42. Фінансова політика суб’єктів господарювання

Крім держави, будь-який інший суб'єкт господарювання (підприємст­во, установа, організація) також розробляє і здійснює свою фінансову полі­тику, дотримуючись вимог чинного законодавства.

Фінансова політика підприємства є цілеспрямованим використанням фінансів для досягнення довгострокових і короткострокових завдань, ви­значених засновницькими документами (статутом) підприємства.

Фінансову політику підприємства визначають засновники, власники, проводить фінансове керівництво, виконують фінансові служби, виробничі структури, підрозділи і окремі працівники. Фінансова політика знаходить своє відображення в балансі підприємства.

Реалізація фінансової політики поєднує стратегічні і тактичні фінан­сові рішення, які можна розділити на дві групи:

1. інвестиційні рішення;

2. рішення фінансування.

Інвестиційні рішення пов'язані з освітою і використанням активів (майна) організації і дають відповідь на питання: «Куди вкласти?». Рішення фінансування пов'язані з освітою і використанням пасивів і дають відповідь на питання: «Де узяти кошти?».

Два типи фінансових рішень взаємозв'язані і взаїмопереплетені. Для організації пріоритетними є рішення інвестування, оскільки їх мета — отримання доходу від ефективного вкладення капіталу.

Стрижневою метою розробки фінансової політики організації є ство­рення раціональної системи управління фінансовими ресурсами, спрямо­ваної на забезпечення стратегічних і тактичних завдань її діяльності. Ці за­вдання індивідуальні для кожного суб'єкта господарювання (наприклад, досягнення оптимальної фінансової стійкості і платоспроможності, рента­бельності активів і власного капіталу та ін).

Метою фінансової політики є оптимізація рішень фінансування і ін­вестування.

Основними завданнями конструктивної фінансової політики є:

1. забезпечення джерел фінансування виробництва;

2. недопущення збитків і збільшення маси прибутку;

3. вибір напрямків і оптимізація структури виробництва з метою пі­двищення її ефективності;

4. мінімізація фінансових ризиків.

Пріоритетним завданням оперативного управління фінансами органі­зації є забезпечення її ліквідності і фінансової стійкості.

Фінансова політика організації — складова частина її економічної по­літики. Вона відображає сукупність заходів щодо організації і використан­ня фінансів для здійснення своїх функцій і завдань, якісно певного напря­мку розвитку, що стосується сфер, засобів і форм її діяльності, системи взаємин усередині організації, а також позицій організації в зовнішньому середовищі.

Фінансова політика виявляється в системі форм і методів мобілізації і оптимального розподілу фінансових ресурсів, визначає вибір і розробку фі­нансових механізмів, способи і критерії оцінки ефективності і доцільності формування, напрямку і використання фінансових ресурсів в управлінні.

За напрямками здійснення фінансова політика організації поділяється на внутрішню і зовнішню.

Внутрішня фінансова політика спрямована на фінансові відносини, процеси і явища, що відбуваються всередині організації.

Зовнішня фінансова політика спрямована на діяльність організації в зовнішньому середовищі: на фінансових ринках, у кредитних відносинах і т.п.

Виходячи з тривалості періоду і характеру вирішуваних завдань, фі­нансову політику поділяють на фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія — довготривалий курс фінансової політики, що розрахований на перспективу і припускає рішення великомасштабних за­вдань розвитку організації. (вироблення кредитної стратегії;управління основним капіталом, у т.ч. і амортизаційна політика;цінова стратегія;вибір дивідендної та інвестиційної стратегії.)

Фінансова тактика спрямована на вирішення локальних завдань кон­кретного етапу розвитку організації шляхом своєчасної зміни фінансових зв'язків, перерозподілу грошових ресурсів між видами витрат і структур­ними підрозділами (філіалами).(розробка цінової політики;управління поточними витратами;управління оборотними активами і кредиторською заборгованістю; управління фінансуванням поточної діяльності;організація поточного фінансового планування.)

Метою вибору фінансової тактики є визначення оптимального розміру оборотних активів і джерел їх фінансування, як власних, так і залучених.