155.. План рахунків комерційного банку та принципи його побудови.

План рахунків – це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації банківських операцій.

План рахунків, розроблений окремо для установ НБУ, за структурою майже не відрізняється від плану рахунків для комерційних банків, але має деякі особливості за змістом. Це пов’язано з тим, що НБУ виконує операції, властиві тільки центральному банку: емісійні операції, обслуговування уряду та зовнішнього боргу, регулю­вання діяльності комерційних банків та ін.

Він відповідає насамперед таким вимогам: 1) узгодженість фінансового обліку і звітності; 2) простота викладення.

Основні вимоги, яким повинній відповідати план рахунків комерційних банків:

• детальний та повний облік усіх банківських господарських операцій;

• своєчасна обробка і накопичення детальної інформації;

• відображення правдивої та змістовної інформації для всіх категорій користувачів.

ПР поділяється на 4 категорії та 9 класів. Кожний клас рахунків поділяється на такі групи: • рахунки порядку II —означає розділ; • рахунки порядку III —групу; • рахунки порядку IV —номер балансового рахунка. Отже, синтетичний облік здійснюється на рівні балансових рахунків порядків II—IV, а національний план рахунків на рівні двох цифр синтетичних рахунків дублює баланс банку за стаття­ми активу і пасиву.

У класі 1 обліковуються казначейські інструменти.

За рахунками класу 2 обліковуються операції, що їх комерцій­ний банк проводить із клієнтами (суб'єктами господарської діяль­ності, органами загального державного управління та фізичними особами). Чимало рахунків класу 2 призначено для обліку кредитів, депозитів. Інша дебіторська та кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами виділені в окремі розділи. За рахунками класу 3 обліковуються операції комерційних банків із цінними паперами, а також інші активи і зобов'язання.

Рахунки класу 4 призначені для обліку довгострокових вкла­дів, основних засобів та нематеріальних активів.

Капітал, що є різницею між загальними сумами активів і зо­бов'язань банку, обліковується за балансовими рахунками класу 5:

Рахунки класів 6 і 7 максимально наближені до показників звіту про прибутки (збитки) банку. Усі доходи та витрати поді­ляються на банківські і небанківські. До банківських належать ті, що безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, небанківські доходи та витрати охоплюють решту доходів і витрат, які не сто­суються основної діяльності банку, але сприяють її здійсненню.

Значним за обсягом є клас 9 Плану рахунків «Позабалансові рахунки». Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку елемент активу або пасиву проводиться на рахунках балансу в тому разі, якщо він задовольняє дві вимоги: 1. Імовірно, що банк отримає або втратить будь-яку майбутню економічну вигоду, пов'язану з цим елементом активу або пасиву, 2. Цей елемент активу або пасиву має вартість, яку можна точ­но виміряти. Елементи активу або пасиву, які не задовольняють ці дві ви­моги, обліковуються на позабалансових рахунках.