
- •Передмова
- •Тема 1. Поняття і структура діяльності
- •1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
- •1.2. Рівні поведінки
- •Психічна регуляція поведінки різних рівнів
- •1.3. Людська діяльність як особлива форма людської активності
- •1.4. Психологічна структура діяльності
- •Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності
- •2.1. Поняття, функції і види потреб
- •Функції потреб
- •Види потреб
- •2.2. Поняття і види мотивів
- •Види мотивів
- •2.3. Теорії мотивації діяльності
- •2.4. Ієрархія потреб особистості
- •Потреби в порядку їхньої послідовності
- •Піраміда ієрархії потреб особистості (за а.Маслоу)
- •Тема 3. Операційний компонент діяльності
- •3.1. Поняття, психологічна структура і види дій
- •Психологічні компоненти дії
- •Види дій
- •3.2. Поняття, види і властивості операцій
- •Види операцій
- •Властивості операцій
- •3.3. Поняття, властивості і види рухів
- •Властивості рухів
- •Види рухів
- •3.4. Інтеріоризація та екстеріоризація дій
- •Поетапне формування розумових дій
- •3.5. Поняття, структура, формування навички
- •Формування навичок
- •Структура навички
- •Види вправлянь
- •Етапи формування навички
- •3.6. Взаємодія навичок
- •Види переносу навичок
- •3.7. Поняття, етапи формування умінь
- •Етапи формування умінь
- •Тема 4. Психологічні механізми когнітивної діяльності
- •4.1. Перцептивна діяльність
- •Структура перцептивної діяльності
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •4.2. Мнемічна діяльність
- •Теорії пам’яті
- •Структура мнемічної діяльності
- •Характеристика запам’ятання
- •Види запам’ятання
- •Характеристика збереження і забування
- •Види збереження
- •Характеристика процесу відтворення
- •Види відтворення
- •Індивідуальні відмінності мнемічної діяльності
- •Індивідуальні властивості мнемічної діяльності
- •4.3. Мислительна діяльність
- •Структура мислительної діяльності
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненті мислення
- •Формальні (операційні) компоненти мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •4.4. Імажитивна діяльність
- •Структура імажитивної діяльності
- •Психологічна природа імажитивної діяльності
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
- •Креативність особистості
- •Тема 5. Психологічні механізми регуляції діяльності: атенційна регуляція діяльності
- •5.1. Психологічна природа уваги
- •Функції уваги
- •Фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Види уваги
- •Психологічні властивості видів уваги залежно від характеру походження та способу здійснення
- •5.3. Властивості уваги
- •Тема 6. Психологічні механізми регуляції діяльності: емоційно-вольова регуляція діяльності
- •6.1. Психологічна природа волі
- •Структура саморегуляції
- •Функції волі
- •6.2. Види і структура вольових дій
- •Структура простої вольової дії
- •Структура складної вольової дії
- •6.3. Вольові якості особистості
- •6.4. Поняття про емоції та почуття
- •Визначення емоцій та почуттів
- •Взаємозв’язок емоцій та почуттів
- •6.5. Механізм емоційної регуляції поведінки
- •6.6. Види емоцій та почуттів Види почуттів
- •Види емоцій
- •Тема 7. Особистість як суб’єкт діяльності
- •7.1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •Рівні репрезентації особистості
- •7.2. Фактори розвитку особистості
- •7.3. Структура особистості
- •Фактори розвитку підструктур особистості
- •Структура особистості (за з. Фрейдом)
- •Структура особистості (за н.І.Рейвальд)
- •Спрямованість
- •Спрямованість
- •Тема 8. Індивідуальний стиль діяльності
- •8.1. Психологічна сутність індивідуального стилю діяльності
- •8.2. Темперамент: поняття, психофізіологічна природа, прояв у діяльності
- •Властивості психічних явищ
- •Прояв темпераменту особистості у діяльності
- •8.3. Характер: поняття, психологічна природа, структура, властивості
- •Психологічна природа характеру
- •Структура характеру
- •Форма характеру
- •Властивості характеру
- •8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види
- •Психологічна природа здібностей
- •Детермінація здібностей
- •Види здібностей
- •Тема 9. Види діяльності: гра
- •9.1. Різні підходи до психологічної природи гри
- •9.2. Психологічні особливості гри як виду діяльності
- •Психологічні характеристики гри
- •9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
- •9.4. Значення гри у психічному розвитку особистості
- •Тема 10. Види діяльності: научіння, учіння, навчання
- •10.1. Поняття та види научіння
- •Види научіння
- •10.2. Поняття і типи учіння
- •10.3. Поняття і види навчання
- •Ситуація готового надання
- •Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
- •Ситуація природного саморуху.
- •Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
- •11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
- •11.2. Суспільна природа праці
- •11.3. Психологічні ознаки праці
- •11.4. Поняття і структура професійної діяльності
- •Структура професійної діяльності
- •Класифікація різних видів професійної діяльності
- •11.5. Професіографія
- •Загальна схема для розробки комплексної професіограми
- •Зовнішні фактори:
- •Внутрішні фактори:
- •11.6. Професійна придатність і професійне становлення особистості Професійна придатність
- •Професійне становлення особистості
- •Фактори професійної самоактуалізації
- •Успіх у професійній діяльності
- •Динаміка професійного успіху
- •Психотехніка професійного успіху
- •Початок професійної діяльності
- •Рівень мотивації робітника та професійний успіх
- •Ефективний темп професійного успіху
- •Прогнозування та професійний успіх
- •Фактор цілеполягання на професійний успіх
- •Успішні стратегії побудування професійної кар’єри
- •Тема 12. Соціально-психологічні механізми професійної діяльності
- •12.1. Поняття і види груп Поняття про групу
- •Види груп
- •12.2. Внутрішньогрупові процеси у малій шрупі
- •Види взаємодії у групі
- •Фази розвитку особистості в умовах групової взаємодії
- •Соціально-психологічний клімат групи
- •12.3. Структура соціальної влади малої групи
- •Психологічна сутність феномену лідерства
- •Психологічна сутність феномену керівництва
- •Авторитет керівника
- •12.4. Стилі керівництва
Ситуація готового надання
Дії того, хто навчає: подання інформації у готовому вигляді (правила, теоретичні положення, зв’язки тощо);
Дії того, кого навчають: дії за готовими зразками та правилами.
Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
Дії того, хто навчає: надання проблемної ситуації, тобто такої, що по відношенню до неї у того, кого навчають не існує готових способів розв’язання, поетапний та підсумковий контроль процесу розв’язання;
Дії того, кого навчають: розв’язання проблемної ситуації під управлінням того, хто навчає.
Ситуація природного саморуху.
Дії того, хто навчає: надання проблемної ситуації, тобто такої, що по відношенню до неї у того, кого навчають не існує готових способів розв’язання, тільки підсумковий контроль процесу розв’язання;
Дії того, кого навчають: самостійне розв’язання проблемної ситуації.
Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
На особливу увагу заслуговує визначення сутності поняття «праця» саме як психологічної категорії та з’ясування відмінностей від його розуміння в інших галузях науки.
Отже в психології праця, як один з основних видів діяльності визначається так: цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона за допомогою знарядь праці впливає на оточення та використовує його з метою створення предметів, що необхідні для задоволення її потреб. |
Тобто праця є специфічною видовою поведінкою людини, що забезпечує її виживання, як особисте, так і суспільне.
Метою трудової діяльності можуть бути як речі, за допомогою яких людина безпосередньо задовольняє власні потреби, так і речі, що необхідні для створення таких речей:
хліб, машини, меблі, знаряддя, одежа тощо;
енергія, (тепло, світло, електроенергія);
засоби інформації (книги, газети, кіно, телебачення);
ідеологічні продукти (наука, мистецтво, ідеологія);
дії, які організують поведінку і працю людей (управління, контроль, охорона, навчання, виховання).
При цьому несуттєво, чи потрібен вироблений людиною продукт для задоволення його власних потреб. Достатньо, якщо цей продукт потрібен суспільству в цілому. Відповідно до цього цілі трудової діяльності людини не визначаться його особистими потребами. Вони задаються їй суспільством, а сама праця приймає форму виконання певного суспільного завдання. Таким чином, трудова діяльність людини за своїм характером є суспільною. Це виявляється в наступному:
по-перше, завдяки розподіленню праці в сучасному суспільстві жодна людина не виробляє того, що їй потрібно;
по-друге, людина майже ніколи не приймає участь у виробництві продукту від початку до кінця.
Тому все що потрібно людини для життя, вона повинна отримувати від суспільства в обмін на свій труд.
11.2. Суспільна природа праці
Потреби людини задовольняються не її власною працею, а суспільством. Як це відбувається, визначається системою виробничих відносин у суспільстві. Отже, виробництво будь-якого продукту є одночасно і виробництвом певних відношень людей в процесі трудової діяльності, розподілу, обміну і споживання його продуктів.
З психологічної точки зору для виготовлення будь-якого продукту має бути використана праця багатьох людей, тобто колективна праця, яку О. М. Леонтьєв характеризує наступним чином:
Це розподілена праця, в процесі якої кожна людина виконує окремі трудові операції, які окремо, самі собою, не мають сенсу.
У колективній праці результат діяльності кожної людини є проміжним результатом праці. При цьому для окремої людини цей проміжний результат праці виступає як самостійна мета, тому у складі колективної праці діяльність окремої людини визначається як окрема трудова дія.
В плані психічного відображення дана діяльність супроводжується переживанням смислу дії.
Координація колективних дій здійснюється через спілкування між учасниками колективної праці.
Виходячи з цього можна констатувати, що дія, яку виконує людина в процесі трудової діяльності визначається не біологічною потребою, а постановленою виробничою метою і її (людини) відношеннями до інших людей в процесі реалізації цієї мети.