22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)

Стаття 1. Державні закони можуть окрім порядку, встановленого конституцією, видаватися також імперським урядом...

Стаття 2. Закони, прийняті імперським урядом, можуть відхилятися від імперської конституції, якщо вони не мають предметом устрій рейхстагу і рейхсрату. Права президента імперії залишаються недоторканими.

Стаття 3. Закони, прийняті імперським урядом, оформляються рейхсканцлером і публікуються у зібранні імперських законів. Вони набирають чинності, коли в них не зазначено іншого, наступного дня після опублікування.

22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)

Народне голосування і вибори до рейхстагу 1 листопада 1933 р. показали, що німецький народ, всупереч усіляким внутрішньополітичним кордонам і протиріччям, злився в єдине і внутрішньо нерозривне ціле.

Рейхстаг одностайно прийняв як наслідок такий закон, який оприлюднюється тут за одностайним схваленням рейхстагу, до того ж встановлюється, що вимоги законодавства про зміну Конституції виконані.

Стаття 1. Народні представництва областей ліквідовуються.

Стаття 2. 1) Права верховенства областей переходять до імперії; 2) Уряди земель підпорядковуються імперському урядові.

235

Стаття 3. Імперські намісники в землях підлягають посадовому наглядові імперського міністра внутрішніх справ.

Стаття 4. Імперський уряд може створювати нове конституційне право.

22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)

1. Посада президента імперії об'єднується з посадою рейхсканцлера. Через це встановлені правоповноваження президента імперії переходять до вождя (фюрера) і рейхсканцлера — Адольфа Гітлера. Він призначає свого заступника.

2. Цей закон набирає чинності з причин смерті президента імперії фон Гінденбурга.

22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)

1. У Німеччині існує в якості єдиної політичної партії Націонал-соціалістична німецька робітнича партія.

2. Якщо хто-небудь буде вживати заходів для підтримки організаційної структури якої-небудь іншої політичної партії або для створення нової політичної партії, то карається, оскільки це діяння не карається більшим покаранням, ... ув'язненням від 6 місяців до 3 років.

22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.

1. 1) Після перемоги націонал-соціалістичної революції Націонал-соціалістична німецька робітнича партія є носієм німецької державної думки і нерозривно пов'язана з державою.

2) Вона є корпорацією публічного права. її статут затверджується вождем (фюрером).

3. 1) На членів Націонал-соціалістичної німецької робіт

ничої партії і штурмових загонів (включаючи підпорядко

вані їм ділення) як ведучої і рушійної сили націонал-соціа

лістичної держави покладаються підвищені зобов'язання

щодо вождя, народу і держави.

2) За порушення своїх обов'язків вони підлягають особливій партійній відповідальності...

4. Порушенням визнається кожна дія або недолік, які зачіпають склад, організацію, діяльність або значення Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії, і особливо будь-яке порушення дисципліни і порядку.

5. Окрім інших звичайних посадових покарань, можуть бути встановлені арешт і ув'язнення.

23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)

Глава І. Про суверенітет

Ст. 1. Франція є неподільною, світською, демократичною і соціальною Республікою.

Ст. 3. Національний суверенітет належить французькому народові. Ніяка частина народу, ніяка окрема особа не може привласнити собі його здійснення.

Народ здійснює його у конституційних питаннях через обрання своїх представників і через референдум.

У всіх інших питаннях він здійснює його через своїх депутатів у Національній Асамблеї, обраних на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням.

Ст. 4. В умовах, визначених законом, виборцями є усі повнолітні обох статей французькі громадяни і особи, що перебувають під французькою владою і користуються громадянськими і політичними правами.