- •На госи соціальне забезпечення
- •1. Виникнення та розвиток концепцій соціальної держави.
- •2. Поняття соціального захисту та його структура в Україні
- •I. Державний соціальний захист.
- •II. Недержавне соціальне забезпечення:
- •3. Поняття соціального забезпечення
- •4) Соціально-реабілітаційна (спрямована на відновлення громадянського статусу інвалідів та інших соціально незахищених громадян).
- •4. Пенсійний фонд України, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •4. Створення резерву фонду (сума, необхідна для виплати допомоги на випадок безробіття в розрахунку на місяць).
- •5. Поняття форм права соціального забезпечення та їхня класифікація
- •6. Право на соціальне забезпечення в системі соціальних прав людини
- •7. Державні соціальні стандарти в системі соціального забезпечення
- •8. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт
- •5) Встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
- •6) Формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
- •9. Поняття права соц забезпечення
- •11. Методи права соц. Забезпечення.
- •12.Система права соц. Забезпечення
- •13.Функції права соц. Забезпечення.
- •14. Місце права соц.Забезпечення в системі права України
- •15. Принци пиправа соціального забезпечення.
- •16. Джерела права соціального забезпечення: поняття, зміст, види
- •17. . Поняття, основні ознаки, види правовідносин у сфері соціального забезпечення
- •18. Суб’єкти соціально-забезпечувальних правовідносин
- •19. Об’єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення
- •21. Процедурні правовідносини у сфері соціального забезпечення
- •22. Поняття і структура системи пенсійного права.
- •Поняття пенсій: ознаки, види та критерії їх розмежування.
- •24. Поняття та загальна характеристика єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за законодавством України
- •25. Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- •26. Поняття та загальна характеристика єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування за законодавством України
- •27. Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
- •28. Поняття стажу та його види в праві соціального забезпечення.
- •29. Загальний трудовий стаж, види діяльності, що зараховується в загальний трудовий стаж.
- •30. Спеціальний трудовий стаж. Види діяльності, що зараховується в спеціальний трудовий стаж.
- •31. Пільгове обчислення трудового стажу.
- •32. Підтвердження трудового стажу свідками.
- •33. Поняття страхового стажу та його значення для права соціального забезпечення.
- •Коефіцієнт страхового стажу.
- •34. Поняття пенсії за віком у солідарній системі, механізм призначення пенсій за віком у солідарній системі.
- •35. Умови призначення пенсій за віком працівникам, зайнятим на роботах за списком № 1.
- •36. Умови призначення пенсій за віком трактористам-машиністам.
- •37. Дострокові пенсії за віком.
- •38. Поняття пенсій за вислугу років. Особливості призначення пенсії за вислугу років.
- •39. Поняття пенсії по інвалідності та умови призначення пенсії у солідарній системі.
- •40. Поняття пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Загальна характеристика, відмінність від інших видів пенсії.
- •41. Надбавки і підвищення пенсій по інвалідності у солідарній системі.
- •42. Пенсії по інвалідності та у зв язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання
- •43. Звернення за призначенням пенсії. Заява про призначення пенсії. Порядок звернення, день звернення.
- •44. Загальні правила виплати пенсій.
- •45. Виплата пенсій особам, що перебувають на повному державному утриманні.
- •46. Види пенсійних виплат з коштів Накопичувального фонду.
- •48. Пенсійне забезпечення по інвалідності військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб. Умови призначення.
- •49. Пенсійне забезпечення в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб.
- •50. Пенсії за віком згідно зу «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- •51. Пенсійне забезпечення науково-педагогічних працівників.
- •52. Пенсії за особливі заслуги перед Україною.
- •53. Особливості пенсійного забезпечення державних службовців, народних депутатів України, посадових осіб місцевого самоврядування.
- •54. Особливості пенсійного забезпечення суддів, працівників прокуратури.
- •55. Концепція державної політики щодо регулюваня діяльності в сфері недержавного пенсійного забезпечення.
- •56. Правове регулювання недержавного пенсійного забезпечення, її поняття, структура.
- •57. Види недержавних пенсійних фондів, учасники та вкладники недержавних пенсійних фондів.
- •58. Порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії.
- •59. Схема функціонування недержавних пенсійних фондів. Рада пенсійних фондів.
- •60. Види пенсійних виплат, умови та порядок їх виплати
- •61. Поняття державних соціальних допомог, їх ознаки та види
- •62. Поняття та види державних соціальних допомог.
- •63. Поняття, види та загальна характеристика допомог з соціального забезпечення
- •64. Допомога в зв’язку з вагітністю та пологами, умови, розмір та порядок призначення.
- •65. Допомога при народженні дитини: умови, розмір та порядок призначення.
- •77. Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- •81. Тривалість виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах
- •84. Відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю
- •86. Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг
- •89. Соціальне обслуговування в системы соціального забезпечення
- •90. Поняття права соціального обслуговування, його предмет, методи та система
- •91. Поняття та види соціальних послуг
- •92. Професійна діяльність в сфері надання соціальних послуг (ліцензування)
- •93. Волонтерська діяльність у сфері надання соціальних послуг
- •94. Порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги
- •95. Поняття інвалідності та її правові наслідки
- •96. Правові засади реабілітації інвалідів
- •97. Види реабілітації інвалідів
- •98. Забезпечення населення технічними засобами реабілітації органами соціального захисту населення
- •99. Право на забезпечення інвалідів сгіецавтотранспортом
- •100. Забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування органами праці та соціального захисту населення
- •101. Загальні положення про територіальний центр соціального обслуговування
- •102. Умови та порядок здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру
- •103. Перелік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням соціально-побутової адаптації територіального центру
- •104. Перелік, умови та порядок надання соціальних послуг відділенням соціально-медичних послуг територіального центру
- •105. Перепік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування {надання соціальних послуг) стаціонарним відділенням для постійного або тимчасового проживання територіального центру
- •106. Перелік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру
- •107. Заклади інтернатного типу Міністерства соціальної політики України. Принципи та організація функціонування.
- •108. Умови та порядсж влаштування громадян похилого віку та ветеранів до стаціонарних установ Міністерства соціальної політики України
- •109. Соціальні послуги, що надаються фізичним особам закладами та установами Міністерства охорони здоров'я України.
- •110. Соціальні послуги, що надаються фізичним особам закладами та установами Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •111. Соціальні послуги біженцям
- •112. Соціальні послуги, що надаються особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- •113. Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •114. Види соціальних послуг, що надаються безробітним
114. Види соціальних послуг, що надаються безробітним
За Законом України ..Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами соціальних послуг є:
професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;
профорієнтація;
пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, утому числі шляхом падання роботодавцю дотації на створення додзткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;
інформаційні та консультаційні поаіуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації громадян є одним із видів соціальних послуг, зорієнтованих на забезпечення ефективної політики зайнятості населення, підвищення конкурентоспроможності особистості на ринку праці. Професійне навчання здійснюється лише у ліцензованих навчальних закладах.
Професійне навчання включає: підготовку незайнятих громадян, які не мають професії; перепідготовку робітників і спеціалістів за новими професіями та спеціальностями; підвищення кваліфікації незайнятого населення. Первинна професійна підготовка робітників - здобуття професійно-технічної освіти особою, яка раніше не мала робітничої професії, спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної діяльності. Перепідготовка робітників - професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які раніше здобули первинну професійну підготовку. Перепідготовка фахівців - одержання нової спеціальності, професії чи кваліфікації на основі раніше здобутої освіти та досвіду практичної роботи без підвищення освітньо-ква- ліфікаційного рівня. Підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою - розширення та поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і навичок за раніше набутою професією (спеціальністю), оволодіння новою технікою чи технологією; стажування - різновид підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою засвоєння особою кращого вітчизняного чи зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді, на яку претендує безробітний. Стажування проводиться на підприємстві, н організації, установі чи навчальному закладі.
Пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
Підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць. При пропонуванні підходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.
Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість мЛяців, - робота за спеціальністю, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання - інша оплачувана робота за спорідненою професією (спеціальністю). Для громадян, які працювали не за професією (спеціальністю) понад шість місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).
У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) протягом шести місяців безробіття підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей, здоров'я громадянина і колишнього досвіду, доступних для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності). При зміні громадянами професії (спеціальності) за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота як за новою,так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи.
Якщо громадяни відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи, то їх не можна вважати безробітними. Вони знімаються з обліку і їм протягом шести місяців надаються консультаційні послуги. Після закінчення шести місяців з дня зняття з обліку вони можуть зареєструватися повторно у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Організація оплачуваних громадських робіт
Оплачувані громадські роботи - це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності громадян, що не потребують спеціальної кваліфікації і виконуються на договірній основі. Такі роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість і сприяти соціальному розвитку регіону. Для організації оплачуваних громадських робіт можна використовувати на договірній основі тимчасову роботу на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) на строк до 2-х місяців. Не можуть вико ристовуватися під оплачувані громадські роботи вакантні робочі місця. Оплачувані громадські роботи є підходящою роботою для осіб, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності).
Оплачувані громадські роботи організовують місцеві державні адміністрації за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, на підприємствах комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах. Для проведення оплачуваних громадських робіт місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад створюють на підвідомчих підприємствах за рахунок коштів місцевого бюджету спеціальні додаткові робочі місця, в тому числі з гнучкими формами зайнятості, а також визначають умови та порядок створення таких робочих місць на інших підприємствах незалежно від форм власності і господарювання.
Організація сезонних робіт
Однією з форм сприяння зайнятості населення є участь в організації сезонних робіт. Сезонними вважаються роботи, які через природні і кліматичні умови виконуються не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців. Сезонні роботи передбачені у лісовій, торфяній та переробній галузях промисловості, лісовому і сільському господарстві, транспортно-дорожному комплексі та са- наторно-курортних закладах і закладах відпочинку. їх організовують підприємства, установи, організації за сприянням державної служби зайнятості і місцевих органів виконавчої влади для підвищення ефективності виробництва трудонедостатніх регіонів та прискорення їх економічного розвитку.
Направлення робітників на сезонні роботи проводиться центрами зайнятості за прямими договорами з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, які потребують додаткової робочої сили, і здійснюється на добровільних часадах. Державною службою зайнятості на сезонні роботи направляються громадяни, які звернулися до цієї служби за сприянням у працевлаштуванні. Переважне право на участь у сезонних роботах мають громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні.
Інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Професійна орієнтація - це комплексна науково обгрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з мегою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності.
Професійна орієнтація є соціально-економічною категорією за походженням, сутністю й показниками оцінки ефективності. За методами вирішення професійна орієнтація - це соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого-педагогі- чна проблема. Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвиткові здібностей і талантів людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров'я і виступає одним з найважливіших елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення.
Професійна орієнтація забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, сприяє підвищенню її соціальної та професійної мобільності, відіграє значну роль у профілактиці вимушеного безробіття. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно- кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.
Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення.
І Ірофесійна орієнтація включаєтакі елементи: професійна інформація,професій- н.і консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.
Професійна інформація система заходів щодо накопичення і розповсюдження відомостей про зміст і перспективи сучасних професій та вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного зростання, стан та потреби ринку праці, формування професійних інтересів, намірів та мотивацій особи.
Професійна консультація науково організована система взаємодії психолога- профконсультанта та особи, яка потребує допомоги у виборі або зміні професії чивиду діяльності, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів,стану здоров'я особи та з урахуванням потреб ринку праці.
Професійний добір система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння нею.
Професійний відбір система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення ступеня її придатності до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.
Професійна адаптація комплексна система заходів, покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві,успішному професійному становленню працівника.