Міністерство освіти і науки України

Київський Національний Економічний Університет

Криворізький Економічний Інститут

Глосарій

економічних термінів та понять

з дисципліни “Гроші та кредит”

Кривий Ріг КЕІ

2003

Глосарій економічних термінів та понять з дисципліни “Гроші та кредит”:

Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2003 – с.

Укладачі: Потапенко Неоніла Тихонівна, доцент, кандидат технічних наук,

Максимова Алла Василівна, ст. викладач,

Шокало Тетяна Петрівна, асистент

Загальна редакція Потапенко Н.Т.

Рецензент: Котковський Володимир Станіславович, доцент, кандидат економічних наук

Відповідальний

за випуск: Васильчук Ірина Петрівна, завідувач кафедри фінансів та банківської справи, доцент, кандидат економічних наук

Матеріали „Глосарію...” розміщені по темах відповідно затвердженої робочої програми з дисципліни “Гроші та кредит”; рекомендуються для засвоєння студентами, що навчаються за учбовими планами бакалавра з економіки та підприємництва

ЗМІСТ

стор.

Тема 1.	Суть і функції грошей
Тема 2.	Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
Тема 3.	Грошовий оборот і грошова маса, що його обслуговує
Тема 4.	Грошовий ринок
Тема 5.	Грошові системи
Тема 6.	Інфляція та грошові реформи
Тема 7.	Валютний ринок і валютні системи
Тема 8.	Кредит в ринковій економіці
Тема 9.	Фінансові посередники грошового ринку
Тема 10.	Центральний та комерційні банки
Тема 11.	Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співпраці
Список використаної літератури

Тема 1. Сутність і функції грошей

Основні скорочення: Г. – гроші, грошова, грошовий, грошові; З.- золото.

Аверс – лицева сторона монети (медалі).

Банкнота – різновид грошових знаків, які випускаються в обіг центральним банком.

Банкнота “класична” – банківський білет, що емітується емісійним банком; має подвійне забезпечення: золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями банківського портфеля); підлягає обов’язковому обміну на золото за прямою вимогою власника.

Бартер – товарообмінна операція з передачею права власності на товар (послугу) без грошового платежу (натуральний обмін одного виду товару чи послуги на інший).

Вартість Г. як грошей – мінова (покупна) спроможність грошей, залежить від рівня цін на товари; Г. як капіталу виступає у формі процента.

Вартість сучасних Г. – фіктивна вартість, яка визначається через кількісне співвідношення товарів, що обертаються і грошову масу, яка обслуговує цей обіг.

Вексель – письмове боргове зобов’язання встановленої форми, дає право векселедержателю безспірне право по закінченню терміну вимагати від боржника сплати вказаної грошової суми.

Водяний знак – зображення на папері, що створюється при виготовленні і видиме в промені світла.

Г. –засіб оплати товарів та послуг, засіб вимірювання вартості, засіб збереження вартості, загальний еквівалент вартості.

Г. готівкові – гроші в законодавчо обумовленій, матеріалізованій формі: банкнота, монета.

Г. депозитні (банківські) – гроші, що не мають речового виразу, існують у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банках.

Г. електронні – різновид депозитних грошей, рух яких на рахунках у банках здійснюються за розпорядженнями власників поточних рахунків автоматично з допомогою комп’ютерних систем. Носієм електронних грошей є пластикова картка. Це умовна назва грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг. По суті, це кредитні гроші, які приводяться в рух не за допомогою паперових носіїв, а завдяки запровадженню в сфері розрахунків найновітніших комп’ютерів і сучасних систем зв’язку. Є найбільш прогресивним, економічним і сучасним носієм грошових функцій. Поява електронних грошей стала можливою завдяки широкому запровадженню в банківську справу, в сферу обслуговування населення комп’ютерної техніки і технології, створенню ефективної системи правового захисту всіх суб’єктів розрахунково-платіжних відносин. Основними компонентами системи забезпечення електронних грошей є банківські автомати-касири, кредитні картки, дебетні картки тощо.

Г. неповноцінні – гроші, які набувають своєї вартості в обігу.

Г. повноцінні – гроші. Що мають внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, що виконує функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені. Їх висхідною формою були товарні гроші (хліб, худоба).

Г. світові – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному обороті і забезпечують реалізацію відносин між країнами.

Г. як засіб нагромадження – це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Г. як засіб обігу – це функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Г. як засіб платежу – функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Г. одиниця – встановлюється законодавством кожної країни з урахуванням історичних особливостей її розвитку.

Г. знаки – визначаються відповідними законодавчими актами і мають статус законного платіжного засобу на її території.

Гурт – ребро монети.

Демонетизація З. – втрата золотом грошових функцій. Спочатку з обігу були вилучені золоті монети і обіг обслуговували неповноцінні гроші, а згодом було зупинено обмін їх на золото в будь-якій формі; у внутрішньому обігу це сталося в 1993 році (США), а у міжнародному – в 1978 році.

Депозити – грошові кошти, що знаходяться на рахунках банків у вигляді записів сум.

З. – дорогоцінний метал, м’який, інертний до впливу зовнішніх факторів. Природні властивості – однорідність, ділимість, збереження, портативність можливість використати золото в якості грошей. На даний період золото виконує грошові функції – нагромадження (резервні функції).

З. монетарне – централізовані запаси (грошове золото), існує у високопробних валютних зливках.

Казначейські білети – паперові гроші, що випускають казначейства для покриття дефіциту.

Кредитні Г. – неповноцінні гроші, які прийшли на зміну повноцінним та емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. Кредитні гроші випускаються банком при проведенні кредитних операцій і існують у формі різних боргових зобов’язань. Різновидами сучасних кредитних грошей є: вексель, банкнота, банківський чек, кредитні картки та електронні гроші.

“Квазі Г.” або майже Г. – специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від стандартних форм (гроші на довгострокових вкладах, вексель, чек).

Купівельна спроможність Г. – маса товарів та послуг, які можна купити за грошову одиницю; є формою вартості неповноцінних грошей.

Лігатура – металевий домішок (для міцності) при виготовленні золотих та срібних монет.

Ліквідність Г. – можливість використання грошей в ролі засобу платежу і воднораз здатність грошей зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Ліквідність Г. абсолютна – здатність грошей обмінюватися негайно на будь-які блага.

Масштаб цін – засіб (інструмент)вираження вартості у грошових одиницях, що базується на фіксованій державою ваговій кількості металу в грошовій одиниці.

Міра вартості – це функція, в якій гроші забезпечують вираження вартості товарів, надаючи їм форму ціни.

Монета – зливок металу, що має законодавчо встановлену форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості і використовується як засіб обігу чи платежу. В умовах золотого стандарту монети виготовлялися із золота з невеликою добавкою для міцності інших металів. Вага таких монет визначала їх вартість. Вони називалися повноцінними. Монета вважалася повноцінною, якщо лігатура не перевищувала 10% її ваги.

Монета білонна – це розмінна монета, яка випускалася для обслуговування дрібних платежів. Спочатку білонна монета випускалась з дорогоцінного металу, а згодом із сплавів звичайних металів. Держава своїм рішенням надає таким монетам силу законного платіжного засобу.

Портативність Г. – висока вартість при незначних об’ємах та вазі.

Реверс – оборотна сторона монети (медалі).

Ремедіум – границя відхилення фактичної маси та проби монет від законної норми (допускався державою в умовах зол отомонетного стандарту). Встановлюється з метою запобігання пошкоджень повноцінних монет. Фактичний золотий вміст яких відхилявся від законної норми.

Сенйораж – прибуток, що отримує казначейство від випуску грошей, дорівнює різниці номінальної вартості грошей і затрат емісії.

Скарб – цілеспрямоване нагромадження грошей для збереження вартості, як моменту в процесі розширеного відтворення; омертвіла вартість.

Споживча вартість Г. – здатність грошей опосередковано задовольняти будь-яку потребу людини; мінова та споживча вартість грошей – єдність протилежностей.

Стабільність вартості Г. – збереження рівня покупної спроможності грошової одиниці. Рівень стабільності визначається індексом цін.

Тезаврація З. – нагромадження золота приватними власниками у вигляді скарбу чи страхового фонду. Золото тезаврується в формі зливків, монет, медалей, а також золотих сертифікатів.

Фідуціарна емісія – випуск банкнот понад наявні запаси золота.

Функція Г. – це певна дія або “ робота” грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворювання; конкретний вияв суті грошей як економічного явища. Сучасні економісти вважають, що гроші виконують функції: міри вартості (рахунку, визначення ціни, засіб обігу (обміну), засіб нагромадження.

Ціна – виражена в грошових одиницях (гривнях, доларах тощо) вартість товарів, послуг, ресурсів.

Ціна Г. – як валютний курс або норма відсотку при використанні грошей як товару.

Чек – це письмовий наказ банку власника поточного рахунку про виплату певній особі вказаної в ньому суму грошей.

Якісні властивості Г. – економічність, довгостроковість використання, однорідність, подільність, портативність, стабільність вартості.