62. Лісовий дохід, його сутність і призначення.

За використання лісових ресурсів та земельних діля­нок лісового фонду в Україні справляється збір за спе­ціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду (лісовий доход).

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, яким надано в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (землекористувачі).

Спеціальне використання лісових ресурсів здійсню­ється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозволом — лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

Загальне використання лісових ресурсів є безкош­товним. Платним є спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісово­го фонду для потреб мисливського господарства, культур­но-оздоровчих, спортивних і з туристичною метою та для проведення науково-дослідних робіт.

Об'єктом обчислення збору є деревина, що відпуска­ється на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, про­дукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Плата (збір) справляється за встановленими такса­ми або у вигляді орендної плати чи доходу, одержа­ного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умо­вах.

Такси збору встановлюються Кабінетом Міністрів України і диференціюються за:

— лісотаксовими поясами;

— видами основних порід лісу;

— якістю деревини;

— лісозаготівельними розрядами.

Розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісо­вого фонду для потреб мисливського господарства, куль­турно — оздоровчих, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт встановлю­ється, виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги, з урахуванням їх якості і доступності.

У випадку застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них встановлюється не нижче встановлених такс.

73. Патентування деяких видів підприємницької діяльності.

З 1996 р. в Україні запроваджено такий податковий платіж, як плата за патент.

Згідно з Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 576 патентуванню підлягають такі види діяльності:

— торговельна діяльність (за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток);в усіх пунктах продажу;

— діяльність з обміну готівкових валютних цінностей;

— діяльність із надання послуг в сфері грального бізнесу;

— діяльність із надання побутових послуг.

Торговий патент — державне свідоцтво, яке засвід­чує право суб'єкта підприємницької діяльності займатися тим чи іншим видом діяльності.

Платниками за торговий патент є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи, які займаються підприємницькою діяльністю, що є об'єктом сплати за торговий патент.

63. Плата за воду, що забирається із водогосподарських систем, її платники.

Платниками плати за спеціальне використання водних ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Об'єктом обчислення збору є фактичний обсяг води, що використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів справляється незалежно від того, чи надходили вони з водогосподарських систем безпосередньо, від інших ко­ристувачів, чи від підприємств комунального господарст­ва. При цьому крім названої плати, суб'єкти підприєм­ницької діяльності сплачують постачальникам вартість послуг, пов'язаних з їх подачею.

Нормативи плати диференційовані за двома озна­ками:

1) якщо вода забирається з поверхневих водних об'єктів — залежно від водогосподарських мереж;

2) якщо вода забирається з підземних вод — залежно від адміністративно-територіальної одиниці.

Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, водні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими вимірами з ураху­ванням установлених постачальникові лімітів використан­ня води з різних джерел і відповідних нормативів плати.

Підприємствам гідроенергетики та водного транспор­ту розміри платежів встановлюються на основі нор­мативів плати:

— для підприємств водного транспорту — залежно від вантажопідйомності або пасажиромісткості транспорт­них засобів;

— для підприємств гідроенергетики — залежно від повного обсягу води, що пропускається через турбінні агрегати, в тому числі за води, які використовуються для змазу­вання та охолодження вузлів гідроагрегатів.