Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕК Теор. питання.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
620.03 Кб
Скачать

Vііі. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.

4 Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань

Структура уроку

Уроки узагальнення та систематизації знань є важливим етапом в процесі засвоєння учнями навчального матеріалу. Без узагальнення та систематизації знань цей процес не можна вважати завершеним. Досягти ж повного узагальнення та систематизації знань без виділення для цього спеціальних уроків неможливо. Уроки узагальнюючого повторення (або уроки узагальнення та систематизації знань) проводяться після вивчення найважливіших розділів програми. Учні виділяють найбільш загальні і суттєві поняття. Закони та закономірності, основні теорії та ведучі ідеї, встановлюють причино-наслідкові та інші зв’язки і відносини поміж найважливішими явищами, процесами, подіями, засвоюють широкі категорії понять та їх системи і найбільш загальні закономірності.

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірка наявності присутніх учнів на уроці, налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів. Тема уроку визначається відповідно навчальної програми за календарним планом. В своєму робочому плані-конспекті заняття вчитель визначає триєдину мету (освітню, виховну, розвиваючу), учням вчитель повідомляє тільки освітню. Мотивація навчальної діяльності взагалі здійснюється на протязі всього заняття.

ІІІ. Відтворення і корекція опорних знань. Для відтворення та корекції опорних знань, умінь та навичок. використовується бесіда, заповнення таблиці, економічний диктант, фронтальне опитування і т.п.

ІV. Повторення і аналіз основних фактів, подій, явищ. Найбільш доцільно використовувати наступні прийоми навчання: бесіда. Демонстрація наочності, аналіз чи співставлення таблиць, аналіз або креслення схем, графіків та інших символічних зображень, проведення дослідів, лабораторних та практичних робіт. Учні можуть аналізувати або малювати схеми, моделі, малюнки самостійно, але при цьому дуже важливо, щоб вчитель уміло спрямовував увагу учнів на чітке виділення загальних та найбільш суттєвих ознак, готовив заздалегідь до виконання окремих мисленевих операцій. Певну роль в процесі узагальнення та систематизації відіграють лабораторні та практичні роботи. Лабораторні узагальнюючі заняття відрізняються певною складністю завдань і складаються як правило з цілого комплексу знань, умінь та навичок, об’єднаних однією ідеєю та родовими за змістом поняттями. Окрім таких складних завдань, нерідко з метою узагальнення та систематизації знань застосовують низку простих, невеликих за обсягом лабораторних дослідів та практичних завдань. Під час виконання подібних завдань учні засвоюють такі мисленеві процеси, як аналіз предметів та явищ, їх порівняння, співставлення та узагальнення.

V. Узагальнення та систематизація понять, засвоєння системи знань та їх використання для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань. Головним завданням подібних уроків повинно стати формування у учнів знань, які відображаються у вигляді ідей та теорій. Для цього необхідний поступовий перехід від часних до все більше широких узагальнень. Одним із найбільш поширених методів узагальнення та систематизації знань є бесіда. Для узагальнень практичних умінь використовують практичні завдання узагальнюючого характеру, частіше це творчі, проблемні завдання..

VІ. Засвоєння провідних ідей та головних теорій на основі широкої систематизації. В старших класах, як доводить практика, ефективними можуть бути оглядове викладення з використанням системного аналізу складних об’єктів та їх моделювання (знакового або графічного). Одним із важливих засобів узагальнення та систематизації є самостійна робота учнів з підручником на уроці. Текс підручника можна аналізувати окремими частинами, зупиняючись на тих з них, які можуть допомогти найти відповідь на узагальнюючі питання. Робота з підручником супроводжується розглядом узагальнюючих таблиць, діаграм, графіків, схематичних рисунків і т. п.. Необхідно заздалегідь розробляти завдання, які б сприяли узагальненню найбільш фундаментальних фактів, вибору тільки самих необхідних даних, їх систематизації та широкому узагальненню. Ефективність роботи з підручником підвищується. Якщо вчитель ставить перед класом пізнавальні та проблемні завдання, які потребують ретельного аналізу, порівняння, співставлення, рішення пізнавальних задач. Великого значення в узагальненні знань учнями мають висновки, сформульовані учнями під час уроку після кожного вузлового питання, наприкінці обговорення теми чи розділу. Вся робота учнів повинна бути спрямована на самостійне розкриття ними відповідних причинно-наслідкових та інших зв’язків поміж предметами та явищами реального світу.