41.. Ціна банк.Кредиту.

Суть процента як економічної категорії полягає в тому, що він являє собою частину прибутку, котру позичальник сплачує за взятий у кредит позичковий капітал. Джерелом процента є додаткова вар­тість, що створюється в процесі продуктивного використання цього капіталу, а кількісним вираженням — норма процента, або ставка.

Норма процента регулюється в основному співвідношенням по­питу і пропозиції позичкового капіталу. Однак на рівень процентної ставки впливають також багато різноманітних факторів, що розгля­датимуться далі.

Процентні ставки по кредитах комерційного банку можуть бути тверди­ми і плаваючими Тверда ставка залишається незмінною протягом всього строку дії кредитного договору, плаваюча змінюється

На величину процентної ставки впливають такі фактори:

1. Облікова ставка НБУ — це базисна ставка рефінансування, яка застосовується при кредитуванні комерційних банків. Останні встановлюють процентну ставку по кредитних операціях, як прави­ло, вище за облікову ставку.

2. Рівень інфляції.

3. Строк кредиту — рівень процентної ставки знаходиться у безпосередній залежності від строку кредиту: чим більше строк, тим вище процентна ставка. Така залежність зумовлена двома фактора­ми: по-перше, за значних строків кредиту вищим є ризик втрати від неповернення кредиту та знецінення коштів під час інфляції; по-друге, вкладення коштів довгострокового характеру, як правило, приносять відносно вищу віддачу.

4. Витрати по формуванню позичкового капіталу. Ці ви­трати складаються з депозитного процента та плати за кредит, що отриманий в інших банках. Чим дорожче банку коштують ресурси, тим вищою є норма позичкового процента.

5. Розмір позички — звичайно процент по більш великих креди­тах повинен бути нижчим, ніж по дрібніших, оскільки витрати, пов'язані з кредитною послугою, не знаходяться у безпосередній за­лежності від її величини, а абсолютний дохід банку по великих по­зичках вищий, ніж по дрібних.

6. Попит на кредити.

7. Характер забезпечення — кожна з форм забезпечення повер­нення кредитів має свій рівень надійності. Банк повинен оцінити якість відповідної форми забезпечення та встановлювати процентну ставку з урахуванням цих даних. Чим вище якість застави, тим ниж­чою може бути процентна ставка.

8. Витрати на оформлення позички і контроль безпосередньо впливають на рівень процентної ставки.

9. Ставки банків-конкурентів.

10. Характер взаємовідносин між банком і позичальником

11. Норма прибутку від інших активних операцій. Якщо інвести­ційні операції приносять відносно більший дохід (на одиницю вкла­деного капіталу), ніж позичкові, то банку треба переглянути свою процентну політику в бік підвищення рівня процентних ставок.

12. Необхідність отримання прибутку від позичкових операцій. Норма позичкового процента повинна бути вищою за норму депозит­ного процента. Величина цієї різниці (маржа) використовується для покриття банківських витрат та формування прибутку.

42.. Процес банк.Кред-ня та х-ка його етапів.

Всю роботу, пов'язану з оформленням кредитного договору, видачею кредиту, його поверненням та закриттям кредитної справи можна поділити на слідуючі основні етапи:

І етап. Формування портфеля кредитних заявок включає в себе збір поступаючої інформації про вимагаємі кредити, її аналіз та попередній відбір.

ІІ етап. Основна мета цього етапу - остаточне визначення кредитоспроможності і фінансового стану клієнта з метою заключения кредитного договору на найбільш вигідних для банка умовах.

III етап. Цей етап називається структуризацією позички. В процесі структуризації банк визначає такі параметри позички: строк, вид кредиту, суму, способи надання та погашення, забезпечення, ціну кредиту, інші.

IV етап. Оформлюється кредитна справа, яка містить слідуючи документи: 1. Заяву, підписану керівником підприємства, головним бухгалтером. 2. Кредитний договір, підписаний керівником підприємства 3. Строкове зобов'язання повернути кредит

V етап. Робота з клієнтом після отримання їм позички складається із контроля за регулярним надходженням процентів за користування позичкою, а також в проведенні планових перевірок на місцях зі складанням актів перевірки.

VI етап. За 2-4 неділі до строку повернення кредиту кредитному працівникові необхідно зв'язатися з позичальником та провести уточнення перспектив погашення кредиту. Якщо від клієнта поступить пропозиція про пролонгацію кредиту, в цьому випадку він повинен направити в банк в строк 5 днів офіційного листа з детальним викладенням причин пролонгації. В разі позитивного рішення питання про пролонгацію кредиту між банком та позичальником складається додаткова угода. При виконанні строку повернення кредиту робітник банка повинен перевірити за бухгалтерськими документами факт повернення позики та вірність нарахування відсотків.