Обґрунтуйте необхідність вертикального фінансового вирівнювання та методи його досягнення.
Фінансове
вирівнювання - це процес усунення
вертикальних і горизонтальних дисбалансів.
У процесі фінансового вирівнювання
здійснюються заходи щодо перерозподілу
фінансових ресурсів як між ланками
системи бюджетів по вертикалі, так і
між "бідними" й "багатими"
територіями - по горизонталі. Вертикальне
фінансове вирівнювання передбачає
рух бюджетних трансфертів між бюджетами
вищого і нижчого рівнів у порядку їх
адміністративної підпорядкованості
Вертикальне бюджетне регулювання має
на меті забезпечення необхідними
дохідними джерелами всіх ланок бюджетної
системи (державного бюджету України та
місцевих бюджетів) згідно з порядком
розмежування повноважень між органами
державної влади та місцевого самоврядування.
Якщо місцеві бюджети не можуть бути
збалансовані з урахуванням цих умов,
держава забезпечує їх збалансування.
Так, наприклад, вертикальний розподіл податків у Німеччині чітко закріплено в Основному законі. Деякі з них повністю надходять одному суб'єкту, інші розподіляються у певній пропорції між декількома одержувачами. При цьому кожен рівень державної вертикалі має своє джерело доходів, достатній для фінансової автономії. Так, федеральний центр повністю отримує податки на бензин, тютюн, кава, страхування, а також мита.
Обґрунтуйте, в чому полягає необхідність бюджетної децентралізації та шляхи її забезпечення.
Бюджетна децентралізація – це процес передання повноважень (функцій, компетенцій і відповідальності) від центрального уряду до місцевих урядів (органів місцевого самоврядування). Зазвичай бюджетна децентралізація зумовлена прагненням центрального уряду поліпшити систему управління державою. Центральний уряд намагається обмежити свою діяльність стратегічними функціями управління, а також загальнодержавними функціями, які важко диференціювати щодо потреб конкретного громадянина, який проживає на конкретній території.Для досягнення максимально позитивного ефекту від процесу бюджетної децентралізації його необхідно провадити в комплексі з іншими життєво важливими реформами – адміністративно-територіальною, політичною, податковою, реформою системи соціального захисту, житлово-комунального господарства та ін. Взаємозв’язок між цими рефор9мами очевидний, наприклад:
без реформи територіального устрою залишаться територіальні громади, які не в змозі виконувати в повному обсязі свої повноваження;
без політичної та адміністративної реформи не буде розділено функції виконавчих органів місцевих рад і представництва державної влади на місцях, які нині поєднано в місцевих адміністраціях;
без податкової реформи не буде впроваджено податок на нерухомість, який має стати одним із стабільних джерел наповненнямісцевих бюджетів.Уряд має визначити порядок здійснення реформ.
Поясніть відмінності між власними і закріпленими доходами місцевих бюджетів.
Ключову роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та способи, на основі яких вони формуються. Власні доходи забезпечують принцип самостійності бюджетів усіх рівнів, включаючи і державний бюджет України. Власні доходи – це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади згідно з його рішеннями.
До власних доходів належать:
місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади;
доходи комунальних підприємств;
доходи від майна, що належить місцевій владі, та ін.
Такі доходи повною мірою надходять до місцевих бюджетів. В Україні в жодному із законодавчих актів немає чіткого визначення переліку власних доходів. Не випадково, що як на практиці, так і в економічній літературі можна спостерігати ототожнення власних і закріплених доходів. Але, ґрунтуючись на наявній практиці та концептуальному підході щодо визначення поняття "власні доходи", до їх складу треба віднести:- місцеві податки та збори;- платежі, які запроваджуються органами самоврядування;- доходи від комунального майна та підприємств;- штрафи та санкції, пов'язані зі справлянням власних доходів.
Закріпленими є доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному розмірі або за визначеною, єдиною для всіх бюджетів часткою. За своєю природою - це загальнодержавні податки, збори або доходи, які традиційно формують дохідну частину місцевих бюджетів. Протягом тривалого часу в нашій країні закріпленими за місцевими бюджетами є:
- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
- податок на промисел;
- ресурсні платежі;
- державне мито та інші