Загальна схема для розробки комплексної професіограми

1. Яку назву носить робота і в чому вона полягає (її істотні характеристики)?

2. Яка ефективність (основні критерії ефективності) та мета роботи?

3. Що є предметом праці (над чим працюють)?

4. Яким способом (як) виконується робота (в чому полягає технологічний процес)?

5. На підставі чого виконується робота (нормативна або виробнича документація)?

6. Які конкретні критерії оцінки праці?

7. Яка необхідна кваліфікація?

8. За допомогою яких засобів виконується робота?

9. В яких умовах виконується робота (територіальних, гігієнічних, естетичних)?

10. Яка організація праці (графік роботи, трудові зміни, баланс праці та відпочинку)?

11. Яке кооперування праці (хто, що і з ким робить)?

12. Яка інтенсивність праці?

13. Який ступінь ризику та відповідальності праці?

14. Який ступінь впливу праці на працівника (ступінь корисності / шкідливості)?

15. Яка користь для працівника (заробітна плата, премії, суспільне визнання тощо)?

Психограма повинна відображати вимоги та характеристики мотиваційних, когнітивних, емоційно-вольових, характерологічних та інших професійно важливих якостей суб’єкта праці, які визначаються на основі професіограми. Для цього відповідно до певного опису професійних дій та вимог до них визначаються властивості особистості, які забезпечують реалізацію такої дії та визначають міру важливості різних психічних функцій для досягнення кінцевого ефекту трудового процесу. Такий аналіз дозволяє отримати середню оцінку значущості кожної психічної функції у забезпеченні окремих робочих операцій та трудового процесу в цілому. На основі такої оцінки визначаються вимоги до професійно важливим якостям особистості.

На основі характеристик, що визначаються відповідно психограмою та професіограмою виділяють наступні основні фактори, які впливають на ефективність трудової діяльності.

1. Суб’єктивні фактори (визначаються психограмою):

а) стан працівника;

б) рівень підготовленості;

в) професійно важливі якості – ПВЯ;

г) мотивація працівника.

2. Об’єктивні фактори (визначаються професограмою):

а) організація діяльності та робочого місця;

б) санітарно-гігієнічні;

в) психофізіологічні;

г) естетичні;

д) соціально-психологічні.

Виявлення та аналіз даних факторів дозволяє запропонувати певні рекомендації з удосконалення праці конкретних професіоналів.

А. І. Зеліченко та А. Г. Шмельов виділили систему зовнішніх та внутрішніх мотиваційних факторів праці, які дозволяють не тільки аналізувати конкретну трудову діяльність, але й виділяти основні мотиви вибору тих або інших професій.

1. Зовнішні фактори:

• тиск: рекомендація, вказівки з боку інших людей, поради, а також приклади героїв кіно, літературних персонажів тощо; вимоги об’єктивного характеру (служба в армії, матеріальне положення сім’ї ...); індивідуальні об’єктивні обставини (стан здоров’я, здібності ...);

• тяжіння – відштовхування: приклади з боку безпосереднього оточення людини, з боку інших людей; перемінні еталони соціального успіху ” (моди, престижу);

• інерції: стереотипи наявних соціальних ролей (сімейні, неформальні групи...); звичні заняття (ті, що виникли під впливом шкільних предметів, захоплень...).