Тема 5. Грошові системи

Основні скорочення: Г. – гроші; С. – стандарт; П.- політика.

Безготівкові розрахунки – здійснюються через перерахування по рахунках банків та заліків взаємних вимог.

Біметалізм – грошова система, за якої роль золотого еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами – золотом і сріблом; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти підлягали обміну на два ці метали.

Бюджетний дефіцит – перевищення державних витрат над надходженнями від оподаткування.

Валютна інтервенція – метод регулювання центральним банком курсу національної валюти (здійснюється шляхом купівлі-продажу іноземної валюти).

Гривеник – десятикопійкова руська монета, випускалася зі срібла, епізодично мідною, із нікелю, з 1961 р. в СРСР – мідно-нікелевий сплав.

Гривня – національна грошова одиниця України з 1996 р. В Стародавній Русі „гривна” – металева прикраса, обруч, що носили на шиї – вагова грошова одиниця.

Грошова одиниця – встановлений законодавчо грошовий знак.

Грошова система – це форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами.

Грошова система кредитного обігу – випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредитних відносин; регульована грошова система.

Грошова система металевого обігу – саморегульована система, при якій характерне функціонування механізму стихійного регулювання грошового обороту.

Грошова система паралельної валюти – це різновид біметалізму, за якої співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі.

Грошова система подвійної валюти – це різновид біметалізму, за якої співвідношення між золотими та срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі.

Грошові системи неринкові – грошові системи з адміністративними неринковими методами регулювання грошового обігу.

Грошові системі ринкові – з переважанням економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу.

Грошово-кредитна П. – державна політика, що впливає на кількість грошей в сфері обігу: комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стимулювання інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Девіза – іноземна валюта, розмінна на золото.

Законні платіжні засоби – грошові знаки, які по закону є обов’язковими до прийняття для погашення боргу.

Золотий запас – централізований резерв золота в зливках і монетах в розпорядженні фінансових установ держави або міжнародних валютно-фінансових організацій.

Золотий монометалізм – існував у формах: золотомонетного, золотозлиткового, золотодевізного стандарту.

Золотовалютні резерви – офіційні запаси золота та іноземної валюти в центральному банку та інших фінансових установах країни, а також міжнародних валютно-кредитних установах (у МВФ та Світовому банку), визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків.

Золотодевізний С. – грошова система, що не передбачає прямого обміну національних грошових одиниць на золото, але їх можна обмінювати на іноземну (девізну) валюту, розмінну на золото ( що забезпечувалася обмін банкнот на золоті злитки).

Золотозливковий С. – в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обмін банкнот здійснюється лише на золоті зливки з певними обмеженнями.

Золотомонетний С. – карбування й обіг золотих монет, вільний розмін паперових грошей на золото відповідно до встановленого законом вмісту металу в грошовій одиниці.

Кредитна стеля – обмеження на надання банками всіх видів позик.

Купюра – грошовий білет, акція, облігація чи інший з вказаною на ньому номінальною вартістю.

Маржа – різниця між процентними ставками, курсами цінних паперів, цінами товарів та іншими показниками. Наприклад, в банківській справі маржа є різницею між ставками позичкового та депозитного проценту.

Монетизація бюджетного дефіциту – купівля центральним банком державних боргових зобов’язань; зазвичай призводить до інфляції.

Монометалізм – грошова система, за якої рівень загального еквіваленту виконує один метал: золото та срібло.

Облікова (дисконтна) політика :

1) Зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів.

2) Базується на функції центрального банку, як кредитора останньої інстанції. Проводиться шляхом регулювання облікового кредиту Центробанком; здійснюється двома способами: зміною ставки облікового проценту або зміною ліміту комерційних векселів.

Облікова ставка – ставка проценту, який стягується центральним банком при наданні позик комерційним банком.

П. відкритого ринку – полягає в змінах обсягів покупок та продаж цінних паперів (короткострокових зобов’язань держави) центральним банком.

П. дезінфляційна – повільне, контрольоване зростання грошової маси і м’яке зниження процента.

П. експансійна – заходи по довільному, неконтрольованому зростанню пропозиції грошей, приводить до їх здеревіння.

П. кон’юнктурна – реалізується через вплив держави на ринкову кон’юнктуру, на співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках.

П. конкуренції – заходи антимонопольного характеру, установлення особливих правил взаємовідносин там, де вільна конкуренція утруднена – в енергетиці, сільському господарстві тощо.

П. обов’язкових резервів – інструмент реалізації тактичних цілей монетарної політики. Який базується на функції центрального банку як “банку банків”, проводиться шляхом законодавчого визначення норми обов’язкових резервів, які комерційні банки повинні зберігати в центральному банку.

П. рестрикційна – заходи по різкому скороченню пропозиції грошей, гроші “дорожчають” (політика дефляції).

П. рефляційна – повільне і незначне скорочення пропозиції грошей та рівня процента, що м’яко гальмує економічну активність.

Паперова система грошового обігу – емісія казначейством грошових знаків, що мають форму казначейських білетів, для покриття бюджетного дефіциту.

Платіжна дисципліна – обов’язок підприємств, організацій, установ, окремих громадян здійснювати платежі в установлені терміни і в повному обсязі.

Політика соціальна – заходи, спрямовані на забезпечення соціальної рівності шляхом часткового перерозподілу доходів.

Рахунок “лоро” – рахунки, які відкриває певний банк своїм банкам-кореспонденам, і на які зараховуються всі суми, одержані або видані за їх дорученням.