Глава VIII

1. Цар, бажаючи розглянути судові справи, нехай з'являється підготовленим у суд разом з брахманами і досвідченими радниками.

9. Але, якщо цар не розглядає справи особисто, тоді необхідно призначити вченого брахмана для їх розгляду.

63. У судових справах мають допускатися свідки, гідні довіри, із усіх варн, що знають всю дхарму, яким чуже почуття жадності.

68. Нехай свідчать стосовно жінок — жінки, стосовно двічінароджених — такі ж двічінароджені, чесні шудри — стосовно шудр, щодо низьконароджених — низьконарод-жені.

73. За різниці (у свідченнях) свідків цар має віддати перевагу більшості, за рівності — наділеним видатними якостями, при різниці між різними — брахманам.

114. Або треба змусити (звинуваченого) взяти вогонь, пірну

ти у воду або ж торкнутися голів дружини і синів кожного

зокрема.

115. Той, кого палаючий вогонь не обпалює, кого вода

піднімає на поверхню і (з ким) незабаром не трапиться не

щастя, має вважатись чистим у клятві.

2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу

Про законодавця Лікурга не можна повідомити нічого строго достовірного ... про його закони і про устрій, який він дав державі, існують суперечливі оповіді...

Із чисельних нововведень Лікурга першою і найголовнішою була Рада старійшин. У поєднанні з ... царською владою, маючи з нею рівне право голосу у вирішенні найважливіших справ, ця Рада стала запорукою добробуту і розсудливості ... Двадцять вісім старійшин тепер постійно підтримували царів, чинячи опір демократії, але одночасно й допомагали народові берегти батьківщину від тиранії.

...Нікому із звичайних громадян не дозволялось оприлюднювати свою думку, і народ, збираючись, лише затверджував або відхиляв те, що запропонують старійшини і царі.

Але опісля натовп шляхом вилучення і додавання став викривляти і ламати затверджені рішення, і тоді царі Полі-дор і Теопомп зробили до ретри (ретра — усний договір, закон) такий припис: «Якщо народ постановить помилково, старійшинам і царям розпустити», — тобто рішення прийнятим не вважати, а піти і розпустити народ з тої причини, що він викривляє і переінакшує краще і найкорисніше.

...Перших старійшин Лікург призначив'із тих, хто брав участь у його задумі. Потім він постановив замість померлих кожного разу обирати з-поміж громадян тих, хто досяг шістдесяти років, тих, які будуть визнані найдоблеснішими...

...Народ і в цьому випадку, так само як у інших, вирішував справу криком. Претендентів вводили не усіх відразу, а по черзі, у відповідності із жеребом, і вони мовчки проходили через збори. Обраним оголошувався той, кому кричали найдовше і найголосніше за інших...

18

...Лікург надав державному управлінню змішаного характеру, але наступники його, бачачи, що олігархія все ще надто сильна ... надівають на неї, ніби гнуздечку, владу ефорів — наглядачів...

Створення посади ефорів сприяло не послабленню, а зміцненню держави: воно тільки на перший погляд було поступкою народові, а насправді ж посилило аристократію.

...Відмовившись від надмірної влади, спартанські царі разом з тим позбавлялись ворожості і заздрощів, їм не довелося зазнати того, що месінці і аргів'яни вчинили із своїми правителями, які не захотіли поступатися нічим на користь народові...

Друге і найсміливіше із перетворень Лікурга — переділ землі.

...Лікург ... умовив спартанців об'єднати усі землі, а потім розподілити їх знову і надалі зберігати майнову рівність... Він розподілив Лаконію між періеками, або, інакше кажучи, жителями околиць, на тридцять тисяч наділів, а землі, що входили до міста Спарти, на дев'ять тисяч, за кількістю сімей спар-тіатів... Кожен наділ був такого розміру, що давав сімдесят медимнів (медимн — 52,5 л) ячменю на одного чоловіка і дванадцять на жінку і відповідну кількість рідинних продуктів...

...Потім Лікург ліквідував у Спарті непотрібні і зайві ремесла..., щоб завдати розкошам і прагненню до наживи ще більшого вдару, Лікург провів третє і найкраще перетворення — встановив загальні обіди: громадяни збиралися разом і усі їли однакову їжу...

На обіди збиралось осіб п'ятнадцять, інколи більше чи менше. Кожен обідаючий приносив щомісячно медимн яш-ного борошна, вісім хоїв (хой — міра рідини, що дорівнює 3,283 л) вина, п'ять мін (міна — одиниця ваги, від 440 до 600 г) сиру, дві з половиною міни оливок і, нарешті, зовсім незначну суму грошей для купівлі м'яса і риби...

...Займатися ремеслами їм було суворо заборонено...

...Ницою і рабською вважали вони будь-яку ручну працю, будь-які турботи, пов'язані з наживою...