236. Фінансовий менеджмент, його сутність та форми.

Фінансовий менеджмент – специфічна сфера управлінської діяльності, пов’язана з організацією формування, розподілу і використання фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських суб’єктів і громадян (домогосподарств), якщо вони здійснююсь фінансові операції. Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.

З одного боку, складовою фінансового менеджменту є суб’єкт управління (тобто підсистема, що управляє), з іншого боку – об’єкт управління (тобто підсистема, якою управляють).

Як суб’єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає: 1)органи державного управління; 2)фінансові й податкові органи; 3)власника; 4)апарат управління підприємством. Тобто, фінансовий менеджмент як суб’єкт управління охоплює всі рівні управління. Безпосередньо на підприємстві управління здійснює апарат управління підприємством (служба фінансового менеджера) та власник (засновники, збори акціонерів).

Як об’єкт управління фінансовий менеджмент піддається впливу потоків управлінських рішень, реалізація яких дозволяє підтримувати підприємство у стані ділової активності.

Об’єктами фінансового менеджменту є: фінанси підприємств та його фінансова діяльність, тобто економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміна розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошові потоки підприємства, які втілюються в реальному грошовому обігу, викликаному рухом вартості.

В найбільш загальному плані основними функціями фінансового менеджменту є:

• * дослідження зовнішнього економічного середовища;

• розробка фінансової стратегії підприємства;

• аналіз і планування фінансової діяльності;

• прийняття рішень з питань оперативної фінансової діяльності;

• прийняття інвестиційних рішень;

• взаємодія з іншими контрагентами з питань фінансової діяльності (державними органами, фінансово-кредитними установами, суб’єктами фінансового ринку, іншими підприємствами, фізичними особами).

237. Суб’єкти державного фінансового менеджменту, їх функції.

Суб’єктами державного фінансового менеджменту є органи управління державними фінансами. Умовно їх можна поділити на 4 групи. Міністерство фінансів та його підрозділи очолює першу групу суб’єктів державного менеджменту і має першочерговий вплив на такі ланки фінансової системи, як бюджет держави, державний кредит, фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінансові відносини.

Основними його функціями є:

1. розробка напрямків фінансової політики держави та заходів щодо їх реалізації;

2. організація бюджетного процесу за всіма етапами;

3. мобілізація коштів через систему державного кредиту та управління державним боргом;

4. організаційне та методичне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання;

5. організація функціонування ринку цінних паперів;

6. забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин тощо.

До складу Міністерства фінансів входять два відокремлених підрозділи: Контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство, на яких покладено функції контролю. Друга група суб’єктів державного менеджменту складається з органів, що здійснюють переважно функції контролю: Рахункова палата, Комітет нагляду за страховою діяльністю, Аудиторська палата. Основним фінансовим інститутом третьої групи органів державного управління фінансами в Україні є Національний банк України.Функції:

1. емісія грошей, виступаючи інструментом фінансових відносин;

2. регулювання грошового обігу в Україні;

3. організація ефективного функціонування кредитної системи;

4. забезпечення проведення міжбанківських розрахунків;

5. обслуговування Уряду, виконуючи агентські послуги з розміщення державних цінних паперів. обслуговуючи державний борг;

6. організація касового виконання бюджету;

7. проведення міжнародних розрахунків держави;

8. валютне регулювання і встановлення офіційного курсу валют чи валютних коридорів.

На Національний банк України покладено також функції контролю за банківською системою країни. Значної уваги заслуговують, як органи управління Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування, які входять до четвертої групи органів управління. Вони створені з метою фінансового забезпечення реалізації соціальних гарантій в Україні. Так, Пенсійний фонд акумулює і раціонально розміщує кошти, призначені для пенсійного забезпечення. Він виконує функції нарахування пенсій і проведення їх виплат. Пенсійний фонд, як орган управління, має відповідні повноваження з контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків до фонду. Фонд соціального страхування здійснює управління коштами, призначеними для виплати соціальних допомог і здійснення соціального захисту в Україні. Аналогічно Пенсійному фонду, виконує функції управління та контролю відповідно даного цільового фонду.