111. Соціальні послуги біженцям

Біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обгрун­тованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідан­ня, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної гру­пи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користува­тися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (під­данства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного прожи­вання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Соціальні послуги біженця.

Особи, які бажають отримати статус біженця, розміщаються у спеціальних пунк­тах, які забезпечують:

1) створення особам, розміщеним у пункті, житлових умов, необхідних для їх тимчасового перебування у пункті; 2) організація харчування, надання соціально- побутових послуг та першої медичної допомоги; 3) забезпечує дотримання вимог санітарно-гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режимів у пункті; 4) сприян­ня цим особам у тимчасовому працевлаштуванні чи навчанні відповідно до чинного законодавства; 5) щомісячне подання до місцевого органу міграційної служби да­них про наявність вільних місць у пункті: 6) організація своєчасного від'їзду із пун­кту розміщених у ньому осіб.

Підставою для розміщення у пункті є направлення органу міграційної служби та документ, що підтверджує особу прибулого. Термін перебування у пункті (до трьох місяців) встановлюється органом міграційної служби.

Соціальні послуги бездомним та безпритульним особам

Соціальні послуги бездомнит та безпритульним - реінтеграціябездомних та безпритульних осіб.

Реінтеграція бездомних осіб і безпритульних дітей - процес повернення бездом­них осіб і безпритульних дітей до життя в суспільстві як повноправних його членів;

Суб'єктами, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб, можуть надаватися такі послуги: тимчасовий притулок, соціальні, медичні, юридичні, освітні, реабіліта­ційні.

Бездомним особам надаються послуги за місцем їх проживання або місцем пе­ребування, а саме в закладах для цієї категорії осіб, а також поза межами таких закладів із застосуванням мобільної форми надання соціальних послуг-соціально­го патрулювання.

Заклади для бездомних громадян і безпритульних дітей - соціальні заклади, діяльність яких спрямована на допомогу бездомним громадянам і безпритульним дітям, їх підтримку та реінтеграцію (система заходів, що спрямована на повернення бездомних громадян та безпритульних дітей до самостійного повноцінного життя).

Закладами соціального захисту для бездомних осіб є:

будинок нічного перебування - це заклад соціального захисту для ночівлі (розмі­щення на ніч) бездомних громадян, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження;

центр реінтеграції бездомних осіб- це заклад соціального захисту для бездом­них громадян, діяльність якого спрямована на поступове повернення особи до са­мостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу послуг (соціальних, пс ихологічних, юридичних, медичних тощо) з урахуванням індивідуальних потреб;

соціальний готель - це заклад соціального захисту для перебування бездомних і ромадян,який має у своєму складі окремі номери (кімнати). До соціального готелю і іриймаються бездомні особи, які працюють або мають інше постійне легальне дже­рело доходу, недостатнє для оренди (наймання), купівлі житла. Розміщення тз про­живання бездомних громадян у соціальному готелі є платними. Оплата за прожи­нання в соціальному готелі може здійснюватися безпосередньо бездомним грома­дянином або іншою фізичною чи юридичною особою;

інші заклади, що надають послуги бездомним особам.

Закладами соціального захисту для безпритульних дітей є:

притулок для дітей служби у справах дітей - заклад соціального захисту, створе­ний для тимчасового перебування в ньому дітей віком від З до 18 років;

центр соціально-психологічної реабілітації дітей -заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або декого перебування дітей віком від З до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги;

соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко) - заклад соціального захис­ту для проживання дітей-сирітта дітей, позбавлених батьківського піклування, ді­тей, які опинились у складних життєвих обставинах, безпритульних дітей віком від З до 18 років, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, ме­дичної, правової та інших видів допомоги і подальшого влаштування дітей.

Бездомні особи похилого віку та інваліди за їх власним бажанням влаштову­ються до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду).

Соціальні послуги особам, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі певний строк

Соціальна адаптація - комплекс правових, економічних, організаційних, соціа­льно-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з ме­тою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів. Такі особи перш за все потребують допомоги в отриманні паспорта, ре­єстрації, у поверненні до свого житла, можливості працевлаштування.

Соціальний патронаж - комплекс заходів державної підтримки та допомоги звільненим особам, які здійснюються з метою сприяння цим особам у працевлашту­ванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створення належних житлово- побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних факторів.

Заходи соціального патронажу застосовуються до громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають на території України і звернули­ся до спостережних комісій або інших органів, установ та організацій, уповноваже­них здійснювати зазначені заходи, протягом шести місяців після звільнення з уста­нов виконання покарань. Особам, які звільняються з установ виконання покарань після відбуття покарання та на інших передбачених законом підставах, працівника­ми установ виконання покарань роз'яснюються їх права, що випливають із законо­давчих актів України.

Заходи соціального патронажу здійснюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, центри соціальної адаптації, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, спостережні ко­місії, органи соціального захисту населення, органи охорони здоров'я, органи внут­рішніх справ, центри зайнятості населення, будинки-інтернати, кризові центри, слу­жби психологічної допомоги, притулки, в тому числі для неповнолітніх, установи соціального патронажу, будинки нічного або тимчасового перебування звільнених осіб, громадські організації та інші уповноважені на це органи, організації та уста­нови. Зазначені органи, організації та установи в разі звернення до них звільнених осіб зобов'язані невідкладно розпочати здійснення щодо них заходів соціального патронажу.