22. Відповідальність платників за своєчасність і правильність розрахунків з бюджетом і за подання декларацій.

Виконання конституційного обов'язку - платити законно встановлені податки і збори - забезпечується примусовими заходами.

Відповідальність за порушення податкового законодавства - це сукупність різних видів юридичної відповідальності.

За порушення податкового законодавства залежно від виду і тяжкості діяння можуть застосовуватися заходи адміністративної чи кримінальної відповідальності. Крім того, чинним законодавством передбачені певні фінансові санкції (рис. 2.8), які можуть застосовуватися поряд з адміністративною та кримінальною відповідальністю.

Додатково до зазначених штрафних санкцій посадові особи суб'єктів господарювання можуть бути притягнені також до адміністративної відповідальності відповідно до cm. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП). Порушення встановленого Законом про РРО порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу:

- на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85 грн.);

на посадових осіб - від 5 до 10 НМДГ (від 85 грн. до 170грн.).

Повторне (протягом року) аналогічне порушення тягне за собою накладення штрафів:

- на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.);

- на посадових осіб - від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.).

Додатково до вищезазначених штрафних санкцій посадові особи суб'єкти господарювання можуть бути притягнені й до адміністративної відповідальності відповідно до cm. 155i КпАП. Порушення встановленого Законом про РРО порядку розрахунків під час здійснення операцій з купівлі-продажу інвалюти тягне за собою накладення штрафу:

- на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу інвалюти - від З до 6 НМДГ (від 51 до 102 грн.);

- на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками - від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.).

Повторне (протягом року) аналогічне порушення тягне за собою накладання штрафів:

- на осіб, які здійснюють операції з кулівлі-продажу іноземної валюти - від 6 до 15 НМДГ (від 102 до 255 грн.);

- на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками - від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.).

23. Сутність податку на додану вартість, його зародження та розвиток.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це податок, що нараховується і сплачується на кожному етапі просування товару від виробника до кінцевого споживача і впливає на процеси ціноутворення та на обсяги споживання.

Він був запропонований французьким економістом М. Лоре у 1954 році і застосовується у Франції з 1958 року. При цьому показник доданої вартості, який є визначальним при нарахуванні ПДВ, почав застосовуватися у статистиці значно раніше. Так, у США він використовувався з 70^-х років XIX сторіччя для характеристики обсягів промислового виробництва, у Росії - під час НЕПу в аналітичних цілях. Необхідність застосування показника доданої вартості як об'єкта оподаткування в європейських країнах була обумовлена побудовою спільного ринку. Зокрема, Римський договір 1957 р. передбачав розробку та застосування заходів щодо гармонізації систем непрямого оподаткування країн - членів, а наявність ПДВ у податковій системі стала обов'язковою умовою вступу до ЄЕС. Основи європейської системи ПДВ визначено директивою Ради ЄЕС від 17 травня 1997 p., яка була прийнята з метою уніфікації бази ПДВ у всіх країнах - членах європейської спільноти, оскільки певний відсоток відрахувань з податку спрямовується на формування загального бюджету ЄЕС. Поряд із цим, у багатьох країнах світу застосовуються власні системи справляння ПДВ

Податок на додану вартість має певні переваги порівняно зі своїми попередниками - іншими формами універсальних акцизів -податку з обороту в однорівневій та багаторівневій формах. На відміну від першого, коли податок сплачується на певному етапі руху товарів (наприклад, під час оптового продажу), ПДВ має за мету рівномірний розподіл податкового навантаження між усіма суб'єктами підприємницької діяльності та забезпечує більшу стабільність бюджетних надходжень. На відміну від другого, при справлянні ПДВ відсутній кумулятивний ефект, притаманний податку з обороту у багаторівневий формі, коли оподатковується валовий оборот та в об'єкт оподаткування на конкретному етапі включається й нарахований на попередніх етапах руху товарів податок. У цьому випадку перевагу отримують фірми, що використовують сировину та послуги власного виробництва. Механізм нарахування ПДВ забезпечує менше, порівняно з податком з обороту у багаторівневій формі, зростання загального рівня цін унаслідок непрямого оподаткування

Наведені дані підтверджують згадані вище положення:

- податок з обороту в багаторівневій формі, навіть за умовою застосування ставки, удвічі меншої ніж із ПДВ, призводить до більш значного зростання ціни;

- податок з обороту в однорівневій формі нерівномірно розподіляє податкове навантаження між окремими суб'єктами - учасниками суспільного виробництва і не гарантує регулярних надходжень до бюджету.

Додана вартість як об'єкт оподаткування ПДВ - це вартість, створена в окремій господарській одиниці. Вона може бути визначена двома способами:

- як сума окремих елементів: заробітної плати, прибутку, відсотків тощо;

- як різниця між вартістю реалізованої продукції та вартістю сировини, матеріалів, послуг виробничого характеру тощо, придбаних в інших суб'єктів.

У вітчизняних бухгалтерських регістрах не передбачений порядок відображення розміру доданої вартості, що ускладнює методику обчислення податку і потребує відповідної інформаційної бази з ПДВ, спеціальної системи обліку та контролю.