38. Платники і ставки податку на прибуток.

Платниками податку на прибуток є суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (cт. 2 Закону № 283).

При цьому:

- у резидентів оподатковується прибуток, отриманий як на території України, та і за її межами;

- у нерезидентів оподатковуються доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що^: мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку;

- суму амортизаційних відрахувань.

При здійсненні оподаткування страхової діяльності особливість полягає у ви­значенні валового доходу. До нього відноситься сума страхових платежів, страхо­вих внесків, страхових премій, які одержані страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України. Оподаткування здійснюється за ставкою 0 % при отриманні доходу вна­слідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, та за ставкою 3 % при отриманні доходу від виконання всіх інших видів страхування. Якщо страховик одержує доходи з інших джерел, то вони оподатковуються за звичайною ставкою оподаткування прибутку (за станом на 01.01.2005 р. — 25 %).

40. Пільги з податку на прибуток, види пільг, їх направленість та регулююче призначення.

При розрахунку податку на прибуток необхідно враховувати податкові пільги. Згідно з чинним законодавством, з податку на прибуток передбачено ряд пільг, основними з яких є:

- звільнення від оподаткування прибутку підприємств (організацій) громадських організацій інвалідів, де чисельність постійно працюючих інвалідів не менше 50% від загальної чисельності працюючих, за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає у звітному періоді не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва, згідно з рішенням міжвідомчої комісії;

- звільнення від оподаткування прибутку від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямованого на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів (перелік установлено КМУ);

- звільнення від оподаткування прибутку видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманого ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру (тимчасово, до 1 січня 2009 року)

39. Порядок визначення прибутку як об’єкта оподаткування. Валові доходи й валові витрати підприємств як основа визначення прибутку, їх склад.

Об'єктом сплати цього податку є прибуток, який розраховується шляхом змен­шення скоригованого валового доходу підприємства за звітний період на суму різ­них доходів, які не включаються до нього, на суми валових витрат платника подат­ку і суми амортизаційних відрахувань. Але в сучасних умовах існують особливості по розрахунку валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань.

У загальному вигляді валовий дохід являє собою загальну суму доходу від всіх видів діяльності, яку платник податку отримав протягом звітного періоду в грошо­вій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, на її контине­нтальному шельфі, так і за її межами. Але, згідно з діючим в сучасних умовах зако­нодавством та існуючим податковим обліком (який відрізняється від існуючого бухгалтерського обліку), валовий дохід визначається не за методом визначення ви ручки згідно з фактичним обсягом реалізації, а згідно з настанням першої з наступ­них подій:

— оплати, яка надійшла на розрахунковий рахунок платника;

— відвантаження готової продукції.

Тобто валові витрати визначаються методом визначення згідно з настанням першої з подій, а не методом визначення виручки згідно з реалізацією продукції.

Згідно з чинним законодавством визначаються види доходів від різних видів ді­яльності (пункт 4.1 Закону), до головних з яких відносяться:

—доходи від продажу товарів (робіт, послуг), в тому числі допоміжних та об­слуговуючих виробництв (які не мають статусу юридичної особи), продажу цінних паперів, здійснення банківських операцій з надання фінансових послуг, торгівлі ва­лютними цінностями, від спільної діяльності, у вигляді дивідендів, які отримані від нерезидентів, проценти, роялті, від здійснення операцій лізингу, володіння борго­вими вимогами та інше;

—доходи від здійснення позареалізаційних операцій у вигляді сум безповорот­ної фінансової допомоги, вартості товарів (робіт, послуг), які наданні платнику по­датку в звітному періоді, сум невикористаної частини коштів, яка повертається із страхових резервів, сум коштів страхового резерву, які використані не за призна­ченням, сум штрафів та неустойки, пені, які отримані за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів (арбітражного чи третейського суду);

—суми державного мита, яке було попередньо оплачено та потім повернулося на користь платника податку;

—суми акцизного збору, які сплачені або нараховані покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноважено­го законом вносити його до бюджету та рентних платежів;

—доходи від продажу електричної енергії, в тому числі і реактивної.