199. Функції страхових відносин.

Сутність страхування розкривається через його функції. Під функціями страхування розуміють його призначення. З точки фінансів, розглядаючи страхування як економічну категорію і складову фінансової системи, перш за все потрібно виділити основну функцію страхування – захисну. Вона полягає в захисті юридичних і фізичних осіб від наслідків страхових ризиків, тобто від збитків, що виникають в разі настання страхової події.

Також можна виділити накопичувальну функцію, яка, разом з тим, не є основною функцією страхування, швидше додатковою (адже властива не всім видам страхування), і полягає у заощадженні і нагромадженні грошових коштів за рахунок отримання інвестиційного доходу від укладених страхових угод (наприклад, страхування на дожиття, пенсій).

Ще однією функцією страхування, яку часто виділяють в фінансовій літературі є функція, що випливає із самої суті страхування як системи обмінно-перерозподільчих відносин, - створення і використання страхових резервів (фондів). Кожний страховик формує достатній обсяг страхових резервів у вигляді страхових внесків, з яких потім здійснюється відшкодування матеріального збитку в разі настання страхових випадків або виплата страхових сум по закінченні дії договору страхування життя. У формуванні й використанні страхових резервів виявляється перерозподіл коштів між страхувальниками. Ті з них, для яких у певному періоді не настала страхова подія, сплативши страхові внески, не отримують жодних виплат. І навпаки: страхувальникам, які зазнали збитків від страхового випадку, виплачується відшкодування в сумах, значно більших за внесені страхові платежі.

Спірним питанням є превентивна функція. Адже неможливо уникнути самих ризиків чи захистити застраховану особу від їх настання. Можливим є лише зменшення наслідків страхових подій. Проте на практиці страховик не буде зацікавлений у здійсненні якихось конкретних заходів. Так, наприклад, складно уявити, щоб страхова компанія ремонтувала якусь аварійну ділянку дороги задля зменшення кількості автомобільних аварій. Тому найчастіше науковці відмовляються від виокремлення превентивної функції страхування.

200. Об’єкти страхових відносин. Обов’язкове та добровільне страхування.

ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про страхування» (ст..4) визначає об’єкти страхування як майнові інтереси, що пов’язані:

- з життям, здоров’ям , працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

- З володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування)

- З відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

За формами проведення страхування поділяється на добровільне та обов'язкове. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення такого страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно, відповідно до вимог чинного страхового законодавства. Страховики мають право займатися тільки визначеними у ліцензії видами добровільного страхування. У ст. 6 Закону України "Про страхування" передбачено 22 види добровільного страхування. Основними з них є: страхування життя, страхування від нещасних випадків, страхування здоров’я на випадок хвороби, страхування усіх видів транспорту, майна, фінансових ризиків тощо.

Обов'язкове страхування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому. Для здійснення обов'язкових видів страхування законодавчими актами визначаються перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов'язки учасників страхування. Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Види обов’язкового страхування також визначаються в ЗУ «Про страхування». До них відносять: медичне страхування (в Україні на практиці поки що не запроваджено обов’язкового мед.страхування); особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків; страхування спортсменів вищих категорій; особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; авіаційне страхування цивільної авіації та інші.