25.. Операції банків з векселями.

Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у ви­конанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють дві операції:

1) інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю);

2) доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю). Інкасування векселя — це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування век­селя.

Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово пові­домляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.

Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.

Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород. Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.

Для широкого використання векселів у розрахунках необхідні:

– стабільність економічних відносин;

– довіра суб'єктів один одному;

– високий рівень розвитку вексельного права.

26.. Розрахунки з використанням платіжних карток.

Ключову роль у переведенні масових платежів на безготівко­ву основу відіграють пластикові картки. Самі по собі вони не є грішми і не здійснюють обігу. Вони лише є підтвердженням то­го, що їхні власники мають на своїх рахунках певну суму гро­шей, яку можуть привести в рух з допомогою карток і погасити свої зобов'язання. Тому емісія карток не збільшує загальної маси грошей в обігу. Проте вона може прискорити їх обіг, збільшити залучення готівки в банківський оборот, підвищити рівень грошово-кредитної мультиплікації, що може спричинити збільшення пропозиції грошей та інфляц.процеси.

У світовій практиці вже існує багато видів пластикових кар­ток, які різняться характером емітента (банки, небанківські стру­ктури), характером власника (приватна особа, корпорація), функ­ціональним призначенням (кредитна картка, дебетна картка), тех­нологією використання (картки з магнітною смугою, картка з мі­кросхемою або смарт-картка), за ступенем пільг для користувачів («стандартні», «золоті», «платинові»).

Схема проходження платежів з використанням магнітних картки:

1 оплата покупки (введення картки в пристрій яка считує інф-цію), 2 запитання про можливість кредитування клієнта (в режимі “On Line”), 3 перевірка платоспроможності (цей же режим), 4 перевірка платоспроможності (цей же режим), 5 передача торгового чека, 6-7 проведення роз-ків між Б, 8 роз-ки під-ва торгівлі з Б, 9 роз-ки власника картки

Схема проходження платежів з використанням електрон картки:

1 введення PIN кода та суми купівлі за карткою. Кожна пластикова картка має свій персональний індифікаційний номер (код), який відомий лише власнику картки, 2 індентифікація та перевірка платоспроможності картки в реж “ On Line”, 3 записання суми купівлі з картки (цей же реж), 4 Інф-ція про проведення операції (реж Off), 5 оновлення інф-ції за карткою, 6 передача реєстру операції, 7 роз-ки між Б, 8 роз-ки Б з торгівел під-вом, 9 Роз-ки власника картки з Б емітентом

Інф-ція з пласт карток зчитується за допомогою: 1 Банкоматів, 2 Торгівельних терміналів –це пристрій призначений для виконання процедури автоматизації із застосуванням плат картки та друкуванням роз-вого док-та за звичай з’єднаним з елект контрольно-касовим апаратом ЕККА, 3 Інпритерів – це пристрій який призначений для перенесення рельефних реквізитів плат картки на роз-вий документ СЛІП.