24. Платники і ставки податку на додану вартість. Об’єкт оподаткування.

Платником податку на додану вартість в Україні є:

1) особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з остан­ніх 12 календарних місяців перевищував 300000 грн;

2) особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстро­вані як платники податку;

3) особа, що здійснює на митній території України підпри­ємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти неза­лежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством;

4) особа, що на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;

5) особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету з об'єктів оподаткування на залізничному транспорті;

6) особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідо­ваний облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих іншими способами, які знахо­дяться у підпорядкуванні такої особи.

ПДВ в Україні розраховується за двома ставками:

1) базова ставка — 20% бази оподаткування. Податок дода­ється до ціни товарів (робіт, послуг);

2) нульова ставка.

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

а) продажу товарів, що були вивезені за межі митної території України;

б) продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України;

с) продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздріб­ної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах);

д) надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України;

є) продажу переробним підприємствам молока та м'яса (живою вагою) сільськогосподарськими товаровиробника­ми всіх форм власності і господарювання;

є) щодо операцій ввезення і продажу газу безпосередньо

споживачам, крім бюджетних організацій і населення; ж) продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакциз­них товарів, грального бізнесу, покупних товарів під­приємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

— продажу товарів (робіт, послуг), в т.ч. операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізин­гу) та операції застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

— ввезення (пересилання) товарів на митну територію України;

— вивезення (пересилання) товарів за межі митної тери­торії України.

26. Пільги по податку на додану вартість.

Пільги з ПДВ можна трактувати таким чином:

- виключення з об'єктів оподаткування ПДВ окремих видів операцій та застосування нульової ставки можна розглядати як пільгу для стимулювання окремих видів діяльності й підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

- звільнення від оподаткування окремих видів товарів (робіт, послуг) можна розглядати як пільгу для споживачів, оскільки в кінцевому рахунку відбувається зниження вартості цієї продукції.

Від оподаткування звільняються такі операції, при цьому «вхідний» ПДВ не входить до податкового кредиту, а включається до валових витрат:

1) поставка вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і пунктами (за переліком КМУ);

2) поставка (передплата) і доставка періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, поставка книжок вітчизняного виробництва, поставка учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;

3) поставка послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти (за переліком КМУ); виховання й освіта дітей будинками культури, дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв; поставка послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках;

4) поставка товарів спеціального призначення для інвалідів (за переліком КМУ), уповноваженому органу державної виконавчої влади, у тому числі легкових автомобілів, з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів;

5) послуги з доставки пенсій та грошової допомоги населенню;

6) поставка послуг з реєстрації актів громадського стану державними органами;

7) поставка лікарських засобів та виробів медичного призначення (за переліком КМУ), який визначається щорічно до 1 вересня попереднього звітному року;

8) поставка послуг з охорони здоров'я (за переліком КМУ) закладами, що мають ліцензію на поставку таких послуг;

9) поставка путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичним особам віком до 18 років; і т.д.