Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

Основні скорочення: БС.- банківська система, Б. – банк, банківський, К. компанії.

Б. – установи, функцією яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Б. асоціації – об’єднання, що створюються з метою їх професійних інтересів.

Б. таємниця – відомості, що не підлягають розголошенню.

БС. – сукупність різних видів банків та банківських інституцій у їх взаємодії, що існує в тій чи іншій країні в певний історичний період.

Взаємні фонди грошового ринку – акумульовані через випуск власних акцій. Капітал вкладають у короткострокові цінні папери (казначейські векселі, комерційні папери, депозитні сертифікати).

Другий рівень БС.– комерційні банки, які виконують активні (надання позичок, інвестування) та пасивні (залучення вкладів) операції та надають банківські послуги.

Інвестиційні К. – фінансово-кредитні інститути, що виконують роль посередників між інвесторами та акціонерними компаніями різних галузей господарства. Це колективний інвестор: компанії випускають свої акції та розміщують їх на фондовому ринку. Залучені кошти розміщують в акції та облігації багатьох дохідних компаній.

Кредитна спілка – кооперативи, які організовані з метою акумуляції заощаджень своїх членів та їх взаємного кредитування.

Лізінгові компанії – фінансово-кредитне формування, що займається купівлею устаткування, машин, транспортних засобів, споруд виробничого призначення та надання їх оренду з правом наступного викупу.

Ломбарди – кредитні установи, які надають грошові позички під заставу рухомого майна; позички надають на строк до 3 місяців у розмірі 75% від вартості оцінки заставлених речей до 90% - від вартості виробів з дорогоцінних металів, каменів та ін.

Небанківські фінансові інститути – фінансові посередники, діяльність яких не пов’язана з базовими операціями на грошовому ринку.

Ощадні установи контрактного типу – фінансові інститути, які залучають довготермінові заощадження на контрактній основі; свої фонди вони формують через отримання періодичних внесків згідно з контрактами; ці кошти вкладаються в довготермінові цінні папери(корпоративні облігації, акції, закладні).

Пенсійні фонди – формуються через накопичення внесків працівників та роботодавців через заробітну плату та податки. Ці фонди здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення пенсійного віку. Відносіться до фінансових установ договірного типу, накопичують кошти на тривалі строки

Перший рівень БС.– становить НБУ, який відповідає за підтримання стабільності національних грошей і функціонування банківської системи.

Позиково-ощадні асоціації – організовані як кооперативи, їх капітал складається за рахунок продажу клієнтом особливих сертифікатів, які виконуються за номіналом на першу ж вимогу утримувача.

Принципи побудови БС.– розподіл функцій центрального та всіх інших банків, контроль та регулювання діяльності банків другого рівня з боку центрального, центральний банк не бере участь у конкуренції на фінансових ринках усередині держави.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути – це установи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, які спеціалізуються на виконанні кількох операцій або на обслуговуванні обмеженого кола клієнтури.

Страхові К. – спеціалізовані інститути, які виконують функції страхування. За рахунок підприємств, організацій, населення формують цільові грошові фонди та здійснюють виплати з них за настання певних подій.

Факторингові К. – інкасують на кредитних засадах дебіторську заборгованість клієнта через купівлю у формі права вимоги боргу.

Фінансові К. – мобілізують кошти через продаж своїх цінних паперів (облігацій, векселів) та короткострокові кредити банків і направляють їх у позички фізичним особам та посередникам в основному для купівлі товарів народного споживання.