Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці

17

Позичальники — це фізичні або юридичні особи, які залучають грошові кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.

Інвестори — громадяни та юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладання особистих, позичених або залучених коштів в об'єкти інвестування.

Фінансові інститути — це посередники, які забезпечують зустріч інвестора і позичальника. До них належать: банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, зовнішньо­торговельні банки) та спеціалізовані небанківські установи (страхові та інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, ощадні установи).

Основні типи фінансових посередників представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

№ п.п.	Типи фінансових посередників	Види діяльності з цінними паперами *
1.	Торговці цінними паперами	А, Б, В, Г (Ж)
2.	Інвестиційні фонди	А,Д(А)
3.	Довірчі товариства	А, Б, В, Г, Е (А, Е, Ж)
4.	Страхові компанії	(Ж)
5.	Товариства покупців	(Ж) "
6.	Банки	А, Б, В, Г

*види діяльності з цінними паперами: А — комерційна; Б — комісійна; В — випуск; Г — консультування; Д — спільне інвестування за допомогою емісії інвестиційних сертифікатів; Е — представницька; Ж — посередницька.

Основна функція фінансових посередників - це допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників і навпаки. їх діяльність вигідна і для заощаджу­вачів (інвесторів), і для позичальників, а саме:

- відпадає потреба в пошуках один одного;

- знижується ризик неповернення позики або неефектив­ них капіталовкладень;

- з попереднього випливає зростання відсоткового доходу заощаджувача;

18 СО. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

• знижуються сумарні витрати позичальника на отримання позики за рахунок зменшення моральних, фізичних зусиль та витрат часу на залучення капіталу кількох заощаджувачів для отримання потрібної суми позики;

• дрібні заощаджувачі отримують можливість брати участь у бізнесі, який дає вищі прибутки (порівняно з наданням у борг невеликої суми), але який був недосяжний для них через необхідність значних інвестицій;

• часто для заощаджувачів привабливішою є можливість отримання гарантованого доходу на свій капітал (наприклад, у вигляді банківського відсотка, доходу з облігацій, отримання пенсійних прав), ніж ризик участі в не завжди надійних проектах (наприклад, купівля акцій);

• фінансові посередники зменшують витрати на здійснення фінансових операцій. Це досягається за рахунок уніфікації та спеціалізації, які дають можливість краще вивчити ринок, фінансове становище потенційних клієнтів і одержувати більші прибутки.

Фінансові посередники зменшують операційні витрати, знижують ризик, зменшують асиметричність інформації у взаєминах "кредитор (інвестор) - позичальник" (сторона, що надає позику чи інвестує гроші має менше інформації про сторону, що її отримує).

Таким чином, одні учасники фінансового ринку створюють цей ринок, інші — сприяють ефективному функціонуванню, треті — через проведення фіскальної, грошово-кредитної політики регулюють та контролюють фінансовий ринок.

І.З.Фінансові інструменти як товари фінансового

ринку

Фінансові інструменти — це особливі товари фінансового ринку, які мають фінансове походження та виступають об'єктом купівлі-продажу на відповідних сегментах фінансового ринку.

Товарами фінансового ринку в першу чергу є грошові кошти та цінні папери.