109. Соціальні послуги, що надаються фізичним особам закладами та установами Міністерства охорони здоров'я України.

Держава гарантує всім громадянам реалізацію їхніх прав у галузі охорони здоро­в'я шляхом: а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я; б) органі­зації та проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та змі­цнення здоров'я; в) надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги в обсязі, встановленому Кабінетом Міністрів України; г) здійснення держа­вного і за можливості громадського контролю та нагляду в галузі охорони здоров'я;

Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України, а територіаль­ним - його органи на місцях. Безпосередньо охорону здоров'я населення забезпе­чують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Складовою охорони здоров'я є лікувально-профілактична допомога. Вона на­дається поліклініками,лікарнями,диспансерами,клініками науково-дослідних інсти­тутів та іншими акредитованими закладами охорони здоров'я, службою швидкої медичної допомоги, а також окремими медичними працівниками, які мають відпо- кідний дозвіл (ліцензію). Для забезпечення лікувально-профілактичною допомогою громадян України, котрі мають відповідні пільги, встановлені законодавством, ство­рюються спеціальні лікувально-профілактичні заклади.

Видами лікувально-профілактичної допомоги є: первинна лікувально-профілактична допомога. Розглядається як основна ча- (гина медико-санітарної допомоги населенню, що передбачає консультацію лікаря, ііросту діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення пацієнта для надання спеціалізованої і нисокоспеціалізованої допомоги. Первинна лікувально-профілактична допомога надається переважно за територіальною ознакою сімейними лікарями або іншими /нкарями загальної практики;

- спеціалізована (вторинна) лікувально -профілактична допомога. Надається лі- к.нрями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіко- імне консультування, діагностику, профілактику і лікування, ніж лікарі загальної практики;

- високоспеціалізована (третинна) лікувально-профілактична допомога. Нада­ться лікарем або групою лікарів, котрі мають відповідну підготовку в галузі склад­них для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко трапляються.

До системи Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України входять такі заклади, що надають соціальні послуги особам з особливими потребами:

будинки дитини;

центри медико-соціальної реабілітації;

МСЕК є органом, що здійснює медико-соціальну експертизу (встановлює інвалі­дність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх), що організовується в самостійні центри, бюро, при обласних управліннях охорони здоров'я.;

Лікарсько-консультативні комісії, багатопрофільні лікарні, спеціалізовані лікарні, диспансери, Українська дитяча спеціалізована лікарня „ОХМАТ-ДИТ", Український центр медичної реабілітації дітей з органічними ураженнями н5ервової системи, клініки науково-дослідних установ Міністерства охорони здоров'я, протезно-орто­педичні підприємства.

БУДИНКИ ДИТИНИ - комунальні заклади охорони здоров'я для медико-соціально­го захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, а також дітей з вадами фізичного та розумового розвитку.

Будинки дитини, як правило, є двох типів:

а) будинок дитини загального типу - для медико-соціального захисту дітей- сиріт. дітей, які залишилися без піклування батьків, віком від народження до трьох років. Крім дітей цієї категорії, тут можуть перебувати діти, які мають сім'ю, проте утримання та виховання їх у сім'ї з поважних причин (хвороба годувальника,трива­ле відрядження, навчання тощо) неможливе, а також діти із затримкою розумового та фізичного розвитку внаслідок несприятливих умов виховання;

б) спеціалізований будинок дитини - для медико-соціального захисту дітей- сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, з вадами фізичного та розумо­вого розвитку віком від народження до чотирьох років.

ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОІ РЕАБІЛІТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ - це лікувально- реабілітаційний заклад для неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотичні засо­би і психотропні речовини, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціаль­ної реабілітації.

Центри створюються в державній системі охорони здоров'я при обласних (місь­ких) наркологічних диспансерах з урахуванням потреб кожного регіону.

Основними завданнями центру є створення умов і забезпечення лікування непо­внолітніх, які вживають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, прове­дення психологічної корекції та заходів соціальної реабілітації, а також реабілітації неповнолітніх з девіантними формами поведінки, що призводить до їхньої соціальної дезадаптації