76. Поясніть відмінності між платою, зборами, внесками і податками.

Плата – це платежі за ресурси – водні, лісові, корисні копалини,що за своєю сутністю не є податковими відносинами, які в Україні з незрозумілих причин віднесені до податкової системи.

Збори – це платежі разового, випадкового характеру, що збираються уповноваженою особою за місцем виникнення певної події (паркування, ринковий збір. Збори відносяться до податкових платежів.

Внески – це платежі цільового характеру. Внески мають повне цільове призначення і надходять до цільових фондів.

Податки – це обов’язкові, безоплатні, неповоротні, нецільові платежі, що мають регулярний характер і сплачується самим платником.

З точки зору платника відмінності між цими платежами не існує, а з позиції ПСУ є відмінності у їх адмініструванні.

77. Поясність, у чому полягає принципова відмінність між податковою системою та системою оподаткування.

Податкова система — продукт податкового законодавства. Вона створюється в результаті прийняття ряду законодавчих актів, що закріплюють, як певні принципові положення, так і види податків, порядок обчислення і стягування кожного з них, обов’язковий для усіх суб’єктів оподатковування.

Оскільки податкова система — це сукупність різних видів податків, що підбираються з метою реалізації певних принципів, вона характеризується, насамперед, структурою податків.

Податкова система визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників податків.

Система оподаткування — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.

Кожна держава встановлює власну систему оподаткування, тобто визначає платників податків, об'єкти оподаткування, види податків і порядок їх сплати. Тип системи оподаткування визначається співвідношенням чотирьох секторів формування податків: 1) державний; 2) комерційний; 3) фінансовий; 4) населення. Ці питання регулюються Законом України "Про систему оподаткування".

78. Поясність, яким чином на практиці втілюється регулююча функція податків.

Податки виступають важливим інструментом макро-економічного регулювання економіки, перерозподілу валового внутрішнього продукту на цілі економічного розвитку і соціальних гарантій населенню, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я, культури, забезпечення демократії та прав людини в державі.

Непрямі податки за своєю суттю є податками на споживання. Вони відіграють незначну регулюючу роль, проте надійно формують дохід бюджету, забезпечують його стабільність. Мобілізація цих податків значною мірою зменшує приховування доходів від оподаткування. Зі зростанням ролі державного регулювання економіки непрямі податки менш придатні для вказаної мети. Прямі податки здебільшого виконують регулюючі функції щодо розвитку підприємництва.

Підвищення ефективності системи оподаткування в процесах державного регулювання вимагає підсилення її регулюючої функції. Реалізуючи цю функцію, держава регулює процеси соціально-економічного розвитку, стимулюючи чи дестимулюючи окремі його напрями. Тобто регулююча функція, особливо в умовах економічної кризи, має одну мету — забезпечення економічної стабільності, підтримку вітчизняного виробника, сталого, збалансованого розвитку суспільства.

Практика довела, що необхідно мати таку податкову систему, яка б виконувала роль регулятора доходів юридичних і фізичних осіб, стала відчутним важелем державного регулювання в умовах роздержавлення власності.

Регулююча функція податків полягає в тому, що через податки і податкові пільги держава впливає на виробництво, розподіл, обмін і споживання. З одного боку, податки зменшують фінансові можливості підприємця як покупця засобів виробництва й особливого товару — робочої сили. Оподаткування прибутку потенційно зменшує виробниче споживання. Податки на заробітну плату скорочують потенційні можливості особистого споживання та вирівнюють доходи.

З іншого боку, застосовуючи гнучку і всеохоплюючу систему податків, держава може впливати на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого апарату, а також регулювати темпи економічного розвитку, формування пропорцій і структури суспільного виробництва. Частина валового внутрішнього продукту, що вдержавлюється за допомогою податків, є фінансовою основою державного регулювання ринкових відносин. Вилучена за допомогою податків частка ВВП свідчить про кількісний вимір податків фінансової категорії, а також їх роль у ринковій економіці.

За допомогою податкової системи можна регулювати також розміщення продуктивних сил, надаючи податкові пільги підприємствам і галузям, які освоюють віддалені або відсталі регіони.