53. Семінар за методом «дискусія»

Семінар-дискусія. Це дуже складна форма заняття, яка використовується тільки в вищих навчальних закладах. Специфіка такого заняття полягає в тому, що в вищих навчальних закладах така форма заняття може використовуватися не в кожній групі а тільки в окремих добре підготовлених групах, де студенти ретельно, глибоко цікавляться наукою, яку вивчають, її проблематикою, мають достатньо високий освітній рівень та досвід пізнавальної діяльності, ретельно і постійно готуються до занять. Тому, як правило, такі семінари ефективно проводити вже на старших курсах та умовно так званих «сильних» групах. Під час дискусії можуть бути використані питання двох типів: дискусійні, які ще не розв’язані наукою, та відомі, які знайшли рішення в науковій літературі. В залежності від того, яке питання обговорюється на семінарі, визначаються цілі і завдання дискусії. Якщо питання, яке обговорюється є дискусійним, то полеміка повинна показати творчий характер матеріалу, який вивчається, щоб студенти могли бачити динаміку, розвиток теорії, визначати перспективу та шляхи їх досягнення. Якщо питання в науці розв’язане, то мета обговорення – підвести студентів через зіткнення різних мненій до правильного його розуміння, постановке та рішення. Дискусійні питання потребують ретельної підготовки як самого викладача так і студентів, вивчення наукової літератури з даного питання, існуючих підходів до її рішення. На таких семінарах у викладача повинна бути своя версія в рішенні питання, яке обговорюється, повинна бути запропонована власна аргументація варіанту його рішення. Студенти, вислухавши різні судження, прийнявши точку зору, аргументація якої найбільше переконлива, чекають від викладача його відношення до питання, яке розглядається. Підсумком семінару-дискусії може бути аргументація викладача власної точки зору на дискусійне питання та аналіз аргументів. Які були наведені в ході полеміки сторін, які сперечались.

54. Інтерактивні методи навчання, при викладанні економічних дисциплін

Одним із різновидів активних методів навчання є інтерактивні методи навчання. Сутність інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів/студентів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і той, хто навчається, і той, хто навчає є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Що стосується інтерактивних методів навчання до них відносяться ті з активних методів навчання, під час застосування яких можливе співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці). Це методи з групи «змагальних методів» - оціни рішення», захист теми, «реклама», економічний КВК, економічний брейн-ринг; економічний «Щасливий випадок», «Поле чудес», «Слабкий ланцюг», «Хрестики-нолики» тощо. Учасники змагання обов’язково розподіляються на команди, прагнуть взаємодіяти в команді і направити свої зусилля, щоб їх команда виграла у суперника, орієнтуються в нових ситуаціях, розвивають свою фантазію, уяву, які так необхідні для формування творчої особистості. Також до інтерактивних методів навчання відносяться активні методи навчання з групи «колективна імітація майбутньої виробничої діяльності» - ділові ігри (різновид – рольові, імітаційні, управлінські тощо), метод мозкової атаки (мозкового штурму, мозкового бромстормінгу, мозкової тріади), метод Case Studies. Вже сама назва даної групи методів навчання вказує на колективну, групову взаємодію. Під час застосування даних методів навчання передбачається розподіл на мікрогрупи. Дані методи сприяють розвитку динамічності розумових процесів, спроможності абстрагуватися від об'єктивних умов і існуючих обмежень, формує уміння зосередитись на якійсь актуальній меті, дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію, а рольова гра навіть програти в «лицях», вчать аналітично, нестандартно мислити, вмінню переконувати, вести дискусію.

Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний навчальний матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворювати навчальний процес в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу.