245. Обґрунтуйте, чому Міністерство фінансів України займає центральне місце в системі управління фінансами держави.

Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів.

Основними завданнями Мінфіну є:

1.забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою, ГоловКРУ, Державним казначейством;

2.забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України;

3.здійснення заходів з підвищення ефективності управління державними фінансами;

4.проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного становища держави, перспектив її подальшого розвитку;

5.підготовка проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

6.розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організація роботи, пов'язаної із складенням та виконанням Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу;

7.удосконалення міжбюджетних відносин;

8.здійснення в межах своїх повноважень контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

9.розроблення стратегії фінансування державного бюджету;

10.забезпечення здійснення державних запозичень, надання державних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу;

11.удосконалення методів фінансового і бюджетного планування;

12.здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків та бюджетних установ), а також фізичних осіб - підприємців;

246. Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів.

Міжнародні фінанси - це сукупність перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з формуванням і використанням на світовому або міжнародному рівнях фондів фінансових ресурсів. Тобто за допомогою міжнародних фінансів здійснюється міждержавний перерозподіл фінансових ресурсів. Глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам є міжнародний фінансовий ринок.

Міжнародні фінансові відносини являють собою досить складну систему руху грошових потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами взаємовідносин:

• між суб'єктами господарювання різних країн;

• держави з юридичними і фізичними особами інших країн, держави з урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями;

• держави і суб'єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями.

У сфері міжнародних фінансів, крім національних суб'єктів - держави, підприємств і громадян, виділяються наднаціо­нальні суб'єкти - міжнародні організації і міжнародні фінансові інституції. Фінанси міжнародних організацій, міжнародних фінансових інституцій та міжнародний фінансовий ринок є складовими міжнародних, фінансів.

Ще одним важливим аспектом економічної категорії міжнародних фі­нансів є їхня суспільно-економічна роль, або функції, які вони виконують при здійсненні міжнародної фінансової політики. До функцій міжнародних фінансів належать розподільча та контрольна.

Розподільча функція, її суть полягає у грошовому розподілі й пере­розподілі світового продукту через механізм міжнародних фінансів. Меха­нізм розподілу й перерозподілу має певні об'єктивні та суб'єктивні зако­номірності.

До об'єктивних закономірностей належать такі:

• капітал обертається відповідно до закону пропорційного розвитку;

• потоки грошових коштів перебувають у русі в пошуку найвищої норми прибутку;

• отримання прибутку завжди пов'язано з ризиком.

Суб'єктивними чинниками, що впливають на механізм розподілу, є політичні й особисті інтереси суб'єктів міжнародних фінансів. Об'єктивні та суб'єктивні закономірності можуть збігатися або бути різноспрямованими.

Розподільча функція передбачає дві основні ролі міжнародних фінан­сів: обмін і перерозподіл вартості між державами. Перша роль викону­ється, коли на противагу грошовим потокам рухається товар. Друга — ко­ли акумулюються і трансформуються грошові фонди між державами. У поєднанні цих двох ролей і виявляється розподільча функція.

Контрольна функція. Суть її полягає в тому, що у будь-який час і на будь-якому етапі є можливість здійснювати облік й аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій (універсальній, зіставній) формі, оскіль­ки міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту саме в грошовій формі. Зібрану під час цього обліку й проаналізовану інформацію можна використовувати як орієнтир для швидкого прийняття подальших адекватних рішень щодо міжнародних фінансів, а також для опрацювання суб'єктами міжнародних фінансових відносин поточної та стратегічної по­літики своєї діяльності. На ефективну реалізацію цієї функції впливає як політика держави, характер і рівень її економічного розвитку, технічне оснащення процесу збирання й обробки інформації, так і міра розуміння можливості практичної реалізації контрольної функції.

У функціях міжнародних фінансів відбивається основне їх призначен­ня — ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів і послуг та пе­рерозподіл грошового капіталу між конкуруючими агентами світового ри­нку, а також, своєю чергою, вчасно подавати сигнали про стан світової фінансової кон'юнктури.