160.. Між банк розрах-ки, орг-я і облік.

^{Міжбанк.розрах-ки -}це с-ма виконання і рег-ня платежів за грош. вимогами за зобов’язаннями, які вин-ть між банками у процесі їх д-ті.

В пров-ні розрах-ів шляхом вик-ня СЕП вик-ся наст.рах-ки: 1200 та 1300.

Розрах-ки через СЕП зд-ся за 2-рівневою с-мою обліку, т/т облік ведеться одночасно на 2-х рах-ах : коррах-ку, який відкривається в обл.-опер.відділі РУ НБУ; тех.рах-к - відкрив-ся в РРП, на якому відобр-ся інф-ція по кожній операції, а на коррах-ку відобр-ся сума оборотів за день.

Схема розрах-ів через СЕП:

1 етап. 8-00 - РРП на поч.дня отримує від ОПЕРУ НБУ інф-цію про стан коррах.і передає інф-цію КБ.

2 етап. Безпосередньо зд-ня розрахунку. Від клвєнта завдання - передати кошти партнеру: Д-т1 2600 -поточ.рах-к клієнта банку, К-т1 1200 коррах.банку платника.

3 етап. Дана інф-ція надходить у РРП і відобр.нв їїї тех.рах-ку і передається в РРП банка - отримувача, яка обсл-є банк-отримувач коштів. РРП банку-отримувача коштів відобр.отриману інф-цію на його тех.рах-ку банка-отрим.коштів.

4 етап. У банку-отр.коштів пров-ся проводка: Д-т2 1200, К-т2 2600.

В кінці дня в РРП підбиваються всі обороти і відобр-ся на коррах-ах в ОПЕРУ.

161.. Облік дох і витрат б, клас-я рах-в щодо їх обліку.

У процесі обліку доходів і витрат банку керуються такими правилами.

Правило перше. При класифікації витрат за елементами і ці­льовим призначенням розрізняють капітальні затрати і поточні витрати.

Капітальні витрати виникають у процесі придбання, удоско­налення та доведення основних засобів (необоротних активів) до стану, придатного до експлуатації, тобто вони розраховані на тривалий час.

Поточні витрати виникають у процесі здійснення банківсь­ких операцій, а також під час нарахування заробітної плати і премій співробітникам банку.

Правило друге. На практиці надання (отримання) послуги не­рідко не збігається у часі з надходженням (сплатою) грошових коштів.

Для об'єктивного визначення фінансового результату виникає необхідність здійснювати облік доходів і поточних витрат банку згідно з принципами нарахування, відповідності та обережності.

Правіше третє. З другого правила випливає, що наслідки операції можуть поширюватись на два або більше облікові пері­оди. Згідно з принципами нарахування і відповідності доходи і ви­трати мають бути правильно оцінені в кожному звітному періоді.

Правило четверте. Облік доходів і витрат здійснюється на­ростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками до­ходів і витрат закриваються підсумковим проведенням в останній день звітного року.

Синтетичні рахунки для обліку доходів згруповані у шостому класі балансу, а для обліку витрат — у сьомому класі. В основу побудови синтетичних рахунків покладено ті самі ознаки, з ура­хуванням яких здійснена класифікація доходів та витрат і виділе­ні об'єкти обліку.

Рахунки другого поряд­ку (розділу) дають змогу одержати інформацію і порівняти до­ходи від основних видів банківських операцій і послуг з витра­тами, які пов"язані з їх здійсненням.

Рахунки третього порядку (групи) дають інформацію про до­ходи і витрати за банківськими операціями щодо контрагентів (банківський сектор, підприємства, бюджетний сектор). Рахунки четвертого порядку деталізують інформацію щодо окремих фі­нансових інструментів, які застосовуються банком.

Рахунки з обліку нарахованих доходів і витрат входять до складу першого, другого і третього класів плану рахунків. Вони розміщені в групах активів, які приносять доходи, і платних па­сивів, які застосовуються банками як фінансові інструменти.

За своїм характером рахунки для обліку нарахованих доходів активні (нараховані, але ще не одержані грошові кошти можна вважати дебіторською заборгованістю), а нарахованих витрат — пасивні (нараховані, але не виплачені грошові кошти можна вва­жати кредиторською заборгованістю).

Доходи і витрати майбутніх періодів ураховуються в третьому класі у складі інших пасивів та інших активів.

162.. Розкриття інф-ї про дох і витр у звіті про фін рез.

Зв про фін рез признач для обчисл чистого приб/збитку звітного пер.

Гол його мета-продемонструвати, які доходи отримав б.та які він мав витрати за певний зв.пер.

Для правильного тлумачення впливу проміжних фін рез-в на кінцевий фін рез-т потрібно вивчити методику їх розрах-ку.

Процес розрах-ку чистого пр/зб зв періоду можна поділити на такі етапи:

1. Розрах-к вал прибутку/зб

Вал приб = сума доходів, одержаних банком – сума витрат, понесених б-м від операцій

Вал приб = Чист % дох+Чист коміс дох+дивід дох+ чист торг дох+ приб/зб від торг операц+ приб від довгості інв-й в асоц комп.+ інш операц дох.

Цей пок-к яскраво демонструє здатність б-ку заробляти доходи, а його складові дають змогу оцінити рентабельність окремих видів д-ті б-ку.

2. Розрах пр-зб від зд-ня б-м операцій

Приб від опер=сума вал приб-сума опер витрат б

Демонструє здатн б-ку отримувати дох від ведення банк бізнесу.

3. Розрах пр-зб від звич д-ті б.до опод

=приб від опер-витр на безнад і сумн борги

4. Розрах пр-зб від звич д-ті б.

=приб від опер-витр на безнад та сумн борги-под на приб

5. Визначення чистого пр-зб зв-го пер.

Розрах шляхом відрахування з суми прибутку від звич д-ті суми податку на прибуток та додавання суми непередбаченого доходу (витрат).

163.. Внутр.аудит, засади ф-ння, місце в с-мі контролю КБ.

Внутрішній аудит банку - це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов'язків співробітниками банку.

Внутрішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур і опису методів, які використовуються банком для здійснення внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю комерційного банку створюється з метою оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю банку при мінімізації на неї витрат.

Якщо внутрішньогосподарський контроль безперервний, здійснюється всіма службами і охоплює всі пвдрозділи, то внутрішній аудит здійснюється переодично і тільки спеціалістами-аудиторами з конкретного об’єкта.

Основні завдання і функції служби внутрішнього аудиту визначаються метою її створення.

Головними функціями служби внутрішнього аудиту банку є:

- зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з раціональним та ефективним використанням ресурсів банку;

- надання рекомендацій структурним підрозділам банку;

- проведення аудиту діяльності структурних підрозділів банку з метою забезпечення аналізу і оцінки внутрішнього контролю, політики, процедур банку, що стосуються адекватності, відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних і збереження активів банку;

- координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту банку для уникнення дублювання зусиль;

- складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки.

На службу внутрішнього аудиту банку покладаються такі завдання:

- сприяння адекватності системи внутрішнього контролю банку;

- виконання банком вимог чинного законодавства України, Статуту та

внутрішніх положень банку;

- своєчасного виявлення порушень та недоліків в діяльності структурних підрозділів;

- надання Раді банку, Правлінню банку висновків про результати проведеної роботи та рекомендацій щодо покращення існуючої системи внутрішнього контролю.

Виконання аудитором договору визначається актом прийому - здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

ЦБ