4. Класифікація податків, її ознаки.

Систематизація та групування податкових платежів за однорідними ознаками, із присвоєнням їм певних найменувань, називається податковою класифікацією.

Податкова класифікація застосовується як засіб для встановлення зв'язків між податковими платежами і має важливе значення для здійснення податкового контролю та забезпечує дотримання податкової дисципліни.

Економічно обґрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув'язці та охопленні об'єктів і суб'єктів оподаткування, визначенню вектора впливу податків на соціально - економічний розвиток держави.

Для того, щоб визнати будь-яку класифікацію задовільною, необхідно, щоб ознака, за якою відбувається розподіл була суттєвою та чітко визначеною, щоб отримані групи охоплювали всі без виключення явища.

Таким чином, економічно обгрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув'язці та охопленню об'єктів і суб'єктів оподаткування, визначенню вектору впливу податків на соціально-економічний розвиток держави.

Вагомого обґрунтування та значення набув поділ податків залежно від суб'єкта оподаткування (з юридичних осіб та з фізичних осіб), оскільки він визначає перелік податків, що сплачуються конкретним платником та характеризує роль кожного платника у процесі перерозподілу ВВП. Отже, податки з юридичних та фізичних осіб - це встановлена законом примусова форма отримання державою частки вартості валового внутрішнього продукту від юридичних та фізичних осіб, фінансовий гарант ефективного виконання державою її функцій та інструмент регулювання економічного розвитку.

5. Види прямих податків. Переваги та недоліки прямих податків.

Прямими податками виступають ті, що стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків, які є власниками цих доходів або майна. Тобто, розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Більше їх платять ті члени суспільства, які мають вищі доходи. Порівняно з непрямими податками, прямі податки більш прогресивні, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу.

Види прямих податків:

- реальні податки: (від англ. real - майно), що передбачають оподаткування майна незалежно від доходів його власників, тобто первинним тут виступає об'єкт оподаткування, а вторинним - платник податку. До них відносяться: податки на землю, житло, транспортні засоби тощо;

- особисті податки: податки, що встановлюються персонально для конкретного платника залежно від його доходів й, ураховують платоспроможність платника. При цьому пріоритет надається платнику податку, а другорядним є об'єкт оподаткуван­ня. До цієї підгрупи входять: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток.

Переваги прямих податків:

• Прямі податки дають реальну можливість установити пряму залежність між доходами платника та його платежами в бюджет, тоді як непрямі податки не залежать від розміру доходів, що отримуються;

• Прямі податки виступають важливим дійовим фінансовим регулятором економічних процесів (інвестицій, нагромадження капіталу, сукупного споживання, ділової активності, підприємництва тощо), а також регулюють доходи юридичних і фізичних осіб, на противагу від непрямих, які впливають на ціну товарів;

• Прямі податки сприяють розподілу податкового тягаря таким чином, що значні податкові витрати мають ті члени суспільства, в яких більш високі доходи, тоді як непрямі податки регресивні відносно до малозабезпечених верств населення;

• Прямі податки значно впливають на саму державу, яка повинна забезпечити сприятливі умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають надходження до бюджету, а непрямі податки, навпаки, провокують інфляційні процеси;

• Система стягнення прямих податків коштує дешевше, ніж система стягнення непрямих;

• При прямому оподаткуванні податкові служби вступають у безпосередні взаємовідносини з платниками податку;

• Історія розвитку прямих податків свідчить про те, що вони призводять до сильної зміни як структури виробництва, так і структури споживання.;

• Прямі податки мають властивість стимулювати ділову активність і виступати міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку.

Недоліки прямих податків:

• При формуванні державного бюджету вони не можуть бути стабільним джерелом його доходів, оскільки, наприклад, податок на прибуток — це результат ефективної діяльності виробника.;

• Оскільки прямими податками обкладаються прибутки та доходи підприємств і населення, то досить низькою є ймовірність їх повного надходження;

• Прямі податки є досить поблажливими для платників ніж непрямі, де одразу вимагається сплата значної суми;

• Пряма форма оподаткування потребує складного механізму стягнення податків, оскільки пов'язана з досить складною методикою проведення бухгалтерського та податкового обліку і звітності;

• Контроль за сплатою прямих податків також досить складний, оскільки органи податкової служби мають справу з великою групою платників;

• Ухилення від сплати прямих податків є протиправною дією і карається в передбаченому законом порядку різними санкціями;

• Найкраща система прямих податків не може гарантувати того, що всі види доходу, дійсно, будуть оподатковані.