1 Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірка наявності присутніх учнів на уроці, налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо.

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізації та корекція опорних знань. С перших хвилин уроку важливо включити учнів в активну навчальну діяльність. Більшість уроків починається з перевірки домашнього завдання. Письмові, графічні та практичні завдання вчитель перевіряє під час обходу класу. Більш детальному аналізу підлягають важкі завдання або завдання, які виявилися для багатьох учнів недоступними (в силу своєї складності). З перевіркою домашнього завдання тісно пов’язані актуалізації та корекція опорних знань (перевірка знань з теми попередньої з метою пов’язання її з темою наступною, тобто тією темою, яка буде вивчатися на уроці; це також можливі між предметні зв’язки – знання, засвоєні раніше не тільки з даного навчального предмету, а і з інших навчальних предметів, а також знань, накопичених учнями на основі особистих спостережень, з метою поглиблення та розширення вивченого матеріалу. Це створю міцний фундамент, основу для засвоєння нових знань).

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів. Тема уроку визначається відповідно навчальної програми за календарним планом. В своєму робочому плані-конспекті заняття вчитель визначає триєдину мету (освітню, виховну, розвиваючу), учням вчитель повідомляє тільки освітню. Мотивація навчальної діяльності взагалі здійснюється на протязі всього заняття. Але на даному етапі уроку необхідно зробити наголос на мотивації навчальної діяльності. Вказати учням з якою метою вивчається дана тема, актуальність даної теми, що дасть знання даної теми в подальшій життєдіяльності тощо. Можна з мотивації вийти на оголошення теми, мети, завдань уроку а можна навпаки - оголосити тему, мету. завдання уроку і перейти до мотивації навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття та первинне усвідомлення нового матеріалу, усвідомлення зв’язків та відносин в вивчених об’єктах. На даному етапі відбувається викладання нового матеріалу за визначеним вчителем планом. Можна пояснити новий матеріал частково – тільки найбільше необхідне та складне, використовуючи наочність, технічні засоби навчання. Велику роль в засвоєнні нового матеріалу, особливо на першому його етапі, відіграє самостійна робота з підручником, додатковою та довідниковою літературою. З метою підвищення ефективності усного викладу матеріалу використовують такі способи активізації мисленевої діяльності учнів: створення проблемних ситуацій, постановка проблеми та розкриття її рішення в історії науки та техніки та в сучасних умовах, фіксація основних елементів викладу у вигляді «опорних схем» та ін.. Вирішальну роль в процесі засвоєння знань відіграють усвідомлення закономірних зв’язків та відносин поміж явищами, які вивчаються та розкриття їх внутрішньої сутності. Ці два етапи розуміння можна співвіднести з категоріями явища та сутності. В процесі навчання учні сприймають, перш за все, явища, тобто зовнішнє – те, що впливає на органи чуття. Це перший етап розуміння, в якому на основі уявлень, зафіксованих в пам’яті, учні отримують нові знання про об’єкти реальної дійсності. На другому етапі розуміння на основі аналізу зовнішнього прояву сутності учні розкривають внутрішні механізми даного явища, внутрішні об’єктивні зв’язки і відносини в об’єктах та явищах та між ними, тобто відбувається осмислення знань.

V. Узагальнення, систематизація та застосування знань. Цей етап уроку засвоєння нових знань має на меті приведення в єдину систему засвоєних на уроці понять і вивчених, перш за все, знань, а також використання їх на практиці, в житті. Існують різні прийоми поурочного узагальнення та систематизації знань. Серед них порівняння та співставлення, складання узагальнюючих таблиць, розв’язання нескладної проблемної ситуації тощо. Застосування знань – це засіб та критерії засвоєння знань. Воно здійснюється головним чином після узагальнення знань і заклечається в перенесенні їх в нові ситуації – для пояснення нових явищ, аналогічним тим, які вивченні, для рішення якісних та кількісних задач та практичних завдань. Так як час уроку обмежений (45 хвилин), то частіше застосування знань використовують на іншому уроці - уроці застосування знань, умінь та навичок, але за умови: якщо тема велика та розрахована за навчальним планом на декілька годин (уроків). В іншому випадку (якщо тема розрахована на один урок, то краще передбачити час на уроці для застосування знань, або взагалі використати такий тип уроку, як комбінований урок).

VІ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання. Наприкінці уроку підводяться його підсумки: вчитель коротко повідомляє, що нового взнали, якими знаннями оволоділи, як працював весь клас, оцінює роботу окремих учнів (виставлення поурочного балу, обов’язково з поясненням оцінки, щоб у учнів не створювалась суб’єктивна думка про отриману оцінку). Що до домашнього завдання необхідно зауважити, що домашнє завдання можна задати як на початку уроку так і всередині або в кінці уроку, в залежності з логікою навчального процесу. Необхідно спокійно, не квапитися пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст роботи та засоби її виконання.

2 тип уроку. Урок засвоєння умінь та навичок.

Структура уроку

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірка наявності присутніх учнів на уроці, налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо.

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізації та корекція опорних знань (підготовчі вправи). Для відтворення опорних знань використовується бесіда або повторення матеріалу за підручником, для актуалізації практичного досвіду – підготовчі вправи.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів. Тема уроку визначається відповідно навчальної програми за календарним планом. В своєму робочому плані-конспекті заняття вчитель визначає триєдину мету (освітню, виховну, розвиваючу), учням вчитель повідомляє тільки освітню. Мотивація навчальної діяльності взагалі здійснюється на протязі всього заняття. На відміну від інших типів уроку, мотивація здійснюється в першу чергу через проблемні ситуації, практичні завдання.

ІV. Вивчення нового матеріалу (ввідні вправи). На даному етапі уроку вчитель повинен добитися засвоєння учнями відповідних понять або правил на основі виконання окремих завдань або дій. Відні вправи виконує вчитель, роз’яснюючи учням як вони повинні виконуватися, пояснює алгоритм (послідовність) виконання. Якщо передбачається розв’язання за певними формулами, чи визначенням коефіцієнту то вчитель роз’яснює дані формули та роз’яснює як розраховується коефіцієнт і т.п..

V. Первинне застосування набутих знань на практиці (пробні вправи). На даному етапі вчитель викликає одного учня до дошки і той під керівництвом вчителя, коригуванням вчителем дій учня виконує вправу аналогічну ввідним вправам. Інші учні слухаючи пояснення послідовності виконання, записують вправи у себе в зошитах. Наступний етап пробних вправ – виконання всіма учнями самостійно завдання за аналогією з ввідними вправами. Після виконання один із учнів пояснює як він виконав завдання теоретично обґрунтовуючи свої дії. Пробні вправи спрямовані на формування умінь учнів.

VІ. Використання учнями знань в стандартних умовах з метою формування навичок (тренувальні вправи). Тренувальні вправи виконуються за зразком, але від пробних вправ вони відрізняються більшою самостійністю в їх виконанні. В той час, як виконання пробних вправ супроводжується безпосереднім поясненням, завдання за зразком учні виконують самостійно, без попереднього або послідуючого пояснення ними правил і дій виконання. Учням, які швидко справляються з завданнями, дають картки з більш складними чи додатковими завданнями. Тренувальні вправи направлені на виробітку формування навичок.

VІІ. Творче перенесення знань та навичок в нові, змінені умови (творчі вправи). Творчі вправи відрізняються поміж собою дидактичною метою, ступенем самостійності учнів, рівнем творчості. Для рішення творчих завдань у учнів повинні бути міцні знання та навички успішного використання їх на практиці. Важлива дидактична мета творчих завдань – виробітка у учнів швидко, чітко і правильно вирішувати життєві проблеми, використовувати надбані знання та навички. На відміну від тренувальних вправ, для творчих завдань не передбачено готовий матеріал. Його треба знайти, придумати, створити. Завдання можуть мати різний зміст, але об’єднує їх загальний признак – творче рішення. Під час виконання перших завдань учні тільки переносять знання та навички, якими вони вже володіють, в нові умови без особливих зміню В подальшому виконання творчих вправ вимагає корінних змін знань та навичок в змінених умовах (більш складніші творчі завдання проблемного характеру).

VІІІ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання. Наприкінці уроку підводяться його підсумки: вчитель коротко повідомляє, що нового взнали, якими знаннями оволоділи, як працював весь клас, оцінює роботу окремих учнів (виставлення поурочного балу, обов’язково з поясненням оцінки, щоб у учнів не створювалась суб’єктивна думка про отриману оцінку). Що до домашнього завдання необхідно зауважити, що домашнє завдання можна задати як на початку уроку так і всередині або в кінці уроку, в залежності з логікою навчального процесу. Необхідно спокійно, не квапитися пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст роботи та засоби її виконання.

3 тип уроку. Урок використання знань, умінь та навичок

Структура уроку

Урок використання знань, умінь та навичок застосовується для виконання учнями складних комплексних завдань, які охоплюють знання, уміння та навички з крупних розділів або тем програми. На таких заняттях учні самостійно виконують лабораторні або практичні досліди, розрахункові та якісні або пізнавальні задачі, письмові та графічні роботи різних видів.

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірка наявності присутніх учнів на уроці, налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо.

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізації та корекція опорних знань, умінь та навичок. Для відтворення та корекції опорних знань, умінь та навичок. використовується бесіда, вправи, заповнення таблиці, економічний диктант і т. п..

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів. Мотивація на даному уроці повинна бути сформульована вчителем так, щоб учні усвідомили практичну значущість знань, умінь та навичок. Повідомляється тема, мета та завдання уроку. Вчитель пояснює, який характер має самостійне завдання. Як підходити до його виконання, які результати повинні будуть отримані. Як оформити звіт (письмовий, графічний чи предметний), як буде оцінюватися результат роботи кожного.

ІV. Усвідомлення змісту та послідовності застосування практичних дій: що в них відоме, знайоме, що необхідно вирішити творчо, по-новому, які узагальнені способи виконання дій можна застосувати в даній ситуації в дещо зміненому вигляді, які необхідно використати інструменти, прибори, апарати чи апаратуру і т. п..

V. Самостійне виконання учнями завдання під контролем та за допомогою вчителя. Учні виконують завдання індивідуально, попарно, групами – в залежності від кількості комплектів необхідного обладнання. Вчитель при цьому повинен спостерігати за учнями, за способами виконання ними необхідних дій, за їх сноровкою, старанністю, при необхідності здійснюючи допомогу, спрямовуючи косвенними питаннями та опосередкованими завданнями діяльність учня в необхідне русло.

VІ. Узагальнення та систематизація учнями результатів роботи. Виконавши завдання, учні ретельно аналізують отримані результати, систематизують їх і відображають у вигляді таблиці, графіків, діаграм, узагальнюють та формулюють висновки, фіксують їх в зошитах або на окремих аркушах в вигляді стислого письмового (інколи і графічного) звіту.

VІІ. Звіт учнів про способи та результати виконаної роботи та теоретична інтерпретація отриманих результатів. У звіті кожний учень вказує тему, завдання, вихідні теоретичні дані, розкриває хід роботи, аналізує отримані результати та відображає їх у вигляді таблиці, графіку, діаграми, а також приводить результати аналізу, порівняння, узагальнення у вигляді формулювань закономірностей, висновків, правил, надає теоретичну інтерпретацію отриманих результатів. За звітом вчитель може перевірити, як учень засвоїв даний матеріал. Під час оцінювання роботи враховується якість письмового звіту та усної відповіді по темі.