60. Пільги щодо плати за землю.

Цей податок має пільги у вигляді звільнення від його сплати. Вони можуть кла­сифікуватися по двох ознаках: юридичні особи (підприємства, установи, організа­ції) та фізичні особи. До перших відносяться:

—заповідники (історико-культурні, національні природні парки, заказники, ре­гіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, ін­ші заповідні урочища);

—вітчизняні науково-дослідні установи та господарства і навчальні заклади сільськогосподарського профілю та професійно-технічні училища;

—органи державної влади, місцевого самоврядування, інші заклади та установи і організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету;

—різні вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціаль­ного забезпечення, фізичної культури та спорту, які використовуються за цільовим призначенням;

—релігійні та благодійні організації, які зареєстровані і не займаються підпри­ємницькою діяльністю і не отримують доходу;

—на період функціонування спеціальні економічні зони «Яворів», «Труска-вець», «Славутич», «Азов», «Донецьк», «Миколаїв» мають пільги по цьому податку суб'єкти, які реалізують на території цих зон різні інвестиційні проекти, які схвале­ні виконавчими комітетами міських рад цих зон;

—покупець земельної ділянки у вигляді незавершеного будівництва на період будівництва, які визначені умовами приватизації;

—мають пільги по сплаті цього податку новостворені фермерські господарства на протязі трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах на протязі п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність та ін.

Серед фізичних осіб, які мають пільги по сплаті цього податку, виділяють:

—інвалідів І і II груп;

—громадян, які виховують трьох і більше дітей;

—громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу;

—пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до За­кону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

—громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При встановленні пільг по цьому податку існує особливість, сутність якої поля­гає в тому, що коли право на пільгу у платника податку виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. Якщо платник податку втратив право на пільгу протягом року, то в цьому випадку податок сплачується, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право.

61. Основи і мета встановлення плати за ресурси. Види плати за ресурси, побудова ставок і визначення платників.

Враховуючи те, що природні ресурси знаходяться у власності держави, за користування ними справляється збір за спеціальне використання природних ресурсів, який включає:

— збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

— лісовий дохід (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду);

— плату за користування надрами.

Справляння плати за спеціальне використання вод­них ресурсів як загальнодержавного так і місцевого значення здійснюється згідно із Законом України "Про охорону навколишнього середовища" за єдиними пра­вилами згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, усіма суб'єктами підприємницької діяльності, крім тих, що використовують воду виключ­но для задоволення власних питних і санітарно-гігієніч­них потреб, підприємствами гідроенергетики та підпри­ємствами водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи.

Платниками збору за спеціальне використання вод­них ресурсів є всі юридичні особи та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, які використову­ють у господарській діяльності водні ресурси.

Об'єктом обчислення збору є фактичний обсяг води, що використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Розміри збору за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємст­вами гідроенергетики та водного транспорту, встановлю­ються відповідно до нормативів плати, обсягів використан­ня води та лімітів її використання.

Нормативи плати диференційовані за двома озна­ками:

1) якщо вода забирається з поверхневих водних об'єктів — залежно від водогосподарських мереж;

2) якщо вода забирається з підземних вод — залежно від адміністративно-територіальної одиниці.

Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, водні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими вимірами з ураху­ванням установлених постачальникові лімітів використан­ня води з різних джерел і відповідних нормативів плати.

Підприємствам гідроенергетики та водного транспор­ту розміри платежів встановлюються на основі нор­мативів плати:

— для підприємств водного транспорту — залежно від вантажопідйомності або пасажиромісткості транспорт­них засобів;

— для підприємств гідроенергетики — залежно від повного обсягу води, що пропускається через турбінні агрегати, в тому числі за води, які використовуються для змазу­вання та охолодження вузлів гідроагрегатів.