76. Збори та цільові відрахування.

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюються з кожного виду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках:

— для роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком;

— для фізичних осіб — до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.

Збір за забруднення навколишнього природного сере­довища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навко­лишнє природне середовище і розміщення відходів.

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, роз­ташовані на території іншої ніж платник територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації; постійні представництва нерези­дентів, які отримують доходи в країні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континен­тального шельфу та виключної (морської) зони викиди і скиди забруднюваних речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хме­лярства є суб'єкти підприємницької діяль­ності незалежно від форм власності й підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольні напої та пиво.

У випадку неодноразового перепродажу на території України однієї і тієї ж партії алкогольних напоїв та пива, платником збору є суб'єкт підприємницької діяль­ності, який отримав вказану партію від товаровиробника і отримав виручку від її реалізації.

Об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації в оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольних напоїв та пива.

Ставка збору становить 1% від виручки, одержува­ної від реалізації в оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольних напоїв та пива.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом залежно від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Порядок справляння єдиного збору визначається Кабі­нетом Міністрів України. Ставки збору встановлені в евро і диференціюються залелсно від виду транспортного засобу, місткості або загальної маси транспортного засобу з вантажем. Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати.

77. Поняття ухилення від податків. Види ухилення від податків.

В країнах з трансформаційною економікою сплата податків не носить еквівалентного характеру, що стає підґрунтям для антифіскальної поведінки платників, породжуючи бажання змен­шити податкові зобов'язання або взагалі ухилитися від їх виконання. Теоретичне дослідження аспектів ухилення від сплати податків можна використати для подальшого вдос­коналення податкової системи України.

В економічній літературі відсутній єдиний теоретичний підхід до дослідження проблеми несплати податків та обов'язкових зборів до бюджету в повному обсязі. В окре­мих виданнях використовується термін «ухилення від по­датків», в інших «уникнення», деякі застосовують навіть та­кі терміни, як «податкова оптимізація».

Ухилення від сплати податків передбачає будь-які дії платників щодо зменшення обов'язкових пла­тежів шляхом порушення чинного законодавства.

Умовно схеми мінімізації податко­вих зобов'язань було розділено на чотири категорії:

1) схеми зменшення податкових зобов'язань;

2) схеми оптимізації податкових зобов'язань;

3) схеми ухилення від оподаткування;

4) схеми, що мають ознаки шахрайства.

При цьому ДПАУ визнає формальну законність застос­ування перших двох видів мінімізації податкових зо­бов'язань, але з деякими обмеженнями - «які формально є законними, проте їх реалізація не є можливою без залучен­ня інших суб'єктів господарювання і, як правило, спрямова­на на перенесення об'єкта оподаткування об'єкта оподаткування на інших осіб з меншими (пільговими) ставками оподаткування, нерезидентів, фіктивних суб'єктів господа­рювання. При цьому слід розрізняти законність здійснених операцій, пов'язаних з такими категоріями, і в ході здій­снення документальних перевірок визнавати «зловживан­ня» суб'єктом господарювання своїм правом.

Третя категорія схем мінімізації податкових зобов'язань -пов'язані з ухиленням від оподаткування. Такі схеми можуть досягатися завдяки невідображенню у податкових деклара­ціях податкових зобов'язань, використанню у розрахунках підставних («фіктивних») осіб, або ж визнаних банкрутами.

Четверта категорія схем - пов'язані з шахрайством, пі­дробкою документів. Зазначене може досягатися шляхом укладання удаваних правочинів, зокрема використання пі­дроблених документів, у тому числі для отримання незакон­ного відшкодування з бюджету сум ПДВ.

Таким чином, сьогодні на законодавчому рівні будь-яка оптимізація, мінімізація, уникнення та подальше плануван­ня податкових платежів у межах існуючого законодавства є неправомірним і привертає увагу з боку контролюючих органів, тому подальше реформування податкової системи в контексті проблеми ухилення від сплати податків повинно бути спрямовано на забезпечення прозорості податкового законодавства і підвищення якості надання суспільних благ як мотивацію до сплати податків.