянин, що досяг 21 року.

Стаття V. Вищим органом законодавчої влади є Національні Збори, що складаються з однієї палати. До неї входять триста членів (депутатів), що обираються терміном на шість років.

Стаття VI. На чолі держави — Президент Республіки, що обирається Національними Зборами на сім років.

Стаття VII. Вищим органом урядової і виконавчої влади є Уряд. Він відповідальний перед Національними Зборами. Призначає і відкликає Уряд Президент Республіки.

Стаття VIII. 1) Носіями і виконавцями державної влади в Словаки і представниками самобутності словацького народу є словацькі національні органи.

243

2) Словацькі національні органи забезпечують у дусі народної демократії рівноправність чехів і словаків. Усі органи Республіки прагнуть у злагоді з ними створити однакові сприятливі умови для економічного, культурного і соціального життя обох народів.

Стаття IX. 1) Національним органом законодавчої влади є Словацька Національна Рада. До неї входять сто членів (депутатів), що обираються у Словакії на шість років.

2) Національним органом урядової і виконавчої влади у Словакії є Колегія вповноважених. Вона відповідальна перед Словацькою Національною Радою і Урядом Республіки. Призначає її і відкликає Уряд Республіки.

Стаття X. Носієм і виконавцем державної влади у громадах, районах і областях та захисником прав і свобод народу є Національні Комітети.

Стаття XI. 1) Судова влада здійснюється незалежними судами.

2) Судді поділяються на суддів за фахом і суддів з народу; у вирішенні справ вони рівні.

3) Судді виконують свої службові обов'язки незалежно і керуються тільки правопорядком народної демократії.

Стаття XII. 1) Економічний устрій Чехословацької Республіки базується:

на націоналізації надр землі, промисловості, оптової торгівлі та фінансових установ;

на земельній власності за принципом: «Земля належить тому, хто на ній працює»;

на охороні дрібної і середньої підприємницької діяльності та на недоторканості особистого майна.

2) Усе народне господарство Чехословацької Республіки має служити народові. Виходячи з цих інтересів суспільства, держава спрямовує всю економічну діяльність через спільний господарський план