29. Структура уроку засвоєння нових знань

Структура уроку

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірка наявності присутніх учнів на уроці, налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо.

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізації та корекція опорних знань. С перших хвилин уроку важливо включити учнів в активну навчальну діяльність. Більшість уроків починається з перевірки домашнього завдання. Письмові, графічні та практичні завдання вчитель перевіряє під час обходу класу. Більш детальному аналізу підлягають важкі завдання або завдання, які виявилися для багатьох учнів недоступними (в силу своєї складності). З перевіркою домашнього завдання тісно пов’язані актуалізації та корекція опорних знань (перевірка знань з теми попередньої з метою пов’язання її з темою наступною, тобто тією темою, яка буде вивчатися на уроці; це також можливі між предметні зв’язки – знання, засвоєні раніше не тільки з даного навчального предмету, а і з інших навчальних предметів, а також знань, накопичених учнями на основі особистих спостережень, з метою поглиблення та розширення вивченого матеріалу. Це створю міцний фундамент, основу для засвоєння нових знань).

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів. Тема уроку визначається відповідно навчальної програми за календарним планом. В своєму робочому плані-конспекті заняття вчитель визначає триєдину мету (освітню, виховну, розвиваючу), учням вчитель повідомляє тільки освітню. Мотивація навчальної діяльності взагалі здійснюється на протязі всього заняття. Але на даному етапі уроку необхідно зробити наголос на мотивації навчальної діяльності. Вказати учням з якою метою вивчається дана тема, актуальність даної теми, що дасть знання даної теми в подальшій життєдіяльності тощо. Можна з мотивації вийти на оголошення теми, мети, завдань уроку а можна навпаки - оголосити тему, мету. завдання уроку і перейти до мотивації навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття та первинне усвідомлення нового матеріалу, усвідомлення зв’язків та відносин в вивчених об’єктах. На даному етапі відбувається викладання нового матеріалу за визначеним вчителем планом. Можна пояснити новий матеріал частково – тільки найбільше необхідне та складне, використовуючи наочність, технічні засоби навчання. Велику роль в засвоєнні нового матеріалу, особливо на першому його етапі, відіграє самостійна робота з підручником, додатковою та довідниковою літературою. З метою підвищення ефективності усного викладу матеріалу використовують такі способи активізації мисленевої діяльності учнів: створення проблемних ситуацій, постановка проблеми та розкриття її рішення в історії науки та техніки та в сучасних умовах, фіксація основних елементів викладу у вигляді «опорних схем» та ін.. Вирішальну роль в процесі засвоєння знань відіграють усвідомлення закономірних зв’язків та відносин поміж явищами, які вивчаються та розкриття їх внутрішньої сутності. Ці два етапи розуміння можна співвіднести з категоріями явища та сутності. В процесі навчання учні сприймають, перш за все, явища, тобто зовнішнє – те, що впливає на органи чуття. Це перший етап розуміння, в якому на основі уявлень, зафіксованих в пам’яті, учні отримують нові знання про об’єкти реальної дійсності. На другому етапі розуміння на основі аналізу зовнішнього прояву сутності учні розкривають внутрішні механізми даного явища, внутрішні об’єктивні зв’язки і відносини в об’єктах та явищах та між ними, тобто відбувається осмислення знань.

V. Узагальнення, систематизація та застосування знань. Цей етап уроку засвоєння нових знань має на меті приведення в єдину систему засвоєних на уроці понять і вивчених, перш за все, знань, а також використання їх на практиці, в житті. Існують різні прийоми поурочного узагальнення та систематизації знань. Серед них порівняння та співставлення, складання узагальнюючих таблиць, розв’язання нескладної проблемної ситуації тощо. Застосування знань – це засіб та критерії засвоєння знань. Воно здійснюється головним чином після узагальнення знань і заклечається в перенесенні їх в нові ситуації – для пояснення нових явищ, аналогічним тим, які вивченні, для рішення якісних та кількісних задач та практичних завдань. Так як час уроку обмежений (45 хвилин), то частіше застосування знань використовують на іншому уроці - уроці застосування знань, умінь та навичок, але за умови: якщо тема велика та розрахована за навчальним планом на декілька годин (уроків). В іншому випадку (якщо тема розрахована на один урок, то краще передбачити час на уроці для застосування знань, або взагалі використати такий тип уроку, як комбінований урок).

VІ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання. Наприкінці уроку підводяться його підсумки: вчитель коротко повідомляє, що нового взнали, якими знаннями оволоділи, як працював весь клас, оцінює роботу окремих учнів (виставлення поурочного балу, обов’язково з поясненням оцінки, щоб у учнів не створювалась суб’єктивна думка про отриману оцінку). Що до домашнього завдання необхідно зауважити, що домашнє завдання можна задати як на початку уроку так і всередині або в кінці уроку, в залежності з логікою навчального процесу. Необхідно спокійно, не квапитися пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст роботи та засоби її виконання.