3.6. Закон єдності аналізу й синтезу.

Аналіз і синтез не можуть існувати друг без друга, тому, говорячи про єдність аналізу й синтезу, мають на увазі їхня нерозривність і взаємодія в процесі будь-якої розумової діяльності.

Аналіз і синтез є основними методами пізнання.

Аналіз – дослідницький метод, що складається в тім, що об'єкт дослідження, розглянутий як система, подумки або практично розчленовується на складені елементи (ознаки, властивості, відносини й т.п.) для вивчення кожного з них окремо й виявлення їхньої ролі й місця в системі.

Синтез - дослідницький метод, що має метою об'єднати окремі частини досліджуваної системи, її елементи в єдину систему.

Закон звучить у такий спосіб: кожна матеріальна система, живий організм, соціальна організація прагне настроїтися на найбільш економічний режим функціонування за рахунок постійної зміни своєї структури або функцій. Ці зміни йдуть у наступному циклі: поділ - перетворення - об'єднання - перетворення.

За допомогою нескінченного циклічного процесу аналізу й синтезу відбувається структурна оптимізація системи; система позбувається від неефективних елементів, заміняючи їх більше прогресивними. Таким чином, сполучення аналізу й синтезу забезпечують прагнення системи до оптимальної самореалізації.

3.7. Закон композиції й пропорційності

Гармонія в організації припускає наявність сукупності елементів, процесів і їхньої співвідносності (пропорційності).

Закон говорить: кожна матеріальна система прагне зберегти у своїй структурі всі необхідні елементи (композицію), що перебувають у заданій співвідносності або в заданому підпорядкуванні (пропорції).

Проявом збереження пропорційності й композиції є прагнення до оптимального сполучення в організаціях загальних, приватних і індивідуальних цілей.

Закон композиції й пропорційності розглядається на рівні зовнішнього середовища, у якій організація є одним з елементів. Цей закон ставиться до об'єктивних законів організації.

Закон гармонії (греч. harmonia – зв'язок, стрункість, домірність) – один з основних законів природи. У фахівців в області керування прагнення до гармонії асоціюється із прагненням до оптимальної й ефективної організації. Гармонія при цьому розуміється як погодженість, стрункість, домірність у сполученні чого-небудь.

Використання закону композиції й пропорційності на практиці допомагає вирішувати проблеми планування, виробництва, розподілу, обліку, стимулювання та ін. Керівник організації за допомогою розглянутого закону прагне створити команду однодумців і гармонічне підприємство.

Закон композиції й пропорційності в організації відображає необхідність обліку цілей всіх суб'єктів целеполагания в організації, з одного боку, а з іншого боку - потреба у формуванні цілей структурних підрозділів виходячи зі стратегічної мети розвитку організації.

Як затверджують фахівці, досягнення необхідних пропорцій, домірності й відповідності в границях організації рівнозначно підвищенню життєздатності, підвищенню рівня самозбереження системи.