149. Поясніть відмінності у джерелах формування доходів державного бюджету і місцевих бюджетів.

Надходження до державного бюджету – це кошти, що залучаються до складу доходів державного бюджету з метою фінансування запланованих видатків. Надходженнями до бюджету є доходи бюджету та кошти, що залучаються на умовах позик. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;2) неподаткові надходження;3) доходи від операцій з капіталом;4) трансферти.Податкові надходження – це доходи, що залучаються до складу державного бюджету у формі загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Частка таких надходжень у структурі доходів державного бюджету становить від 65 до 70%, а частка у ВВП – від 9 до 12%. Неподаткові надходження – доходи, що залучаються у формах, які не належать до податкових платежів:1) доходи від власності та підприємницької діяльності;2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;4) інші неподаткові надходження. 3-я група надходжень до державного бюджету – доходи від операцій з капіталом(доходи від продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та державних запасів товарів з державних резервів)Трансферти – це кошти, одержані бюджетом на безоплатній та безповоротній основі. Згідно статей 63, 64 Бюджетного Кодексу України [1] до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):1) податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу;2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.

149. Необхідність створення та призначення державних позабюджетних фондів.

Позабюджетні фонди — важлива складова державних фінансів і самостійна ланка фінансової системи країни. їх виникнення та функціонування пов'язане з наявністю товарно-грошових відносин. В Україні найбільшого поширення набули загальнодержавні соціальні позабюджетні фонди, що мають постійний характер.Соціальні позабюджетні фонди доцільно розглядати як особливе явище товарно-грошових відносин. Вони є формою перерозподілу валового внутрішнього продукту у грошовому вираженні з метою формування централізованих фондів грошових коштів та їх використання на соціальні програми.Всі види розподільних відносин, які здійснюються за допомогою соціальних позабюджетних фондів, можна виокремити в такі групи:

— між органами державної виконавчої влади та юридичними особами, які сплачують внески у фонди;

— між органами державної виконавчої влади і фізичними особами, які сплачують внески та отримують соціальні допомоги з цих фондів;

— між органами державної виконавчої влади, пов'язані з перерозподілом коштів державного бюджету, окремих соціальних фондів;

— між органами державної виконавчої влади та кредитними установами з приводу отримання та повернення кредитів, вкладення тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки;

Сукупність зазначених вище грошових відносин характеризує зміст позабюджетних фондів. Об'єктивна необхідність таких фондів пов'язана з тим, що в умовах товарно-грошових відносин держава має ефективно організувати перерозподіл валового внутрішнього продукту, формуючи фонди грошових коштів з метою повної реалізації своєї соціальної політики.