32 С. О. Маслова, о. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

• по-перше, цінний папір є безвідзивним свідоцтвом емітен­та проте, що він взяв на себе певні зобов'язання перед інвестором;

• по-друге, інвестор не повинен підтверджувати будь-якими іншими документами свої права, що випливають із самого факту володіння цінним папером;

— по-третє, для передачі прав власності на цінний папір достатньо внести ім'я нового власника до реєстру акціонерів у реєстратора або депозитарія.

Конкретна сукупність майнових прав, привілеї та обмежен­ня визначаються видом цінних паперів.

Отже, основними видами цінних паперів є:

-акція;

-облігація;

— вексель

-чек;

• ощадна книжка на пред'явника;

• депозитний сертифікат;

• опціон;

• ф'ючерс;

• коносамент.

1.5. Особливості ціноутворення на фінансовому ринку

Згідно з класичним визначенням економічної теорії, ціна — це грошове вираження вартості того чи іншого товару. Ціна — це кількісне вираження тих витрат, які несе виробник, для того щоб отримати прибуток. Поняття ціни тісно пов'язано з поняттям ринкової вартості. Під ринковою вартістю фінансових інструментів розуміють вартість, що визначається витратами емітента і регулює ринкову ціну. З іншого боку, для інвестора ціна — це грошове вира­ження вартості цінних паперів, які він купує.

Завданнями ціноутворення на фінансовому ринку є: 1) відоб­раження реального співвідношення попиту і пропозиції; 2) реа­лізація конкретних цілей ціноутворення; 3) врахування різно­манітних факторів.

У процесі становлення фінансового ринку зростає значення системи формування цін на ньому. Ціни виступають найважли-

Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці 33

вішою економічною категорією, регулятором економіки. У фор­муванні цін на фінансовому ринку беруть участь усі його учас­ники: емітенти та інвестори, посередники і спеціалісти. Система формування цін базується на таких основних принципах:

• цільова спрямованість залежно від цінової політики і ці­нової стратегії;

• науковість, тобто обгрунтованість цілей ціноутворення, видів цін і окремих елементів ціни;

• вигідність, тобто відображення в ціні доцільності емісії цінних паперів або операцій з ними;

• реальність або достовірність, тобто втілення в ціні папе­рів фактичних витрат на емісію;

• можливість порівняння цін різних категорій цінних паперів;

• поєднання стратегії і тактики ціноутворення;

• спадаюча корисність (тобто, чим більше цінних паперів на ринку, тим меншу цінність представляє кожна додаткова одиниця);

• відмінності в потребах інвесторів. Ступінь потреби інвестора в придбанні цінних паперів допомагає визначити, яку суму він готовий сплатити за них;

• різниця в доходах інвесторів. Доходи інвесторів або їх платоспроможність впливають на попит. При збільшенні доходів попит зростає і, відповідно, при зниженні доходів — зменшується.

Принципи ціноутворення реалізуються залежно від стратегії ціноутворення. Стратегії ціноутворення розрізняють залежно від обраних цілей:

• швидке отримання прибутку від продажу;

• завоювання частини ринку;

• встановлення високої початкової ціни (стратегія "зняття вершків");

• встановлення низької початкової ціни;

• проникнення на ринок;

• встановлення ціни на основі калькуляції витрат;

• персональні взаємовідносини з клієнтом;

• антивитратний підхід;

— встановлення ціни на рівні ринкової. Ціноутворення як процес формування цін на ринку цінних

паперів здійснюється за певними правилами, з використанням

³ — S-1619