55. Концепція державної політики щодо регулюваня діяльності в сфері недержавного пенсійного забезпечення.

З огляду на те що, проект Закону України „Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування” не містить процедури регулювання відносин державного контролю та нагляду за діяльністю накопичувальної системи, вважаємо за необхідне доповнити проект Закону України „Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування” наступними концептуальними засадами запровадження накопичувальної системи:

1. Кількість НПФ, які матимуть право працювати з коштами накопичувальної системи. (На наш погляд, їх повинно бути три, кожний з яких реалізує власну інвестиційну стратегію – зростаючу, збалансовану та консервативну).

2. Засновники НПФ. Засновником НПФ повинна бути держава в особі регуляторів, тому Ради таких фондів повинні бути сформовані з їх представників: Держфінпослуг, ДКЦПФР, НБУ та Мінпраці.

З точки зору регулювання та нагляду за особливостями накопичувальної системи проект Закону України „Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування” повинен також враховувати:

1. Роль і відповідальність Ради НПФ. Ради недержавних пенсійних фондів повинні бути сформовані з представників  державних регуляторів (ДКЦПФР, Держфінпослуг) і Мінпраці. Враховуючи соціальну гостроту проблематики, таким представникам повинні бути делеговані розширені (у порівнянні з НПФ третього рівня) повноваження та законодавчо передбачена відповідальність за результати діяльності.

Відповідно до чинного законодавства, Рада НПФ провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду та вирішує інші питання, віднесені статутом до компетенції ради цього фонду.

У функціонально-адміністративному аспекті рада може відігравати роль спільного органу регуляторів, діяльність яких потребує узгодження. У контексті розпорошеності підвідомчості Рада НПФ повинна відігравати роль з‘єднувальної ланки між НПФ та регуляторами.

2. Роль і відповідність  зберігачів. Аналіз практики функціонування діючих НПФ свідчить, що надзвичайно важлива роль зберігачів внаслідок глибоко прихованої афілійованості або застосування принципу „взаємної послуги” нівелюється їх досить формальним ставленням до контролю інвестиційних операцій. Причому контроль зазвичай обмежується формальним дотриманням інвестиційних процедур (переважно наявності належним чином оформлених і підписаних договорів, розпоряджень тощо) без аналізу сутності та  економічної доцільності операції.

На наш погляд, в накопичувальній системі наглядову функцію зберігача доцільно доповнити контролем за економічною доцільністю операцій (продаж активу по занизьких або купівля по зависоких цінах) з одночасним підсиленням його відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, пропонуємо закріпити на законодавчому рівні:

1. Концептуальні засади, яким повинна відповідати діяльність Рад НПФ, що беруть участь у накопичувальній системі, а саме:

– Рада повинна бути операційно незалежною, але, разом з тим, підзвітною перед зборами засновників у виконанні своїх обов‘язків і повноважень;

– Рада повинна мати адекватні повноваження та здатність виконувати свої функції та здійснювати свої повноваження внаслідок законодавчого закріплення механізмів оперативного контролю Рад за дотриманням інвестиційної декларації НПФ;

– Рада повинна забезпечити ясний, послідовний та несуперечливий наглядовий процес;

– члени Ради повинні відповідати найвищим професійним стандартам.

2. Вимоги щодо керівників і фахівців суб‘єктів, що обслуговують НПФ. Враховуючи особливості накопичувальної системи, до професійних якостей і ділової репутації керівників професійного адміністратора та компанії з управління активами, що обслуговують НПФ повинні бути сформульовані підвищені вимоги порівняно з аналогічними вимогами до керівників і фахівців системи недержавного пенсійного забезпечення, а саме:

а) повна вища освіта та стаж роботи у сфері ринків фінансових послуг не менше 10 років;

б) досвід роботи на керівних посадах не менше 3 років.

3. Роль і відповідальність зберігача через законодавче закріплення механізмів оперативного контролю Рад за операціями з пенсійними активами та отримання інформації про їх вартість від зберігачів.

З цією метою пропонуємо утворити міжвідомчу робочу групу з питань розробки змін до проекту Закону України від 29.12.2006 р. № 2854 „Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування” у складі представників ДКЦПФР, Держфінпослуг, НБУ, Мінпраці, Української асоціації інвестиційного бізнесу, Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, представників проекту USAID „Розвиток ринку капіталу”, Національного інституту стратегічних досліджень тощо.

4. Відбір адміністраторів для недержавних пенсійних фондів на тендерній основі. При цьому критерії відбору повинні бути сформульовані для адміністраторів, а не НПФ. В якості таких критеріїв можуть виступати:

– досвід роботи на ринку (адміністрування певної кількості персональних рахунків (наприклад 50 тис.)  протягом певного терміну (наприклад трьох років);

– професійна репутація (відсутність санкцій, накладених державними регуляторами);

– фінансова спроможність:

а) розмір власного капіталу не менш певної суми, але більше мінімально встановленого рівня;

б) дотримання законодавчих вимог до якості капіталу (відсутність „сміттєвих” активів у власному портфелі).

5. Централізованість збирання пенсійних внесків через Пенсійний фонд України.

6. Встановлення, що інструментами інвестування коштів повинні бути вкладення в державні банки (депозити, ощадні сертифікати), державні цінні папери (первинне розміщення), облігації та акції вітчизняних підприємств (первинне розміщення), інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України.