28.. Банківські гарантіі та поручительства, їх види.

Гарантії та поруч-ва – це спосіб забезпечення виконання зоб-нь, що застосовуються між б-я суб’єктами правовідносин.

За договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зоб-ня в повному обсязі або в певній частині. Порукою може бути забезпечена лише дійсна угода.

Відмінності гарантії від поруки полягають у такому:

1) на відм.від поруки гарантія може бути односторонньою цив-правовою угодою , заснованою на волевиявленні однієї особи – гаранта.

2) гарант несе дод.відп-ть, тобто повністю виконує зоб-ня за умови відсутності в осн.боржника коштів. Поручитель у разі невик.зоб-ня боржником відповідає разом з ним перед кредитором солідарно.

3) оформлення гарантії договором не є обов’язковим, тоді як для поруки закон цього вимогає.

4) якщо поручитель відповідає в тих самих межах, що й боржник, то гарант у договорі може обмежити свою відп-ть частиною зоб-нь боржника.

Отже, під гарантією слід розуміти зобов'язання гаранта, що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала відповідно до умов гарантійного зобов'язання певну грошову суму. Виплачую­чи кредиторові принципала відповідну грошову суму, зазначену у гарантії, гарант має право зажадати від принципала в порядку ре­гресу відшкодування сплачених за гарантією сум, якщо інше не передбачено договором гаранта з принципалом.

У ролі гаранта та поручителя може бути банк. У цьому разі говорять про банківську гарантію або поруку. Видаючи гаран­тію (поруку), банки повинні переконатися у кредитоспромож­ності клієнта, оскільки видача гарантій (поруки), по суті, має кредитний характер. Фактично банки беруть на себе зо­бов'язання при несплаті клієнтом у строк належних платежів здійснити їх за рахунок власних ресурсів. Якщо кредитоспромо­жність клієнта банку невідома або викликає сумнів, то банківська гарантія видається під відповідне забезпечення, тобто супрово­джується відповідною заставою майна

Банківські гарантії (поруки) можуть бути спрямовані на вико­нання клієнтом своїх зобов'язань за торговельними та фінансо­вими угодами: тендерна гарантія; гарантія виконання контракт)'; гарантія надання кредиту і виставлення акредитива; гарантія платежу; акцептування й авалювання векселів тощо. Зазначені гарантії (поручительства) можуть надаватись як у вигляді спец.док-та (гарантійного листа, укладення договору поруки), так і шляхом напису на векселі (акцепт, аваль).

43.. Управління проблемними кредитами.

Проблемні позички. Основне фінансове зобов’язання позичальника полягає у своєчасному повернені боргу та сплаті процентів.

Коли позичальник не може повернути борг у встановлений кредитною угодою термін, він зобов’язаний заздалегідь повідомити банк про це, обґрунтувавши причини невиконання умов договору, і вказати новий термін погашення позики.

Кредитний моніторинг - контроль за погашенням позички та сплатою процентів по ній Він полягає у періодичному аналізі кредитної справи позичальника, перегляді кредитного портфелю банку, оцінці стану позик та проведенні аудиторських перевірок.

Кожний банк має свою систему ведення кредитної справи.

Подальша робота кредитного працівника з клієнтом після отримання ним позички полягає у контролі за регулярним нарахуванням процентів, а також проведенні планових перевірок на місцях із складанням акту перевірки.

Під час перевірок кредитний працівник контролює відповідність фактичного витрачання кредиту за його цільовим призначенням, переглядає накладні, договори на купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей, а також вивчає виписки з банку та баланс на останню звітну дату