36. Факультативні заняття та їх значення в економічному навчанні

В навчальні програми загальноосвітніх шкіл включені факультативні заняття та предмети, які вивчаються за вибором самих учнів. Факультативні заняття проводяться на добровільних засадах та по вибору самих учнів паралельно з обов'язковим вивченням навчальних предметів.

За допомогою факультативних занять школа покликана вирішувати наступні завдання: а) задовольняти потреби учнів в більш глибокому вивченні окремих учбових предметів; б) розвивати навчально-пізнавальні інтереси, творчі здібності та хист учнів. В цьому і полягає їх важливе педагогічне значення. Зміст факультативів може включати в себе більш поглиблене вивчення окремих тем або розділів навчальної програми з предметів, а також містить нові теми та проблеми, які виходять за межі програми. Для цього в допомогу вчителю складаються програми та розробляються навчальні посібники з факультативних предметів.

Що стосується питання до якої форми навчання віднести факультативні заняття то це спірне питання. Одні дидакти відносять факультативи до позакласної роботи. Інші – визначають факультативи, як проміжна ланка між класно-урочною системою та позакласною. Ми будемо дотримуватися точки зору В. Харламова, В. Оніщука: факультативні заняття відносяться до класно-урочної системи але необов’язкової. Постає питання: Якщо не обов’язкова, то чому ж класно-урочна? Відповідь заключається в наступному: тому, що зберігаються майже всі ознаки класно-урочної системи: 1) заняття під час факультативів проводяться з постійним складом учнів приблизно одного віку, від час занять на факультативах використовують такі ж самі форми організації навчання, як і під час обов’язкових уроків: традиційні уроки різних типів; нетрадиційні уроки – уроки-змагання, уроки-семінари, уроки-екскурсії, уроки конференції, уроки-ігри тощо; 2) використовуються ті ж самі організаційні форми навчання: індивідуальні, групові, ДС тощо; 3) відбувається використання тих же методів навчання: словесні, наочні, практичні, самостійної роботи, проблемні, мозкової атаки, кейс-стаді тощо; 4) матеріал подається вчителем відповідно принципів навчання: принципу науковості, принципу наочності, принципу зв’язку із життям, принципу логічності та послідовності та ін.; 5) під час факультативу заняття триває 45 хвилин.

За освітніми цілями можна виділити такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних предметів; з вивчення додаткових предметів; з вивчення додаткового предмету з придбанням спеціальності (машинопису, стенографії, програмування тощо); міжпредметні факультативи (наприклад, курс «Єдність матеріального світу» як між предметний факультатив з фізики та біології).

Кожний із видів факультативів може ділитися в залежності від дидактичних цілей на теоретичні, практичні та комбіновані.

37. Позакласні форми та види роботи в економічному навчанні

Поряд з обов'язковими, заняттями поза «рамками» навчальних занять, в школах та інших навчальних закладах використовуються різноманітні види, форми навчальної роботи, які носять для учнів добровільний характер та покликані задовольняти їх різноманітні пізнавальні та творчі запити. Ці види та форми навчальних занять мають назву позакласні, або позаурочні. Поняття «позакласні» вказує на те, що дня проведення цих занять непотрібен повний склад класу, що в них а власним бажанням можуть приймати участь учні різних класів, що вони проводяться поза розкладом обов'язкових навчальних занять. До видів позакласної навчальної роботи відносять предметні гуртки, наукові товариства, олімпіади, конкурси, лекторії, конференції, предметні вечори та тижні і т.п. Завдання позакласної роботи – викликати у школярів первинні інтереси та перетворити їх на стійкі.. Позакласній роботі притаманна особлива активність та самостійність, дитяча ініціативність. Успіху позакласної навчальної роботи сприяє чітка організація, дотримання розкладу занять та намічених термінів проведення заходів. Під час вибору змісту, форм та методів позакласної роботи завжди повинно бути дотримання принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Предметні гуртки та наукові товариства. Гуртки створюються на добровільних засадах окремо із учнів паралельних класів, або якщо паралельних класів немає, із учнів 5-6 класів, 7-8 класів і т.д. Керівництво роботою гуртків здійснюють вчителі-предметники. Зміст гурткової роботи включає в себе: більш поглиблене вивчення окремих питань навчальної програми, які впливають на інтерес учнів, ознайомлення з життям та творчою діяльністю відомих вчених, письменників та інших діячів науки та культури, з новітніми досягненнями науки та техніки, підготовки вечорів, присвячених окремим науковцям, організацію технічного моделювання тощо.

В останній час отримало поширення створення наукових товариств школярів, які об'єднують та координують роботу гуртків, організують зустрічі з діячами науки та техніки і т.д. На відміну від предметних гуртків, в шкільному товаристві не тільки розширюються межі навчальних програм, але і ускладнюється методика придбання знань. Тут царює атмосфера наукових пошуків та творчої співпраці, учні засвоюють методи пізнання, пізнають радість власних відкриттів та по-дійсному починають захоплюватися предметом, визначною галуззю науки.

Лекторії. В школах часто проводяться окремі лекції або їх цикли (лекторії), вечори запитань та відповідей як по загальнополітичнім питанням, так і по окремим проблемам науки, техніки, літератури та мистецтва. Це одна з цікавих та розповсюджених форм навчальної позакласної роботи. З лекціями по визначним темам можуть виступати самі учні, вчителі, інші компетентні особи. Лекторії можуть носить визначну спрямованість, тобто включати в себе лекції, які широко та глибоко розкривають окремі наукові проблеми.

Олімпіади, конкурси, виставки учнівської технічної творчості. Для стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх творчого змагання при вивченні математики, фізики, хімії, мови, літератури, а також технічному моделюванні, в школах, районах, областях проводяться олімпіади, конкурси, виставки. Ці форми позакласної роботи завчасно плануються, виявляються кращі школярі для участі в них, що дає великий імпульс для вияву та розвитку більш здібних та талановитих учнів з різних предметів.

Предметні вечори та тижні. Тематика предметного вечора не повинна дублювати навчальну програму, вона передбачає новизну, учнівську творчість, наукові відкриття. Складовими компонентами будь-якого предметного вечора можуть бути: повідомлення учнів, демонстрація дослідів, моделей, змагання, вікторини, конкурси, виставки, ігри, художні номери, демонстрація науково-популярного фільму та ін.

Предметні тижні (наприклад, «Тиждень математики», «Тиждень історії», «Економічний тиждень» і т. п.) носять характер суспільного огляду знань, підведення підсумків роботи гуртковців і всієї школи по вивченню даного предмету за визначний період часу. Предметні тижні організуються гуртковцями на чолі з вчителем-предметником і проводяться один раз в чверть або півріччя (семестр). В дні тижня організуються такі масові заходи, як зустрічі з цікавими людьми, олімпіади, вікторини, конкурси, виставки творчих робіт, огляди навчальних кабінетів, випускаються стінгазети і т. п. Все це привертає увагу учнів до визначної області знань, викликає у них зацікавленість до предмету.

Що стосується вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, то навчальна робота, яка проводиться поза розкладом носить назву поза аудиторна робота. Використовуються наступні поза аудиторні види і форми навчальної роботи: засідання проблемних груп, гуртки, олімпіади, конференції. лекторії, спецсемінари тощо.