49. Активізація навчання - головний чинник формування творчої особистості

У відповідності з традиційною логікою навчання, яка включає такі етапи, як первинне ознайомлення з матеріалом, або його сприйняття в широкому розумінні цього слова; його осмислення; спеціальну роботу з його закріплення та, в кінці кінцем, оволодіння матеріалом, тобто трансформацію його в практичну діяльність, виділяють 3 рівня активності: • активність відтворення – характеризується прагненням того, хто навчається, зрозуміти, запам’ятати, відтворити знання, оволодіти способами використання за зразком; • активність інтерпретації – пов’язана з прагненням тих, хто навчається, осягнути сенс того, що вивчається; встановити зв’язки; оволодіти способами застосування знань в змінених умовах; • творча активність – передбачає спрямування того, хто навчається, до теоретичного осмислення знань; самостійного пошуку рішення проблем; інтенсивний прояв пізнавальних інтересів.

Залучення студентів до творчої самостійної роботи відіграє важливу роль в розвитку мислення студентів, підвищує ефективність всього процесу навчання. Творча праця – це вища ступінь активізації пізнавальної діяльності студентів. Тільки творчо підготовлена, творчо сформована особистість здатна до перетворень, до рішення складних соціальних, політичних, економічних проблем. Тільки творча особистість здатна бути конкурентоспроможною на ринку праці. Перехід до ринку, конкурентоспроможність виробництва в ринкових умовах, перспективи росту кількості безробітних і нові вимоги до працевлаштування в більшості залежать від здібності і готовності людини вирішувати економічні і науково-технічні завдання, впроваджувати та засвоювати нову техніку, технологію, вести активну комерційну діяльність. Це потребує від людини цілеспрямованих та енергійних зусиль і здібностей долати стереотипи, які склалися, підходи в підвищенні своєї професійної компетентності, а також в відношенні особистого інтелекту, в творчій самостійності своїх професійних та особистих якостей.

50. Активні методи навчання та їх характеристика

Відносно застосування активних (нетрадиційних, або ще одна назва - продуктивних) методів навчання, то треба відмітити, що існують різні підходи до класифікації нетрадиційних методів навчання (О.М. Алексюк, О.В. Брушлінський, Т.А. Ільїна, Г.О, Ковальчук, В.М. Максакова, А.М. Смолкій та інші). Проаналізувавши різні підходи ми визначимо таку класифікацію активних методів навчання (Див.автор. праці – 15; 20).

Першою в даній класифікації є група проблемних методів. Проблемне навчання будується на принципово іншій, порівняно з традиційним (пояснювально-ілюстративним) методом, організаційній структурі процесу пізнавальної діяльності. Перш за все, спостерігається відміна в засобі придбання знань. При традиційному методі - це запам'ятовування готових висновків, при проблемному - придбання знань шляхом рішення навчальних проблем; при традиційному методі має місце репродуктивний засіб, при проблемному - самостійний, творчий.

Наступна група методів - це змагальні методи (метод змагань).

Останнім часом при викладанні економічних дисциплін стали часто використовувати метод змагань (змагальні методи) (Див. авторські праці - 27; 35; 40; 42; 47) - це економічний «КВК», економічний «Брейн рінг», «Щасливий випадок» економічне змагання «Хрестики-нолики», (яке включає декілька різноманітних завдань змагального характеру) та ін. Метод змагань пропонує розподіл звичайної групи на підгрупи (2-3 підгрупи) і здійснення змагання поміж ними за кращу підготовку до семінарського заняття, за творчу активність на семінарсько-практичному занятті, а отже і за більш міцні знання. Кожний студент/учень прагне до того, щоб його група перемогла в змаганні, що відбувається на його очах.

Наступна група методів - імітація майбутньої виробничої індивідуальної діяльності. До даної групи відносяться такі методи: аналіз конкретної економічної ситуації, метод інциденту, імітаційні вправи. Використання методу аналізу конкретних ситуацій рекомендується для поглиблення знань з теми, встановлення зв'язку теорії і практики, формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення в нетипових або непередбачених ситуаціях. Метод інциденту (метод випадків, метод вивчення подій). Цей метод вчить формулювати і ставити запитання, вміння знаходити відсутню для рішення проблеми інформацію, аналітично мислити, вміння вирішувати складні і нетипові завдання, вміння застосовувати здобуті знання на практиці тощо. Імітаційні вправи. Імітаційні вправи характеризуються ознаками дуже подібними із тими, що властиві методу аналізу конкретних ситуацій. Але специфічною рисою імітаційної вправи є наявність заздалегідь відомого викладачу правильного найкращого рішення проблеми. Мета імітаційних вправ - надати можливість тим, хто навчається, в творчій обстановці закріпити ті чи інші навички, акцентувати увагу на якомусь важливому понятті, категорії.

Наступна група методів - колективна імітація майбутньої виробничої діяльності (Див. авторські праці - 10; 27; 32; 33; 35; 38; 44 - 46).

Ділові ігри (ДІ), (різновиди – рольові, ситуаційні, стимуляційні, психодрама та ін.). Ділова гра - це в певному розумінні репетиція виробничої або суспільної діяльності людини. Вона дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію, а рольова гра навіть програти в «лицях», що дозволяє краще зрозуміти психологію людей, стати на їхнє місце, зрозуміти, що ними керує в той або в інший момент реальної події. Різновидом ділової гри є рольова гра. Суттєва відмінність рольової гри від ділової - це обов'язковий розподіл за ролями.

Метод «мозкової атаки» (мозкового штурму, мозкової тріади, брейнстормінгу). В основі методу лежить створення ймовірностних ситуацій, які активізують асоціативні здібності людини. Даний метод сприяє розвитку динамічності розумових процесів, спроможності абстрагуватися від об'єктивних умов і існуючих обмежень, формує уміння зосередитись на якійсь вузькій актуальній меті тощо.

Метод Саse Studies (метод кейс-стаді, метод кейсів) (Див. авторські праці - 13; 37; 46; 47; 50; 54; 65; 67; 68). Застосування даного методу навчання розраховано на підвищення творчої активності тих, хто навчається. В основі методу Саse Studies лежить метод аналізу конкретної ситуації. Але, якщо аналіз конкретної ситуації вирішується індивідуально, то метод кейс-стаді застосовується для прийняття колективного рішення і методика проведення заняття із застосуванням методу кейс-стаді значно складніша. Робота з Саse Studies (або робота з кейсами) передбачає розбір або рішення конкретних ситуацій в бізнесі за певним сценарієм, який включає і самостійну роботу студентів і «мозковий штурм» в межах малої групи, і публічний виступ з представленням та захистом запропонованого рішення, і, наприклад, контрольне опитування студентів на предмет знання фактичної сторони кейсу, що розбирається.