107. Заклади інтернатного типу Міністерства соціальної політики України. Принципи та організація функціонування.

У системі соціального захисту населення існують стаціонарні соціально-медичні установи чотирьох типів:

а) будинки-інтернати для осіб похилого вікута інвалідів, геріатричні будинки- інтернати, пансіонати для ветеранів війни та праці;

б) психоневрологічні інтернати;

в) дитячі будинки-інтернати чотирьох профілів;

г) спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого вікута інвалідів.

Будинки-інтернати загальногоітуе стаціонарними соціально-медичними уста­новами для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслугову­вання. Вказані інтернатні установи забезпечують умови, що сприяють адаптації гро­мадян похилого віку та інвалідів у новому середовищі.

Серед інтернатних установ загального типу виділені геріатричні пансіонати (будин- ки-інтернати, відділення) призначені для проживання осіб з вираженими віковими по­рушеннями психіки; пансіонати - це стаціонарнцустанови інтернатного типу з підвище­ними комунально-побутовими умовами проживання в них ветеранів війни та праці.

Правова основа: Типове положення про будинок-інтернат для громадян похи­лого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 року за № 549.

До другого типу відносяться психоневрологічні інтернати, які є стаціонарними соціально-медичними установами, призначені для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побу­тового і медичного обслуговування.

Ці інтернати забезпечують умови, що сприяють соціально-психологічній реабі­літації, адаптації підопічних у новому середовищі та організації їх трудотерапії.

Правова основа: Типове положення про психоневрологічний інтернат, затвер­дженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29 грудня 2001 року за № 549.

До третього типу належать дитячі будинки-інтернати, які є соціально-медични- ми установами для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побуто­вого і медичного обслуговування.

Основними профілями цих інтернатів є:

- будинки-інтернати і профілю для дітей з фізичними вадами і нормальним інте­лектом дошкільного та шкільного віку, для яких самостійне пересування є значно утру­дненим або неможливим, які частково себе обслуговують (змішані за статтю);

- будинки-інтернати, де можуть одночасно функціонувати:

а) відділення ІІ профілю-для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які мо­жуть самостійно пересуватись і обслуговуватись (роздільні за статтю);

б) відділення III профілю-для фізично здорових дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і не можуть самостійно обслугову­ватись (роздільні за статтю);

в) відділення IV профілю - для дітей різного ступеня розумової відсталості, які мають складні фізичні вади, не можуть самостійно пересуватисьта обслуговуватись (змішані за статтю).

Правова основа: Типове положення про дитячий будинок-інтернат, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29 грудня 2001 року№ 549.

До четвертого типу відносяться спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів-це м едико-соціальні установи системи праці та соціаль­ного захисту населення для постійного проживання громадян похилого віку та інва­лідів, що звільнилися з місць позбавлення волі і за якими відповідно до чинного зако­нодавства встановлено адміністративний нагляд, а також для тих осіб, які напра­вляються з приймальників-розподільників, раніше судимих або неодноразово притя­гуваних до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, і які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

На практиці спеціальні будинки-інтернати розглядають як спеціалізовані інтер­натні установи для осіб з девіантною поведінкою (з кримінальним ухилом).

Особливістю правового положення цих будинків-інтернатів є те, що вони утворю­ються, перепрофілюються та закриваються рішенням Кабінету Міністрів України за по­данням Міністерстві соціальної політики України. Цілодобову охорону громадського порядку в спеціальних будинках-інтернатах забезпечують органи внутрішніх справ.

Правова основ?: Положення про спеціальний будинок-інтернатдля престарілих та інвалідів, затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 2 березня 1990 року за № 49.

Принципи організації та функціонування стаціонарних установ

Організація і функціонування стаціонарних установ системи праці та соціально­го захисту населення здійснюється на науково обґрунтованих принципах. До них відносяться, зокрема, такі:

а) розміщення рудинків-інтернатів у залежності від потреб окремих регіонів та здійснення по Відношенню до них єдиної загальнодержавної політики.

б) здійснення спеціалізації в обслуговуванні різних категорій осіб.

в) надання, порЯД з іншими, реабілітаційних послуг, що дають можливість дося­гти і підтримувати оптимальний для себе рівень самостійності й життєдіяльності.