13.2. Контроль за надходженням і використанням грошових доходів

Капітал, інвестований в активи підприємства, повинен при­носити дохід (прибуток), передбачений фінансовим планом. Фінан­совими результатами діяльності оцінюється економічна доцільність функціонування підприємства. Тому надходження і витрачання грошових доходів, фінансові результати діяльності (прибуток або збиток) та чинники впливу на його величину повинні постійно бути в полі зору, підлягати контролю й аналізу.

Всі види грошових доходів і напрями їх використання, перед­бачені у фінансовому плані, підлягають оперативному і підсумко­вому контролю.

Оперативний контроль здійснюється з метою забезпечення по­вноти і своєчасності надходження грошових доходів, передбачених балансом грошових потоків (платіжним календарем), раціонального їх використання, ув'язування позитивних і негативних грошових потоків, забезпечення чистого або бездефіцитного грошового пото­ку. В процесі контролю і аналізу руху грошових потоків ведуться пошуки шляхів його прискорення і на цій основі забезпечення підприє­мству платоспроможності й фінансової стійкості.

В порядку підсумкового контролю за даними Звіту про рух гро­шових коштів (додаток до П(с)БО 4) необхідно простежити рух грошових потоків за видами діяльності: операційної, інвестицій­ної і фінансової, проаналізувати напрями використання чистих над­ходжень, оцінити їх вплив на фінансовий стан підприємства, вжи­ти заходів щодо збалансування чистого руху грошових потоків з таким розрахунком, щоб надходження дещо перевищували видат­ки, був достатній резерв абсолютно ліквідних активів.

Особлива увага приділяється контролю фінансових результатів діяльності підприємства за відповідний квартал (наростаючим підсумком) за даними Звіту про фінансові результати (додаток до П(с)БО 3). В процесі контролю проводиться аналіз структурних змін доходів, витрат і прибутку:

а) залежно від характеру отримання доходів:

• від операційної діяльності (від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг);

• від участі в капіталі (від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства. Облік яких ведеться методом участі в капіталі);

• від інших фінансових вкладень ( дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій, окрім тих, що обліковуються методом участі в капіталі);

• від інших операційних доходів.

б) за видами діяльності:

• від виробничої діяльності;

• від торговельної діяльності;

• від надання послуг;

• та інших напрямів діяльності.

У процесі контролю доходів від операційної діяльності необхідно перевірити:

• повноту і своєчасність надходження доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• правильність віднесення витрат на собівартість реалізова­ної продукції (товарів, робіт, послуг);

• раціональність використання валового прибутку;

• оптимальність операційних витрат.

Аналіз фінансових результатів від операційної діяльності не­обхідно проводити за галузями діяльності в розрізі структурних підрозділів і по підприємству в цілому. Не менш важливо перевірити:

• ефективність інвестиційної діяльності;

• ефективність фінансових інвестицій;

• своєчасність і повноту сплати податку на прибуток;

• ефективність використання чистого прибутку;

• ефективність використання нерозподіленого прибутку.

На основі Звіту про фінансові результати (додаток до П(с)БО 3) доцільно скласти комбіновану таблицю за формою плану доходів, вит­рат і прибутку, доповнивши її графами відхилення суми і рівня фактичних даних від планових і за минулий період та визначити:

• структурні зміни доходів, витрат і прибутку за аналізуючий період;

• вплив основних чинників на величину операційного прибут­ку і прибутку від звичайної діяльності;

• розрахувати коефіцієнт маржинального прибутку;

• узагальнити матеріали аналізу, розробити заходи щодо підви­щення кінцевого фінансового результату діяльності.

Відхилення рівнів доходів і витрат звітного періоду від базово­го і минулого періодів дають можливість визначити їх вплив на фінансові результати від операційної і звичайної діяльності та на чистий прибуток (збиток) підприємства. На величину операційного прибутку (ОП) впливають такі чин­ники:

• обсяг обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг) (О);

• непрямі податки, що включаються в ціну продукції (товарів, робіт, послуг) (НП);

• інші вирахування з доходу (ІВД);

• собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (С);

• інші операційні доходи (ІОД);

• операційні витрати (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) (ОВ).

Виходячи з вище наведеного фінансовий результат від операцій­ної діяльності (прибуток або збиток) визначається за формулою:

±ОП=О-НП-ІВД-С+ІОД-ОВ, (13.1)

де ОП- операційний прибуток (+),операційний збиток (-).

Позитивно впливає на величину операційного прибутку ріст обсягу обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів, зниження собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), операційних витрат, непрямих податків та інших вирахувань з доходу. Зворотна тенденція назва­них показників негативно впливає на фінансові результати опера­ційної діяльності і може призвести до збитковості.

Доцільно контролювати величину впливу обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на операційний прибуток, вплив собівартості та величину впливу решти чинників. (Застереження для аналітиків: щоб забезпечити балансову ув'язку сумового ефекту (+) чи втрат (-) необхідно визначати рівень скла­дових з точністю до 0,01%, а оборот від реалізації до 0,1 тис.грн.).

Оскільки операційний прибуток повинен бути основною скла­довою прибутку від звичайної діяльності, а збиток засвідчує не­ефективність основної діяльності як такої, що призводить до втрати власного капіталу, то підприємству доцільно всебічно проаналізу­вати всі чинники впливу на фінансовий результат від операційної діяльності, використовуючи дані оперативного і бухгалтерського обліку (проаналізувати закупівельні ціни, надбавки, витрати тощо).

Детальному аналізу підлягають операційні витрати. Їх аналіз доцільно провести за обліковими статтями витрат, використовую­чи дані аналітичного обліку і планові показники. На основі групової аналітичної таблиці структури витрат необхідно визначити вплив кожної статті витрат на загальну величину і рівень операційних витрат і прийняти управлінські рішення щодо їх оптимізації. В умовах зростання обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для прийняття рішень щодо оптимізації витрат доцільно операційні витрати (ОВ) в залежності від ступеня реагування на зміну величини обороту поділити на змінні (ОВЗ) і умовно-постійні (ОВП). Склад змінних і умовно-постійних витрат висвітлено у § 5.3 курсу лекцій.

Розподіл операційних витрат на змінні і умовно-постійні дозво­ляє переглянути витрати на 1 тис. грн. реалізованої продукції (това­рів, робіт, послуг), визначити величину отриманого маржинально-го прибутку, розрахувати коефіцієнт маржинального прибутку (% маржинального прибутку до обороту від реалізації продукції) та спрогнозувати фінансовий результат від операційної діяльності за умов можливого збільшення чи зменшення обсягів обороту.

Сукупний маржинальний прибуток (СМП), отриманий підпри­ємством, може бути визначений двома способами за такими фор­мулами:

СМП = ВП – ОВЗ, (13.2)

СМП = ОВП + ОП (13.3)

Коефіцієнт сукупного маржинального прибутку (КСМП) визначається за формулою:

КСМП = СМП / О (13.4)

З допомогою коефіцієнта сукупного маржинального прибутку можна визначити:

- величину обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що забезпечить підприємству беззбитковість опе­раційної діяльності;

- прибуток за умови збільшення обороту;

- прибуток, втрачений за умови скорочення обороту. Визначення величини обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), при якому підприємство буде беззбитковим, тобто не отримає прибутку і не потерпить збитків, а лише покриє обсяг постійних витрат, є дуже важливим. Для новостворюваних підпри­ємств - це стартовий рівень діяльності, а для функціонуючих підприємств це межа, нижче якої не слід знижувати обсяги діяль­ності оскільки наступить процес "проїдання" власного капіталу.

Важливо також проаналізувати доходи і ви­трати від інвестиційної і фінансової діяльності, якщо вони мали місце, та інші доходи і витрати, які вплинули на величину прибут­ку від звичайної діяльності, звернути увагу на величину чистого прибутку, його достатність (недостатність) для втілення у життя фінансової стратегії у майбутньому (наступному) періоді.

При багатогалузевій операційній діяльності суб'єкта господа­рювання аналіз доходів, витрат і прибутку доцільно проводити за галузями діяльності з тим, щоб виявити "вузькі" місця та прийня­ти управлінські рішення щодо їх уникнення.