Тема 5. Ринок фінансових послуг

167

У міжнародній практиці в системі розрахунків може брати участь Центральний банк. Головний банк країни бере участь у розрахунках за двома напрямками:

• Центральний банк відповідно до розрахункових документів проводить розрахунки між учасниками, використовуючи корес­пондентські рахунки, тобто виконує роль посередника в розра­хунках;

• Центральний банк бере безпосередню участь у розрахун­ках, тобто закриття позиції здійснюється відносно Центрального банку, а не торговельної системи.

Поставка цінних паперів здійснюється спеціалізованими ус­тановами — депозитаріями. До категорії депозитаріїв належать юридичні особи, головною метою діяльності яких є зберігання, облік клірингу та розрахунки за угодами з цінними паперами. Клієнт депозитарію — депонент. Між депонентом та депозитарієм укла­дається угода про відкриття рахунку "депо" для зберігання, обліку та переміщення цінних паперів.

Депозитарії здійснюють три види операцій щодо депо-рахунків:

• адміністративні — на їх підставі вносять зміни до бази даних депозитарію щодо депо-рахунків. Це операції з відкриття-закриття депо-рахунків, зміни інформації про власників, місця та типів зберігання тощо;

• облікові — зарахування та списання цінних паперів на депо-рахунках, облік змін зберігання цінних паперів;

• інформаційні — отримання відомостей про стан рахунків депозитарію. Цей вид операцій не тягне за собою змін у базі даних депозитарію.

Передавання цінного паперу означає зарахування його на рахунок "депо" або списання з цього рахунка, переказ цінного паперу з одного рахунка "депо" на інший. Ця операція оформ­люється спеціальними розпорядчими документами (дорученням "депо") та спеціальними записами у реєстрах обліку депозитарію.

Зберігання цінних паперів може здійснюватись двома способами:

1 вберігання у відкритому вигляді (колективному) — депозита­рій виконує функції зберігання, обслуговування та управління, тоб­то бере участь у загальних зборах акціонерів та має право голосу;

168 С. О. Маслова, о. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

2) зберігання у закритому вигляді (відособленому) — депози­тарій займається лише зберіганням та обслуговуванням цікних паперів. Управління цінними паперами здійснює їх власник.

Депозитарні інститути залежно від функцій, які вони виконують на ринку цінних паперів поділяють на:

• інститути-сховища—працюють з паперовими цінними папе­рами та виконують функцію забезпечення збереження та схову;

• інститути-депозитарії — працюють в основному з електрон­ними цінними паперами та виконують функцію схову та клірингу.

Заключний етап угоди з цінними паперами завершує відобра­ження зміни власника цінних паперів у тримача (реєстратора). Реєстратор — це установа, що організовує реєстрацію проспекту емісії та випуску цінних паперів, підтримує повний реєстр власників та здійснює контроль за кількістю цінних паперів, які випущені певним емітентом. Реєстратори здійснюють також контроль за тим, щоб емітенти не випускали в обіг більшої кількості цінних паперів, ніж та, що зазначена в реєстраційних документах.

Таким чином, депозитарії виконують функції обліку та обслу­говування цінних паперів, а реєстратори виконують функцію інформування емітента про осіб, перед якими він повинен вико­нати зобов'язання за цінними паперами. Діяльність реєстратора не передбачає обліку передавання цінних паперів, її сутність полягає у веденні списку (реєстру) власників цінних паперів.

У міжнародній практиці при здійсненні торгівлі цінними па­перами іноді має місце поєднання депозитарних та реєстраторсь­ких технологій. По-перше, це поєднання може здійснюватись шляхом виконання певним реєстраторським інститутом депо­зитарної та реєстраторської діяльності, тобто ведення реєстру та рахунків "депо", а також обслуговування як інвесторів, так і емі­тентів. Другий варіант передбачає використання депозитарію для виконання депозитарних та реєстраторських функцій. За третім варіантом, реєстратор займається реєстрацією з використанням реєстраторських технологій. З технічної точки зору найбільш перс­пективними є два перших варіанти.

Таким чином, торгівля цінними паперами являє собою сукуп­ність технічних, технологічних та організаційних засобів, які доз­воляють укласти угоду, звірити її параметри, провести кліринг, пла-