- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Характеристика та організація загального управління готелю „Рів’єра”
- •1.1 Характеристика і статус готелю „Рів’єра”
- •1.2 Місце розташування готелю „Рів’єра”
- •1.3 Охарактеризувати номерний фонд, інтер’єр приміщень, оснащеність
- •1.4 Визначити вищий середній і низовий рівень управління готелю „Рів’єра”
- •1.5 Визначити форми реалізацій спеціальних рішень, навести приклад
- •2. Характеристика управління операційною діяльністю готелю „Рів’єра”
- •2.1 Охарактеризувати служби готелю „Рів’єра”, їх функції і взаємозв’язки
- •2.2 Описати і оцінити роботу одного із підрозділів готелю „Рів’єра”, визначити як ставляться працівники даного підрозділу до своєї роботи
- •2.3 Охарактеризувати вплив фактору сезонності готелю „Рів’єра”
- •2.4 Оцінити якість послуг, що надаються одним з підрозділів готелю „Рів’єра”, виставивши найбільш адекватні оцінки
- •2.5 Оцінити рівень технологій і обладнання, що використовуються в операційних підрозділах готелю „Рів’єра”
- •2.6 Охарактеризувати систему управління якістю послуг в готелі „Рів’єра”
- •3. Характеристика фінансово – економічної діяльності готелю „Рів’єра”
- •3.1 Динаміка оперативних показників виробничо-експлатаційної програм готелю „Рів’єра”
- •3.2 Проаналізувати динаміку фінансових показників готелю „Рів’єра”
- •3.3 Проаналізувати динаміку прибутків готелю „Рів’єра”
- •3.4 Визначити рентабельність готелю „Рів’єра”
- •3.5 Проаналізувати структуру доходу готелю „Рів’єра” від надання послуг за звітний рік
- •3.6 Проаналізувати структуру операційної діяльності готелю „Рів’єра”
- •3.7 Визначити динаміку і структуру чистого прибутку готелю „Рів’єра”
- •3.8 Проаналізувати структуру і динаміку операційних витрат (собівартість) готелю „Рів’єра”
- •3.9 Визначити динаміку податкових платежів готелем „Рів’єра”
- •3.10 Визначити склад і динаміку необоротних активів
- •3.11 Проаналізувати динаміку руху основних засобів готелю „Рів’єра”
- •3.12 Визначити склад і динаміку оборотних активів
- •3.13 Визначити структуру і динаміку власного капіталу
- •3.14 Визначити поточну ліквідність готелю, фондоозброєність, фондомісткість, фондовіддачу і продуктивність праців в готелі „Рів’єра”
- •4. Характеристика маркетингової діяльності готелю „Рів’єра”
- •4.1 Визначити структуру і функції маркетингової служби готелю „Рів’єра”
- •4.2 Оцінити практику організації маркетингових досліджень в „Рів’єрі”
- •4.3 Проаналізувати систему маркетингової інформації, яка використовується керівництвоб в готелі „Рів’єра”
- •4.4 Оцінити товарну політику готелю „Рів’єра”, описати товарну пропозицію, використовуючи трьох і чотирьох рівневі концепції товару
- •4.5 Проаналізувати товарни1 асортимент готелю за основними ознаками і структуру додаткових послуг
- •4.6 Оцінити особливості маркетингових заходів готелю „Рів’єра”
- •4.7 Порівняти атрибути конкурентноспроможності послуг готелю „Рів’єра”
- •4.8 Порівняти ціни конкурентів і визначити переважаючий вид ціноутворення
- •4.9 Проаналізувати стратегії і методи ціноутворення в готелі „Рів’єра”
- •В готелі „Рів’єра” існують два сезони попиту: високий сезон – 01.03.-04.07, 06.09-30.11; низький сезон – 15.01-28.02, 05.07-05.09, 01.12-20.12.
- •4.10 Визначити тип та конфігурацію каналів розповсюдження послуг готелю „Рів’єра” (Проаналізувати логістику розподілу і збуту послуг готелю „Рів’єра”)
- •4.11 Оцінити тип маркетингової стратегії розповсюдження готелю „Рів’єра”
- •4.12 Організація рекламної діяльності в готелі „Рів’єра”, проаналізувати структуру маркетингових комунікацій в готелі
- •4.13 Описати використання реклами в готелі „Рів’єра”
- •4.14 Охарактеризувати рівень і форми використання Internet в рекламних цілях в готелі „Рів’єра”
- •4.15 Охарактеризувати зміст діяльності готелю „Рів’єра” по зв’язкам з громадськістю
- •4.16 Охарактеризувати форми і методи стимулювання продажу послуг готелю „Рів’єра”
- •4.17 Оцінити хаходи спрямовані на удосконалення персонального продажу послуг готелю „Рів’єра” , оцінити роботу з корпоративними клієнтами
- •4.18 Описати метод розрахунку бюджету на комунікаційні потреби
- •4.19 Визначити характеристики основних адресатів комплексу маркетингових комунікацій готелю „Рів’єра”
- •5. Характеристика логістичної системи готелю „Рів’єра”
- •5.1 Визначити основні елементи логістичної системи готелю „Рів’єра” і їх функції, охарактеризувати виробничу логістику, організацію взаємодії різних потоків в системі готелю „Рів’єра”
- •5.2 Охарактеризувати механізм функціонування закупівельної логістики в готелі „Рів’єра”
- •5.3 Охарактеризувати організацію складської логістики
- •5.4 Розкрити зміст функціонування інформаційної логістичної системи готелю „Рів’єра”
- •6. Характеристика системи управління персоналом в готелі „Рів’єра”
- •6.1 Охарактеризувати зміст, повноваження і функції кадрової служби готелю „Рів’єра”
- •6.2 Проаналізувати штатний розклад готелю „Рів’єра”, структуру і динаміку штатного персоналу
- •6.3 Визначити структуру персоналу за критеріями: вік, віень освіти, стать
- •6.4 Проаналізувати показники руху персоналу, k плинності, змінності, стабільності і оновлення персоналу
- •Проаналізувати динаміку і структуру фоп
- •6.5 Визначити тип кадрової політики готелю „Рів’єра”
- •6.6 Охарактеризувати організацію кадрового планування в готелі „Рів’єра”
- •6.7 Оцінити систему підбору персоналу в готелі „Рів’єра”
- •6.8 Охарактеризувати технології розвитку персоналу
- •6.9 Описати систему атестації працівників
- •6.10 Охарактеризувати систему мотивації і стимулювання персоналу
- •6.11 Ознайомитись з організацією кадрового діловодства в готелі „Рів’єра”
- •Склад основної кадрової документації готелю „Рів’єра”:
- •6.12 На основі опитувань з’ясувати рівень згуртованості колективу, рівень конфліктності в колективі, його причини і види
- •6.13 Дати комплексну характеристику управлінської праці одного із менеджерів готелю „Рів’єра”
- •7. Оцінка системи автоматизації та застосування сучасних інформаційних технологій на підприємстві
- •7.1 Оцінити рівень автоматизації праці управлінського персоналу в готелі „Рів’єра”, охарактеризувати програмний продукт, який використовується в готелі „Рів’єра”
- •7.2 Визначити основні засоби зв’язку, види оргтехніки, які використовує менеджер готелю „Рів’єра” у своїй роботі, оцінити ефективність використання даної техніки
- •7.3 Визначитирівень автоматизації діловодства в готелі, описати програмування процесу документообороту
- •8. Характеристика інноваційної діяльності готелю „Рів’єра”
- •8.1 Охарактеризувати зміст управління інноваційними процесами в готелі „Рів’єра”, визначити основні напрями впровадження інновацій в готелі „Рів’єра”
- •8.2 Визначити основні етапи створення і реалізації інноваційного процесу, описати інвестування інноваційного проекту
8.2 Визначити основні етапи створення і реалізації інноваційного процесу, описати інвестування інноваційного проекту
В готелі „Рів’єра” процес планування і розробки інновацій складається з таких наступних етапів:
Таблиця 1.21 ВНУТРІШНЬООРГАНІЗАЦІЙНИЙ ШЛЯХ НОВОВВЕДЕННЯ В „РІВ’ЄРІ”
Етапи опанування нововведенням |
Сутність діяльності |
І. Визначення необхідності в інновації |
Обізнаність з проблемою, рішення в необхідності (нововведенні; переконання керівників готелю в необхідності нововведення) |
II. Збір інформації про інновацію |
Первісна обізнаність з інновацією; розширення пошуку інформації про нововведення |
ІІІ. Попередній вибір нововведення |
Оцінка інформації про нововведення, вибір інновації |
ІV. Прийняття рішення про впровадження нововведення |
Розроблення рішення про впровадження інновації, затвердження рішення про впровадження інновації у виробництво |
V. Впровадження |
Пробне впровадження, повне впровадження і використання |
VI. Інституціоналізація |
Дифузія |
Як свідчить табл. 1.21, на перших двох етапах інноваційного процесу визначається потреба в нововведенні і збирається відповідна інформація про нього, тобто стимулюється початок інноваційного процесу в готелі „Рів’єра”. За оцінками спеціалістів, від 25 до 39 % усіх нововведень впроваджується на основі отриманих даних про їх існування.
Темпи поширення нововведень позитивно пов'язані з прибутковістю і негативно— з величиною капіталу, який необхідний для їх освоєння.
На третьому етапі внутрішньо організаційного готельного інноваційного процесу на підставі аналізу найістотніших властивостей нововведення проводиться його попередній вибір. Головним критерієм відбору є економічна ефективність нововведення, яка забезпечує виживання, результативність, конкурентоспроможність і прибутковість готельному комплексу (підприємцю).
На успішність готельних нововведень впливають такі чинники:
* наявність в організації джерела творчих ідей:
* ефективна система відбору та оцінки ідей нових послуг (виробів);
* орієнтація на ринок;
* перевага послуги над послугами конкурентів;
* маркетингове ноу-хау;
* відповідність інноваційної стратегії меті готелю.
Але, де є інновації – там є і ризик, того що саме ця інновація не буде ефективною, а це означає, що гроші будуть затрачені даремно. Основні рівні ризику з якими може „зустрітись” готель „Рів’єра” залежать від таких чинників:
*ступеня оригінальності та складності концепції, яка визначає сприйнятливість ринку і витрати переходу для користувача (ринковий ризик);
* рівня технічного здійснення нововведення (технологічний ризик).
* ступеня знайомства самого готелю з технологією, інновацією та ринком (стратегічний ризик).
* доступ готелю до ресурсів;
* глобальна концентрація послуг.
Будь-яка інновація (новина) в готелі „Рів’єра” має свій життєвий цикл, який складається з трьох основних елементів:
• періоду від початку розробки до виходу на ринок (при цьому новина може застаріти, а само нововведення ще не початися);
• періоду від виходу на ринок до зняття з виробництва;
• періоду застарівання від зняття з виробництва до припинення експлуатації у споживачів.
Оцінка інноваційного потенціалу в готелі „Рів’єра” проводиться за схемою:
Ресурс → Функція → Проект
При цьому під Проектом мається на увазі випуск і реалізація нового продукту (послуги) чи новий напрямок діяльності.
Задачі оцінки інноваційного потенціалу готелю „Рів’єра” можуть бути поставлені в двох площинах:
1. приватна оцінка готовності готелю до реалізації одного нового проекту;
2. комплексна оцінка поточного стану готелю відносно вже реалізованих проектів.
Детальний аналіз проводиться в основному на стадії обґрунтування інновації і підготовки проекту, її реалізації і впровадження.
Схема оцінки інноваційного потенціалу готелю при детальному аналізі внутрішнього середовища має наступний вигляд:
дається опис нормативної моделі стану інноваційного потенціалу готелю, тобто чітко встановлюються ті якісні і кількісні вимоги до стану потенціалу по всіх блоках, що забезпечують досягнення вже поставленої інноваційної мети;
установлюється фактичний стан інноваційного потенціалу по усіх вищевказаних блоках і їхніх компонентах;
аналізується неузгодженість нормативних і фактичних значень параметрів потенціалу; виділяються сильні (відповідному нормативу) і слабкі (значно розбіжні з нормативом) сторони потенціалу;
складається перелік робіт з посилення слабких сторін готелю.
Для того, щоб краще зрозуміти суть інноваційного процесу і його відмінність від звичайної поточної діяльності готелю, я наведу наступну таблицю 1.22.
Таблиця 1.23 Важливість інновації для готелю „Рів’єра”
Параметри |
Інноваційна діяльність |
Поточна дяльність |
Мета |
Задоволення нової потреби |
Задоволення потреби, що склалася |
Ризик |
Високий |
Низький |
Тип процесу |
Дискретний |
Безперервний |
Керованість |
Низька |
Вискоа |
Результат для системи |
Перехід на новий рівень |
Збереження колишнього рівня |
Відношення до поточних інтересів учасників |
Противорече |
Відповідає |
В готелі „Рів’єра” використовують два методи „вироблення” інновацій: „Мозковий штурм”, Метод Дельфі.
Практика виробила безліч методів організації колективної творчості як основи інноваційної діяльності. Найбільш поширеною і відомою є мозковий штурм, що полягає в публічному вислові кожним своїх ідей, які тут же розвиваються і доповнюються іншими. Він вимагає повного рівноправ'я учасників, „свободи” думки. Перед початком роботи рекомендується ще раз оцінити, чи потрібно вирішувати проблему, що це дасть і що станеться, якщо все залишити як є.
„Мозковий штурм”
Процедура „мозкового штурму” виглядає таким чином. Учасники сідають за загальний стіл лицем один до одного. Керівник в короткому виступі розкриває суть проблеми, причини її виникнення, вигоди, які може принести рішення. Потім протягом 10 – 15 хвилин відбувається мовчазне обдумування ідей і їх неврегульоване перерахування при продовженні генерування.
Кількість тут важливіше за якість, тому заохочується максимальне число висловів, навіть найбезглуздіших на перший погляд, бо в будь-якому з них може міститися раціональне зерно. Тому будь-яка ідея повинна зустрічатися з схваленням. Виступати можна багато раз, але не підряд, і в той же час забороняється радитися, сперечатися, критикувати, оцінювати інших, звертатися за підтримкою до керівника.
На другому етапі відбувається обговорення, з'ясування, комбінування ідей по таких критеріях, як відповідність передумовам і вихідним вимогам; можливість реалізації або відсутність такий; терміни здійснення; необхідність додаткових витрат; застосовність в іншій сфері діяльності і ін.
На третьому етапі ідеї оцінюються і ранжируються на основі різних критеріїв (послідовно вибираються найцікавіші і ті, від яких можна відмовитися; що набрали при голосуванні найбільше або найменша кількість балів і тому подібне).
Керівник організовує фіксацію висловів, стежить за регламентом, допомагає отримати слово таким, що бажає, ставить питання, привертає увагу; комбінує і систематизує висунуті ідеї, підводить підсумки.
Метод „мозкового штурму”, що застосовується зазвичай при браку нових рішень і підходів, грунтується на тому, що для активації мислення людини потрібне, вирвавши його із звичної обстановки, помістити в незвичайні умови (в даному випадку ситуаційні ігри), нічим не нагадуючі звичайні наради. Як показує практика, групою з 10 чоловік за півтори години може бути висунуте до 100 оригінальних ідей. В той же час вважається нормальним, якщо фахівці відкинуть 90% з них.
Існує декілька видів „мозкових штурмів”:
прямий мозковий штурм, про який тільки що було розказано; зворотний мозковий штурм направлений на критику існуючих ідей;
подвійний мозковий штурм, при якому група з 20 – 60 чоловік обговорюють заздалегідь поставлену проблему протягом 5 – 6 годин в два етапи з перервою, під час якої можна неофіційно критикувати вислови і з врахуванням цієї критики працювати далі;
конференція ідей (спільна робота протягом декількох днів 4 –12 людина);
індивідуальний мозковий штурм, коли людина по черзі виступає як генератор ідей і критика. Елементи цього методу присутні в багато інших.
Метод Дельфі
Принципово інший підхід до вироблення рішень відбитий в методі Дельфі, розробленому О.Халмером і що полягає в тому, що анонімні експерти, створюючі комісію, незалежно один від одного формулюють свою думку із заданої проблеми. Потім на основі бальної оцінки або статистичних методів вибирається краще з альтернативних пропозицій. Відсутність спілкування дозволяє уникнути групової дії і впливу. При необхідності роботу можна організовувати в декілька «турів», послідовно наближаючись до ідеалу. Метод використовується для оцінки вірогідності настання тих або інших подій і вважається одним з найбільш кваліфікованих, оскільки враховує думку більшості, але вимагає значних витрат.
Умовами успішного здійснення мозкового штурму і інших аналогічних методів, окрім обмеження числа учасників, служать:
• їх близький соціальний статус;
• незалежність один від одного і від керівника; • слабке знайомство з суттю проблеми, що забезпечує свободу думок і появу оригінальних варіантів рішення;
• виключення попередніх оцінок ідей, що можуть привести учасників в збентеження і понизити їх активність;
• надання можливих анонімних висловів, якщо цього вимагає ситуація;
• пересічення керівником відходу убік, загальних слів;
• використання наочних засобів;
• забезпечення емоційної підтримки пропозицій;
• стимулювання активності;
• допомога в конкретизації ідей.
Крім того, необхідно дотримуватися певних правил висунення своїх ідей, до яких відносяться:
стислість викладу;
шанобливе відношення до службовців;
облік їх компетенції;
утворена, конкретність, резюмування, включення по можливості елементів гумору;
демонстрація не лише переваг, але і слабких місць;
облік існуючих альтернатив;
використання різних каналів просування ідей;
риторичних питань і провокаційних висловів;
наявність стимулюючих моментів;
показ можливості досягнення успіху.
Інновації готелю „Рів’єра”
Готель „Рів’єра” впровадив багато інновацій за час своєї роботи з травня 2007 року. Це були як великі (за обсягом і масштабами впроваджень і за обсягом затрачених на них коштів) та і невеличкі інновації (нововедення). Інновації були спрямовані як на внутрішню сферу готелю – працівники, так і на зовнішню – клієнти. Готель „Рів’єра” здійснив такі інновації: стимулювання персоналу (різноманітна велика система усіляких премій, надбавок за виконання плану, додаткові відпустки, ненормована кількість „перекурів” тощо), система вихідного дня, що є не у кожному готелі, до того ж з такою знижкою – усі номери -20 %, використання електроних ключів–карток, для клієнта зручно і швидко, для готелю економно і швидка їхня реєстрація–перепрограмування, запровадження „привітального” келиха шампанського, виконуваність практично любої забаганки клієнта, різноманітні додатков, накопичу вальні знижки для постійних клієнтів, використання літньої тераси для перегляду футбольних матчів (клієнтами готелю, а також людьми, які забронювали столик), за бокалом пива, також планується масштабна і дорога інвестиція, на початку 2010 року – це планова реставрація–переробка частини номерного фонду з метою його поліпшення, тобто підвищенням категорійності номерів для зручності і задоволеності клієнтів готелю.
Я розгляну три приклади різних видів інновацій і нововедень, які готель розробив і „запустив” у різний час свого функціонування, а також затрачене на них інвестування і їх „окупність”.
Перший проектний захід – проведення курсів підвищення кваліфікації персоналу, атестацій.
Оскільки готелі повинні звертати особливу увагу на якість роботи персоналу, то необхідно ефективно навчати і мотивувати службовців, що працюють з клієнтами, а також весь обслуговуючий персонал до роботи в команді і задоволення запитів споживачів.
Для надання послуг високої якості можна використовувати програму для персоналу, яка охоплює наступні етапи:
Індивідуальний розвиток. Вчення навикам нового менеджменту з використанням довідників, технічних знань;
Тренінг. Необхідно проводити навчальні курси з розвитку менеджменту;
Планування людських ресурсів, тобто планувати подальше просування по службових сходах персоналу;
Стандарти виконання, тобто необхідно розробити комплекс буклетів для інструктажу працівників як поводитися з гостями в різних ситуаціях;
Кар'єрне просування. Програма просування по службових сходах із збільшенням майстерності і обов'язків дає можливість зростання на підприємстві.
Персонал, що безпосередньо працює з гостями, повинен володіти такими властивотями, як:
компетентність;
ввічливість;
уміння викликати довіру клієнтів;
чуйність;
комунікабельність.
В разі роботи з іноземними групами туристів найважливішим є знання одного або двох мов персоналом, наприклад, англійської і німецької.
Дуже важливо, щоб персонал завжди був в хорошому настрої незалежно від його настрою, був гостинним. Слід прагнути до того, щоб викликати у гостей готелю відчуття, що їм дійсно тут раді, щоб вони ще і ще хотіли б повернутися саме в цей готель.
Персонал повинен володіти знаннями всіх пам'яток Києва, щоб порадити клієнтові, що можна відвідати і поглянути – адже Київ володіє дуже великою природною, історичною і культурною спадщиною.
Успішне виконання завдань підвищення конкурентоспроможності готелю, оперативності і ефективності поведінки на ринку, своєчасне виявлення потенційно можливих конкурентів, забезпечення багатоваріантних планових і фінансових розрахунків, управління виробничими запасами обумовлює необхідність розробки і впровадження інтегрованої системи корпоративного управління приняття рішень.
Запропонувавши послуги вищої якості, готель „Рів’єра” отримав стійку конкурентну перевагу, яка привела до збільшення продажів і зростання прибутку і в зв'язку з цим необхідно систематично проводити атестацію, яка дозволяє відстежити зміни в роботі співробітників, оскільки кожен з них безпосередньо бере участь у виробництві послуги.
Другий захід – оновлення сайта в мережі Інтернет.
Новий імпульс розвитку реклами дав Інтернет. Його головна перевага – інтерактивність, можливість здобуття швидкої і свіжої інформації від будь-якого підприємства будь-якої країни. Кількість користувачів Інтернету зростає істотними темпами – від 5 до 10% в місяць.
Отже, якщо давати в Мережі постійну рекламу, то її ефективність може зростати пропорційно лише під впливом цього факту, не говорячи вже про інші можливості, пов'язані з приміщенням великого об'єму наочної інформації, каталогів, прайс-листів і інших матеріалів.
Оскільки процвітання організації сфери туризму багато в чому залежить від ефективної реклами, то в зв'язку з цим для підвищення ефективності діяльності готель „Рів’єра” зробив оновлення власного сайту в Інтернеті з розміщенням на ньому фотографій номерів готелю, переліком пропонуємих послуг. Це дало готелю конкурентну перевагу, оскільки реклама є одним з найважливіших засобів здійснення зв'язку із споживачем.
Готель проводить опитування і анкетування у вигляді розроблених анкет, щоб в майбутньому максимально задовольнити потреби гостей готелю.
I проектний захід – підвищення курсів підвищення кваліфікації персоналу, атестацій
В світовій господарській практиці при підвищенні кваліфікації вищого керівництва підвищення прибутку підприємства відбувається на 2-4%, при підвищенні кваліфікації персоналу середньої ланки прибуток підвищується на 1-3%, а нижньої ланки – на 1-2%. В зв'язку з цим провели курси підвищення кваліфікації для вищої і середньої ланок персоналу готелю із залученням фахівців в області туризму і готельного господарства. Визначимо витрати, передбачуваний дохід, термін окупності і економічний ефект після впровадження даного заходу, представлені в таблиці. 1.24.
Таблиця 1.24 Економічний ефект від проведення курсів підвищення кваліфікації персоналу
Захід |
Витрати, тис. грн. |
Запланований дохід, тис. грн. |
Економічний ефект, тис. грн. |
Термін окупності, років |
Підвищення кваліфікації вищої ланки керівництва |
5 |
9,35 |
4,35 |
|
Підвищення кваліфікації середньої ланки |
4 |
6,23 |
2,23 |
|
Всього: |
9 |
15,58 |
6,58 |
0,73 |
Курси підвищення кваліфікації вищої ланку керівництва провели для 5 чоловік, при цьому витрати на одного співробітника склали 1 тис. гривень.
Курси підвищення кваліфікації для середньої ланки провели на території готелю для 8 чоловік, при цьому витрати на одного працівника склали 500 грн.
Витрати по підвищенню кваліфікації співробітників готелю склали 9000 гривень, а дохід склав після проведення курсів 15,58 тис. гривень, отже економічний ефект після проведення курсів підвищення кваліфікації склав 6,58 тис. грн. при терміні окупності 9 місяців.
II проектний захід – оновлення існуючого сайту в Інтернеті
У світовій практиці господарювання прибуток після оновлення існуючого сайту в глобальній мережі Інтернет збільшиться на 2-5%, виходячи з цього, можна визначити витрати на даний захід, а також розрахувати запланований дохід і прибуток після впровадження даного заходу (табл.1.25.).
Таблиця 1.25 Економічний ефект після оновлення сайту готелю „Рів’єра”
Захід |
Витрати, тис. грн. |
Запланований дохід, тис. грн. |
Економічний ефект, тис. грн. |
Термін окупності, років |
Оновлення сайту в Інтернеті |
3,5 |
6,23 |
2,73 |
0,78 |
Витрати на даний захід склали 3,5 тис. гривень, передбачуваний дохід – 6,23 тис. грн., а економічний ефект при цьому склав 2,73 тис. грн. при терміні окупності заходу 9 місяців.
Таблиця 1.26 Економічний ефект після впровадження запропонованих проектних заходів
Захід |
Витрати, тис. грн. |
Запланований дохід, тис. грн. |
Економічний ефект, тис. грн. |
Термін окупності, років |
1. Курси підвищення кваліфікації вищої і середньої ланки готелю |
9 |
15,58 |
6,58 |
9 |
2. Оновлення сайту в Інтернеті |
3,5 |
6,23 |
2,73 |
9 |
Всього: |
74,8 |
102,98 |
28,18 |
|
Тож як ми можемо бачити, по цим двом прикладам інновації в готелі „Рів’єра” фінансово виправдані і економічно обґрунтовані, це стосується не лише цих двох проектів, а й узагалі багатьох інновацій, які запровадив готель „Рів’єра”.