115. Обгрунтуйте економічну доцільність використання різних джерел фінансування бюджетного дефіциту та економічні наслідки їх застосування

Для фінансування бюджетного дефіциту держава використовує різноманітні джерела, вибір яких здійснюється не стихійно, а виходячи з економічної ситуації держави і можливостей. Саме тому це і пояснює існування великої кількості джерел фінансування БД. Взагалі їх поділяють на на інфляційні (грошова емісія) і не інфляційні (державні позики). Крім того, можуть бути разові джерела, до яких в Україні відносять доходи від приватизації.

В сучасних умовах оновою фінансування БД є позики: внутрішні - залучення коштів від юридичних та фізичних осіб даної країни, які залучені в нац. Валюті і зовнішні – залучені на зовнішньому ринку в іноземній валюті. Внутрішні доцільно залучати тоді, коли мова йде про концентрацію розрізнених сум, а зовнішні – коли держава прагне отримати додатковий капітал. Але внутрішні позики є менш ризиковими, але мають певні негативні риси: 1) це відволікання коштів з реального сектора економіки; 2) це лише перерозподіл коштів всередині країни.

Зовнішні позики означають прибуток додаткових ресурсів у країну із фінансової точки зору є більш доцільними , але і загроза фінансовій безпеці при них вища. Тому для держави із зовнішніх позик найбільш вигідними є кредити від міжнародних інституцій (МВФ, СВ банку), а найдорожчими – комерційні позики, оскільки % за ними залежить від кредитного рейтингу країни.

Особливу роль у фінансуванні бюджетного дефіциту відіграють кредити центрального банку. Він виконує досить багато різноманітних функцій, серед яких важливе місце належить фінансуванню і кредитуванню уряду. Фінансування уряду здійснюється за рахунок емісії грошей, а кредитування – за рахунок вільних залишків кредитних ресурсів.

Але, емісія грошей на відміну від державних позик є незабезпеченим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Саме тому вона спричиняє інфляцію – знецінення грошей. Фактично емісія на цілі дефіцитного фінансування не вирішує проблему нестачі фінансових ресурсів: грошей стає більше, однак вартість грошової одиниці падає, тобто сукупна вартість грошей в обігу залишається незмінною і знову ж таки недостатньою. 

Таким чином, із двох джерел покриття бюджетного дефіциту реальним і повноцінним виступають державні позики. Разом з тим, для їх використання необхідні певні передумови: по-перше, наявність кредиторів, які мають тимчасово вільні фінансові ресурси; по-друге, довіра з боку кредиторів до держави; по-третє, наявність стимулів до надання позик державі; вчетверте, спроможність держави своєчасно повернути борги та виплатити проценти.

116. Обгрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія.

Взагалі їх поділяють на на інфляційні (грошова емісія) і не інфляційні (державні позики). Крім того, можуть бути разові джерела, до яких в Україні відносять доходи від приватизації.

В сучасних умовах оновою фінансування БД є позики: внутрішні - залучення коштів від юридичних та фізичних осіб даної країни, які залучені в нац. Валюті і зовнішні – залучені на зовнішньому ринку в іноземній валюті. Внутрішні доцільно залучати тоді, коли мова йде про концентрацію розрізнених сум, а зовнішні – коли держава прагне отримати додатковий капітал. Але внутрішні позики є менш ризиковими, але мають певні негативні риси: 1) це відволікання коштів з реального сектора економіки; 2) це лише перерозподіл коштів всередині країни.

Зовнішні позики означають прибуток додаткових ресурсів у країну із фінансової точки зору є більш доцільними , але і загроза фінансовій безпеці при них вища. Тому для держави із зовнішніх позик найбільш вигідними є кредити від міжнародних інституцій (МВФ, СВ банку), а найдорожчими – комерційні позики, оскільки % за ними залежить від кредитного рейтингу країни.

Позики для держави є більш безпечніші, оскільки при виникненням проблем погашення боргу держава може використати золотовалютні джерела, може домовитися про подовження терміну повернення боргу.

А от емісія грошей на відміну від державних позик є незабезпеченим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Саме тому вона спричиняє інфляцію – знецінення грошей. Фактично емісія на цілі дефіцитного фінансування не вирішує проблему нестачі фінансових ресурсів: грошей стає більше, однак вартість грошової одиниці падає, тобто сукупна вартість грошей в обігу залишається незмінною і знову ж таки недостатньою.