12.4. Характеристика фінансового бюджету підприємств

Про­гнозування грошових потоків дає змогу визначити майбутні грошові надходження підприємства та його витрати. Такий про­гноз забезпечує контроль за майбутніми грошовими потоками. Бюджет грошових коштів — це план грошових надходжень і платежів. Принципово важливим у бюджетуванні руху грошових коштів є визначення часу (терміну) фактичних надходжень і пла­тежів. Бюджет грошових коштів підприємства складає фінансовий відділ. Бюджет складається на місяць, декаду, що дає можливість урахувати сезонні коливання грошових надходжень. Грошові по­токи підприємства забезпечують його ліквідність. Прогнози гро­шових потоків є більш достовірними на найближчий час, ніж на далеку перспективу. Побудова бюджету грошових коштів почина­ється з аналізу надходжень за реалізовану продукцію.

Розгляньмо порядок формування бюджету грошових коштів під­приємством. Основну частину продажу підприємство здійснює в кре­дит, і надходження грошей на її поточний рахунок відкладається на строк, визначений умовами угоди з покупцем продукції. Фірма надає своїм покупцям відстрочку платежу на 30 днів; 90% продажу здійсню­ються в кредит, 10% — з негайною оплатою. 90% залишку заборгова­ності оплачується через місяць, і до 10% — через два місяці після ви­ставлення рахунка. За цих умов, якщо в січні було продано товарів на 250 тис. дол., то заборгованість у 25 тис. грн погашається негайно. З 225 тис. грн, що становлять 100% залишку за кредитною угодою 90% (або 202,5 тис. дол.) мають надійти в лютому і 10% (або 22,5 тис. дол.) — у березні. Аналогічно обчислюються грошові надходження в інші міся­ці. Фахівці фінансового відділу фірми повинні враховувати можливі за­тримки з оплатою. У періоди економічних спадів строки оплати стають тривалішими, а частка безнадійних боргів збільшується. Тому бюджет грошових коштів має грунтуватися на реальній ринковій ситуації.

Грошові кошти, що надходять від продажу продукції (робіт, послуг), використовуються підприємством і, відповідно, відо­бражають їх витрати.

Розпис витрат використовується для прогнозування суми чи­стих грошових потоків, а також складання бюджету грошових доходів і витрат на кожний місяць. Сума чистих грошових по­токів може бути позитивною (надлишки) і негативною (дефі­цит). Сальдо чистого грошового потоку на початок місяця збільшується на суму вхідного грошового потоку і зменшується на суму вихідного грошового потоку поточного місяця. У такий спосіб визначається залишок чистого грошового потоку на по­чаток наступного місяця. У спрощеному вигляді цей бюджет можна представити так:

Бюджет грошових коштів

1. Грошові кошти на початку періоду.

2. Надходження грошових коштів:

• від користувачів;

• грошові кошти в споживачів.

3. Витрати грошових коштів:

• на основні матеріали;

• на оплату праці основного персоналу;

• загальновиробничі витрати;

• витрати на збут та управління;

• податок на прибуток;

• закупівля обладнання;

• дивіденди;

• разом.

4. Надлишок (дефіцит) грошових коштів.

5. Фінансування:

• отримання позики;

• погашення позики;

• виплата відсотків;

• разом.

6. Грошові кошти на кінець періоду.

Для підтримки ліквідності підприємство може залучати зов­нішні джерела фінансування. Можливі джерела короткострокового фінансування представ­лені на рис. 3.

Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок коро­ткострокового кредиту також іншими способами — відстрочити капітальні витрати або продати частину активів. За надмірних

залишків грошових коштів і сприятливої ситуації на фондовому ринку ці залишки можна спрямовувати на купівлю цінних папе­рів, які завжди можна реалізувати в разі необхідності. Плануван­ня бюджету грошових надходжень і витрат підприємства корисне саме тим, що бюджет допомагає запобігти можливим неплатежам покупців продукції.

Рис. 12.3. Вибір джерел фінансування

Варіанти прогнозів ураховують зниження або зростання про­дажу, скорочення або продовження часу між пред'явленням ра­хунка до сплати та його оплатою.

Бюджет (капітальних, фінансових) інвестицій. Бюджету­вання капітальних інвестицій відображає планові витрати, вибір проектів та джерел фінансування. Бюджетування капітальних ін­вестицій спрямовує розвиток підприємства та ефективність його діяльності.

Бюджет капітальних інвестицій на основі вибраного крите­рію рентабельності інвестицій визначає, які довгострокові ак­тиви необхідно придбати або побудувати. Бюджет капітальних інвестицій впливає на бюджет руху грошових коштів, прогноз прибутків і збитків (фінансових результатів) на бюджетний бух­галтерський баланс (змінюючи величину основних засобів та ін­ших довгострокових активів).

Бюджетування капітальних інвестицій здійснюється з ураху­ванням аналітичних показників їхньої економічної ефективності: періоду окупності інвестицій; внутрішньої ставки доходу (стан­дартний внутрішній коефіцієнт прибутковості); чистої теперіш­ньої вартості; індексу рентабельності.

Прогнозний бухгалтерський баланс характеризує зміни фі­нансового і' майнового стану підприємства за умови виконання передбачених бюджетами господарських і фінансових операцій.

Прогнозний баланс комерційної діяльності підприємства складається методом визначення відсоткового відношення ак­тивів до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух акти­вів підприємства впливають зміни обсягу реалізації. За ско­рочення обсягу продажу зменшується сума активів і, навпаки, за зростання продажу постає необхідність у збільшенні суми

активів.

У разі використання цього методу активи поділяють на такі, що на них впливають зміни обсягу продажу (вони називаються спонтанними), і активи, незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу. Так, дебіторська заборго­ваність, товарно-матеріальні запаси прямо пов'язані зі зменшен­ням або збільшенням продажу.

Статті пасиву балансу визначаються аналогічно через зміни, що відбуваються. Так, збільшення кількості зайнятих працівників веде до зростання показника «нарахована, але не виплачена заро­бітна плата», зростатиме оподаткування. Для розрахунку прогно­зного балансу необхідно передовсім проаналізувати баланс за попередній рік.

Розрахунок статей балансу, що прогнозувався підприємством на кі­нець планового року. Спочатку обчислюють відсоткові відношення спонтанних статей балансу на кінець року до суми продажу. Якщо стаття балансу «грошові кошти» дорівнює 10 млн дол. на 500 млн дол. продажу, тобто становить 2% від продажу, то для визначення цієї суми за балансом на кінець планового року прогнозований обсяг продажу необхідно помножити на визначений відсоток. У такий спосіб обрахо­вуються всі статті активів і пасивів та їхня загальна сума.

Цей розрахунок можливий у разі задовільного фінансового стану підприємства і належного рівня запасів сировини, а також дебіторської заборгованості. Коли прогнозується зміна активів і пасивів, то й прогнозовані активи/пасиви обчислюються з ураху­ванням відсотка їхнього зростання чи падіння.

Якщо сума розрахованих пасивів не покривається наявними активами, то підприємству необхідно знайти джерела покриття різниці між пасивами та активами, тобто або збільшити власний капітал, або вдатися до збільшення заборгованості. Під час ви­значення джерел фінансування враховується структурна політика щодо формування капіталу.

Підприємство уклало договір із власниками облігацій про підтримку відсоткового співвідношення заборгованості й активів на рівні 50%, а отже, половина активів підприємства може бути покрита заборгованіс­тю. Крім цього, підприємство може зобов'язатися підтримувати поточ­ний коефіцієнт ліквідності на рівні 2,5 або вище. Таким чином, умови договору, підписаного підприємством, є обмеженнями за визначення додаткових джерел фінансування. Обмеження можуть бути пов'язані із зобов'язаннями перед акціонерами.